Зізнатися, ми частенько примушуємо дітей до того, що їм робити зовсім не хочеться. І якщо в одних випадках це абсолютно виправдано, ми боремося з приголомшливою дитячою лінню і нехлюйством, то в інших це стає жахливою помилкою. Як відрізнити одне від іншого, розбираємося разом з психологом Катериною Макаровою.
Дорослі хочуть, щоб дитина була слухняною, не доставляла проблем і водночас формувалася як повноцінна особистість. Однак перші два пункти третьому часто суперечать. Психолог склала список речей, які не можна насильно змушувати робити дитину.
1. Бути кращим
Зрозуміло, що дорослі хочуть, щоб їхня дитина була в перших рядах. Наприклад, стала би лідером, чемпіоном, в загальному, була в центрі уваги. Така особистість повинна бути сильною, вольовою і вміти сміливо відстоювати свою точку зору. Але якщо ваш малюк боязкий і сором’язливий, не потрібно намагатися його змушувати спілкуватися з усіма і насильно вибудовувати лідерські взаємини в садку або класі. Дайте спочатку йому побороти свою невпевненість і зрозуміти, як він сам до цього ставиться.
2. Просити вибачення
Дитині все потрібно пояснювати! Вона не повинна що-небудь робити просто тому, що так сказали батьки. Часто бабусі з благих спонукань намагаються з малих років ознайомити дитину з моральними нормами. Наприклад, змушують чадо просити вибачення через будь-яку помилку. Постійне змушування обов’язково закріпиться за дитиною. У неї може розвинутися невиправдане почуття провини та відчуженості, відчуття, що вона все робить неправильно.
3. Вітатися
Безумовно, привітати людину — це перше правило ввічливості. Однак саме з незнайомими людьми цього краще не робити. Інакше вони зметикують, що малюк балакучий і у нього можна вивідати що завгодно. Це може зіграти тільки на користь шахраїв!
4. Спілкуватися
Спілкування — це один з основних способів адекватної комунікації. Якщо бачите, що у дитини не задається контакт з сусідською дівчинкою, то не змушуйте її дружити з нею. Адже малюк шукає собі однодумців: тих, хто вірить в його маленький світ. Коли дитина змушена нав’язуватися компанії, з якою вона не знаходить спільної мови, діти можуть почати її дражнити або принижувати (бо не усвідомлюють, що роблять), що призводить до формування заниженої самооцінки й проблем в юності.
5. Обманювати
Якщо з якоїсь причини просите дитину збрехати на благо, вона може розцінити це як само собою зрозуміле. Тоді чадо почне обманювати вас і оточуючих, брехня легко переростає у звичку.
6. Обідати
Багато дорослих вважають своїм головним обов’язком нагодувати дитину, навіть коли вона не голодна. Батьки або бабусі намагаються натиснути на малюка: мовляв, треба їсти, інакше не виростеш. Такі страшилки він може сприйняти в прямому сенсі й почати їсти як не в себе. Це може привести до порушення харчової поведінки, обміну речовин, подальшої повноти та навіть неврозів.
7. Викидати іграшку
Часто буває так, що дитина звикає до однієї іграшки й довгий час з нею не розлучається. Батьки ж намагається будь-якими засобами позбавити її від пошарпаного ведмедика та купити нового. Однак малюк зі сльозами навідріз відмовляється міняти улюбленого плюшевого вихованця на м’якого незнайомця. Не намагайтеся силою або обманом вилучити іграшку! Коли дитина виявить пропажу, то це стане для неї ударом і зрадою.
Читайте також: Вічна паніка: як мамині страхи відбирають дитинство у дитини
8. Їсти ту чи іншу їжу
Якщо у дитини алергія або проблеми з обміном речовин, то не намагайтеся у неї вирвати заборонений продукт. Вона все одно буде його шукати у всіх шафах. Коли знайде, то обов’язково їм поласує. Заборонений плід солодкий, пам’ятаєте? Найкраще м’яко пояснити, що подібна їжа робить їй погано, тому її їсти не потрібно. Ну і, зрозуміло, не тримати шкідливу їжу вдома і не їсти її при дитині.
9. Спати в темній кімнаті
Всім відомо, що дитина боїться темряви. Якщо намагаєтеся її насильно привчити спати без світла — це для неї сильна психологічна травма. Вона буде відчувати себе в небезпеці. Після цього малюк точно не буде вам довіряти.
10. Реалізовувати мрії батьків
Якщо ви не змогли стати ні актором, ні фігуристом, то не намагайтеся втілити свої мрії в дитині. Це тільки ваші проблеми! Звичайно, поки вона маленька і нічого особливо не розуміє, її можна віддати на танці, плавання або ковзани. Шляхом сперечань, вмовлянь, частих занять і бажання радувати батьків вона доб’ється успіхів. Але, коли виросте, може і не подякувати вам за це. Може, вона хотіла стати художником? Треба прийняти той факт, що дитина — це не ваша власність, а маленька особистість зі своїми задатками та бажаннями. І це потрібно поважати в ній!
Моя дитина
За матеріалами
