Здається, тільки вчора дитина сиділа на ваших колінах, і ось уже вона відмовляється триматися за руку на вулиці, виганяє вас зі своєї кімнати та огризається з будь-якого приводу. І найприкріше – соромиться вас.
Ми розібралися в нюансах дитячої поведінки та знайшла відразу 10 помилок, які батьки роблять у спілкуванні зі своїми нащадками. Позбавимося їх — і наші діти пишатимуться нами.
1. Вторгнення у життя дитини
Заступитися за дитину перед учителем чи шкільним хуліганом – природне бажання батька. Однак дитині це здається вторгненням в особисте життя і навіть неповагою, адже ви б нізащо не кинулися так само захищати дорослого. Тому перед тим як допомагати, запитайте дитину, а чи потрібна їй ця допомога. Інакше їй буде дуже ніяково.
2. Надмірно нав’язлива опіка
Немає нічого страшного в тому, щоб вести за руку або застібати курточку 5-річному малюкові, але дітям старше 10 років це здається жахливою ганьбою. Не тільки тому, що вони хочуть бути самостійними, просто через ваші «сюсюкання» над ними запросто можуть сміятися в школі. Якщо ви хочете, щоб дитина відчувала себе комфортно, стримуйте свої пориви на публіці та піклування вдома.
3. Зауваження дитині на публіці
У присутності інших не варто виявляти як зайву турботу, а й невдоволення поведінкою дитини. Зауваження краще висловлювати вдома. Адже для дітей це означає, що ви, як і раніше, не ставитеся до них серйозно, як до дорослих. І це правда – подумайте, чи сказали б ви таке однолітку, та ще й прилюдно? Але найголовніше, це змушує дитину соромитись вас.
4. Безліч заборон
Діти постійно перебувають у пошуках себе, тому їм важливо експериментувати. Внесіть у «чорний список» найнебезпечніші експерименти, а решту відправте в «сіру зону». Не приховуйте, що не схвалюєте цих речей, але не накладаєте на них вето. Адже дитині соромно пояснюватиме справжню причину батьківських заборон своїм друзям.
5. Спроби бути схожими на підлітків
Пристойна начебто жінка в міні-спідниці та з карамельно-рожевою помадою або серйозний чоловік у бейсболці, що вставляє «йо», – безглуздо навіть з точки зору дорослих. Для наших чад же такі спроби омолодитися і зовсім здаються смертним гріхом, що заслуговує на найстрашнішу кару, — глузування. Ви напевно не бажаєте дітям такої долі, тому відповідайте своєму статусу, але при цьому залишайтеся собою в будь-якій ситуації та компанії.
6. Небажання розібратися на користь дитини
Перш ніж неприязно відгукуватися про захоплення своєї дитини, краще розібратися у цьому питанні разом. Нехай все всередині вас чинить опір перегляду сучасних кліпів і мемів, але якщо ви цього не зробите — розмовляти з дитиною не буде про що. Однак вести подібні бесіди, як і раніше, краще наодинці, щоб їй не було соромно перед ровесниками за ваші помилки або застереження.
7. Лайки та коментарі у соціальних мережах
Не варто виявляти надмірну активність на сторінках дитини у соціальних мережах. Якщо вам не подобаються орфографічні помилки в записах у її профайлі або думка про протилежну стать тощо, поговоріть про це особисто, тет-а-тет. Інакше їй буде дуже незручно, якщо ваші коментарі побачать її друзі.
8. Тисячі сімейних історій
Що особливо дратує хлопців, так це постійні розповіді про їхні дитячі промахи. Перше кохання в 3 роки, спроби відмовитися від ложки на користь їжі руками – це історії, які потрібно зберігати, а не розповідати. Якщо сумніваєтеся, чи варто говорити про щось, краще поставте себе на місце дитини – як вам було б незручно.
9. Розповіді про сексуальне життя
Батьки для дитини — чи не єдині люди, чию сексуальність вона не може уявити. Навіть розуміючи, як саме вони з’явилися на світ, діти не хочуть знати жодних подробиць, і вам це потрібно враховувати. Відмовтеся від натяків та жартів «нижче поясу» і дозвольте дитині самій вирішувати, коли варто почати розмову на сексуальну тему. Інакше почуття незручності буде нестерпним.
10. Невідповідність образу ідеального батька
У кожної дитини своє уявлення про ідеальних батьків, проте головне, що батьки повинні зробити в подібній ситуації, — це змиритися з тим, що вони не відповідають вигаданому ідеалу. Не потрібно підлаштовуватися під дитину, інакше вона почне вити з вас мотузки. Краще поговоріть з ним як з дорослими: розпитайте, чим саме вона незадоволена, і поясніть, що не все з цього ви можете виправити.
