10 підводних каменів у стосунках, які вміють оминати тільки мудрі люди

Жодну пару не оминають труднощі. Але дехто їх долає і продовжує подружнє життя, а дехто здається у перші ж хвилини. Чому так відбувається?

Ми перерахуємо 10 проблем, які підстерігають на людей, які люблять одне одного, і запропонуємо їх вирішення.

1. Партнер більше не вдає, що йому подобаються всі ваші родичі

Явище дуже поширене: на початку стосунків кожен намагається бути максимально милим, але з часом перестає прикидатися. Новоявлена «чесність» одного запросто стане неприємним сюрпризом для іншого, адже навряд чи комусь сподобається усвідомлювати, що близька людина не поділяє його ніжних почуттів до рідні.

Скажемо одне: ваша сім’я повинна подобатися тільки одній людині — вам. Американський клінічний і соціальний терапевт Мік Ріфка Сідорські (Mieke Rivka Sidorsky) підкреслює: у випадку з партнером головне, щоб він поважав ваші почуття до родичів і сприймав їх як невіддільну частину вашого життя.

2. Дитина витісняє одного з батьків з життя іншого

Готуючись до народження первістка, молоді батьки уявляють, що їх стосунки покращаться. Насправді часто один з партнерів більшою мірою виявляється захоплений турботами про малюка. Найчастіше це жінка, хоча ситуації, коли чоловік починає бачити в дружині виключно матір своєї дитини, теж зустрічаються.

Тут важливо кожному знайти свою роль і працювати в команді. Однак команда — це не тільки «мама дитини» і «тато дитини». Ваш партнер тут — та людина, яку ви колись покохали. Тому ролі дружини та чоловіка реалізовувати не треба, адже вони пов’язані з побутом і рутиною. Краще знайдіть того, хто зможе посидіти з дитиною, і підіть на побачення.

Дослідження, проведене у 2012 році в рамках національного проєкту зі шлюбу в університеті Вірджинії, довело: чоловік та жінка, які проводили час наодинці хоча б раз на тиждень, приблизно в 3,5 раза частіше розповідали про те, що вони дуже щасливі в шлюбі.

3. Одноосібні інтереси шкодять спільним

Часто закохані журяться, що не можна цілодобово бути разом. А якщо і можна, то 24 години катастрофічно мало — от би ще додати. Кожна вільна хвилина охоче присвячується коханому і спільним захопленням. Але через деякий час почуття трохи остигають і фокус уваги одного з партнерів може зміститися на щось нове. І добре, якщо воно зацікавить і другого. А якщо ні?

Читайте також: Міцний шлюб – не міф: 4 важливі поради сімейного психолога

Як наслідок, виникають ревнощі до нових інтересів. Психологи в такому випадку кажуть про порушення особистого простору. Партнери змушені проводити весь вільний час разом, бо один з них вважає це прикладом ідеальних стосунків.

4. Партнер не змінюється, попри всі ваші старання

Соціолог Карл Пільмер (Karl Pillemer) з Корнельського університету опублікував цікаве дослідження, яке базувалося на інтерв’ю з більш ніж 700 літніми американцями. Частина з них щаслива зі своїм партнером протягом 50, 60 або навіть 70 років, а частина пережила жахливі стосунки, які закінчилися розривом.

Всі учасники дослідження сходяться на одному: чекати, що ви зможете змінити свого партнера, — величезна помилка, тож або прийміть його таким, яким він є, або взагалі не починайте таких стосунків. «Якщо вас щось злегка турбує у вашому обранцеві, коли ви тільки почали зустрічатися, то через 20 років ви буквально зненавидите в ньому цю межу», — стверджує одна з учасниць проєкту, 74-річна Маргарет.

Карл Пільмер рекомендує уявну вправу, яку варто зробити, перш ніж вплутуватися в безглуздий квест «зміни партнера на свій смак»: «Припустимо, що ваш партнер не зміниться ані на йоту. Тому уявіть собі життя з цією людиною (саме такою, яким він чи вона зараз є) протягом наступних 60 років. Тепер запитайте себе: “Мені дійсно це потрібно?”»

5. Пара замовчує конфлікти й уникає сварок

 

Соціолог Джозеф Гренні (Joseph Grenny) переконує, що пари, які не замовчують своїх проблем, щасливіші за тих, хто удає, що все добре. Навіть найкращі з мотивів — не роздувати конфлікт, не лицемірити, не стати поганим для партнера — це не привід у всьому з ним погоджуватися, якщо насправді вам хочеться сказати «ні».

Відкладати з’ясування стосунків — помилка. Ситуація сама ж не налагодиться, зате між близькими людьми повільно, але точно виросте стіна взаємних невдоволень і непорозуміння.

6. Партнер не визнає свої помилки та неправоту

За природою людина прагне відстоювати свою точку зору. Це змушує її шукати і знаходити докази своєї правоти, навіть якщо їх немає. Психологи називають це явище «когнітивним дисонансом» (зіткнення наших установок, переконань і уявлень про себе, що суперечать одне одному).

Згідно з дослідженням, коли хтось із партнерів у парі наполягає на своїй неправоті, то він менше страждає від зниження самооцінки і втрати контролю над ситуацією, а більше відчуває свою владу і силу.

Таке відчуття власної могутності згодом зіграє з ним злий жарт. Відмовляючись визнавати помилки, він ставить під загрозу довіру, на якій тримаються стосунки. Конфлікт затягується, через що накопичується агресія у всіх його учасників.

7. Жінка готова розлучитися, трохи що не так

Майкл Розенфельд (Michael J. Rosenfeld) зі Стенфордського університету довів: попри те, що жінки набагато сильніше страждають від розриву стосунків, в 69% випадків ініціаторами розлучення є саме вони. Правда, мова йде про офіційно зареєстрований шлюб. У разі «неофіційних» стосунків обидва партнери приблизно з однаковою періодичністю виступають за те, щоб розійтися.

Автори дослідження пов’язують це з тим, що багато сучасних жінок сприймають шлюб як якийсь пережиток минулого, який, як вони вважають, обмежує їх у правах. Також жінка може вважати, що існує найкраща альтернатива нинішньому партнерові, або що «вигоди» від перебування в шлюбі щодо «витрат» значно зменшилися.

Фрази на кшталт «Все, розлучення!» або «Нам треба розійтися» мають звучати тільки в тому випадку, коли людина дійсно збирається розлучитися. Не варто ними маніпулювати або залякувати. Тренер зі стосунків Кріс Армстронґ (Chris Armstrong) попереджає, що партнер рано чи пізно почне сприймати такі слова як порожні погрози і перестане вам довіряти.

8. Друзі пари розлучаються

Нещодавно група соціологів опублікувала результати дослідження, і з’ясувалося: чим ближче ви до людини, що знаходиться в процесі розлучення, тим більша ймовірність, що ви теж розлучитеся. Вчені назвали це явище «соціальним зараженням».

Важливий момент: для успішного поширення «епідемії» необхідно, щоб стримуючий ефект (аргументи проти розлучення) був слабшим, ніж «ефект заохочення» (аргументи за розлучення).

Тобто якщо ваші друзі вирішили розійтися і говорять про це як довгоочікуване звільнення (чи терпиму перешкоду на шляху до свого щастя), то їх приклад може стати для вас надихаючим. Якщо ж ви спостерігаєте хворобливий розрив і страждання всіх, в тому числі і дітей, то навряд чи найближчим часом повторите такий «подвиг». До речі, чим міцніше дружать партнери зі своїми друзями, тим нижчий ризик того, що ця пара розпадеться.

9. Свята і спільна відпустка погіршують стосунки

«Напередодні святкових канікул і відпустки люди зазвичай натхненно чекають змін на краще, попри попередні розчарування. Вони передчувають можливість нового початку, переходу до більш позитивного етапу свого життя. А в результаті знову розчаровуються», — заявляє Джулі Брайнс (Julie Brines), доцент кафедри соціології Вашингтонського університету.

  • Відпустка завжди асоціюється зі звільненням від рутини, з довгоочікуваною свободою і відпочинком. Якщо в сім’ї виникають якісь проблеми і розбіжності, людям може здатися, що справа тільки у втомі. І варто лише поїхати відпочивати, як взаємний інтерес і колишні почуття спалахнуть з новою силою. Але проблеми, які пара намагається приховати за повсякденними справами, у відпустці тільки оголюються, тому що ви більше часу проводите разом і вам нема за чим більше сховатися.

10. Близькі люди засуджують і критикують

Зазвичай з такою проблемою стикаються пари, які будують свої стосунки «нетрадиційним» чином, як от, наприклад, такий популярний сьогодні гостьовий шлюб. Або ваше спільне з партнером рішення провести відпустку окремо.

На початку ви зможете зберігати спокій і почуття власної гідності, проходячи повз таких «друзів». Але нескінченні голосіння і критика («Ні, це ненормально» або «У вас що, проблеми в стосунках?») рано чи пізно підточать навіть залізобетонну впевненість в собі.

  • Тут важливо пам’ятати: ви не зобов’язані догоджати і подобатися всім. Зате такі ситуації дуже добре виявляють невідповідних людей поруч з вами. Адже ті, хто так неадекватно реагує на те, що їх не стосується (ваші особисті рішення), навряд чи переможуть в номінації «Найкращий друг».

Бонус: Думка, що «Ромео і Джульєтта» — це трагедія, а не сатира, свідчить, що у людини мало шансів на здорові стосунки

Сьогодні набирає обертів теорія, що «Ромео і Джульєтта» Шекспіра — це взагалі не історія про загублене кохання, просочена стражданнями і глибоким романтизмом, а справжнісінька сатира. П’єса була написана, щоб виявити на поверхні всі перебільшені драми юної любові і поставити під питання сумнівні переконання, що в ім’я стосунків треба пожертвувати собою.

  • Популярний блогер і консультант з саморозвитку Марк Менсон (Mark Manson) пише, що в сучасному суспільстві багато пар страждають через ірраціональну ідеалізацію стосунків в цілому і партнера зокрема. На прикладі п’єси «Ромео і Джульєтта» він пояснює, що люди продовжують відмовлятися від своїх потреб, добровільно перетворюються на перманентно нещасних мучеників і пригнічують себе заради драматичної романтики «поки смерть не розлучить нас».

Особисто нам здається, що всі описані проблеми, окрім замовчування невдоволень, більш-менш можна вирішити. Тому що, якщо людина за своєю натурою неконфліктна і їй важливо зберегти своє лице, то важко «розгойдати» її на бразильські пристрасті з биттям посуду. Ви згодні?

Моя Дитина
10 підводних каменів у стосунках, які вміють оминати тільки мудрі люди