Лікар Комаровський – відомий педіатр та авторитет серед молодих мам та тат. Він став такий відомий, що його рекомендації розбирають на цитати, все більше людей при лікуванні хвороб починають слідувати здоровим порадам, якими щедро ділиться знаменитий лікар. Лікар часто висловлює свою думку з різних питань сімейного життя і регулярно ділиться своїм баченням того, яким має бути хороший батько.
Ми теж дуже поважаємо Євгена Олеговича і з багатьма його словами щодо того, яким має бути добрий батько, цілком згодні. А наприкінці статті, у бонусі, сховали історію про те, що справжній тато – це не обов’язково біологічний батько.
Все найкраще — дітям
Дуже багато батьків після народження дитини вважають своїм обов’язком поставити хрест на власному особистому житті та повністю присвятити дозвілля дитині. Усі зустрічі з друзями — на дитячому майданчику, усі вихідні — у розважальних центрах. Бажання добре, та й виглядає дуже в дусі часу. Проте лікар Комаровський вважає, що краще б тато в такій сім’ї знаходив час не лише для дитини, а й для мами, «інакше ваша сім’я закінчується».
У тата лише один обов’язок — заробляти гроші
У нашій країні саме батько зазвичай утримує сім’ю з маленькими дітьми, поки дружина не вийшла на роботу. У багатьох сім’ях турбота про матеріальний достаток вважається єдиним обов’язком тата.
Не беручи участі в повсякденному житті сім’ї, чоловік віддаляється від своїх дітей, адже він практично не контактує з ними. Таким чином, батько демонструє свою байдужість до близьких, а також несвідомо применшує працю матері й тим самим подає дітям приклад украй несучасної моделі сім’ї.
Моя мати приховувала від мене, що мій батько хороший. Говорила, мовляв, батько аліменти копійчані платить. У магазині ніколи нічого не купувала, навіть булочку зайву: грошей нема. «Хай батько більше платить! Через нього ти голодуєш! Згодом відбирала кишенькові. Як виявилося, на її думку, аліменти – гроші за те, що вона зі мною живе, а їжа/одяг – це вже має бути окремо. А в магазині відмазка “Грошей немає” була тому, що вона не хотіла витрачатися на мене. © «Підслухано» / Ideer
Не дозволяє дитині грати так, як вона хоче
Якщо ви думаєте, що хороший батько не дасть на прогулянці дитині забруднитись, поранитися, звалитися з гірки та притягнути в будинок брудний ціпок — ви помиляєтеся. Справжній батько, який дбає про нормальний розвиток свого чада, розуміє, що дитина повинна пройти певні етапи розвитку та описані вище моменти — її частина.
Хороший тато дозволить усі хуліганські витівки, що не загрожують життю дитини та оточуючих, — він стоятиме поряд, страхуватиме та підбадьорюватиме. А ось поганий сам сяде на лавку і дитину поруч змусить сидіти, щоб не забруднилася і не поранилася.
Перекладає відповідальність
Ситуація, поширена у багатьох сім’ях, коли чоловік дає дружині приймати всі рішення щодо дитини. Здавалося б, це дуже високий рівень довіри, проте вся відповідальність за життя дитини виявляється тільки на одній людині — на матері.
Чесним та правильним підходом, на думку лікаря Комаровського, є рівна участь батьків у прийнятті всіх рішень щодо дітей, починаючи з вибору дільничного лікаря чи дитячого садка.
Дотримується всіх правил
Кожній мамі приємно знати, що вона може піти у своїх справах, залишити дитину з татом і бути впевненою, що всі її інструкції будуть ретельно дотримані. Але насправді це не завжди добре. У тата і сина може і має бути своє життя та свої стосунки.
Добре, якщо тато виконає усі вказівки мами. Але ще краще, якщо він зробить крок і проявить ініціативу. І нехай ця ініціатива буде не зовсім «правильною» — пізній перегляд кіно в обіймах на дивані або поїдання піци в неурочний час, але це буде особистий час дитини та батька і, можливо, їх секрет. Тільки це важливо, а не дотримання встановлених правил.
Мої сусіди – вегетаріанці: міцний мужик та дюймовочка на 8-му місяці, яка хотіла домашні пологи у ванній. О 2-й годині ночі почалися перейми, мужик — до нас, просить допомогти. Ну, я збираюся: рушник, вода. А він за плечі мене трясе і репетує: «Швидку викликай! Я дружину люблю, а звірятка та природа почекають!» Народилася здорова дівчинка, і в неї найкращий тато! © «Підслухано» / Ideer
Ніколи не розповідає дитині про свою роботу
Кожен тато зазвичай має роботу, на яку він ходить. Або не ходить, а сидить за комп’ютером у сусідній кімнаті. Татова робота — це таїнство, яке викликає у дитини море інтересу. Найбільш поширений варіант — відмахнутися від дитини та сказати, що до тата на роботу не можна (іноді й справді не можна), що там немає нічого цікавого.
Проте дитині цікаво все. І ті діти, яких тато хоч раз узяв із собою і показав, де він працює і що саме там робить, із теплом згадують про це все життя. Адже це ще один спосіб дати дитині зрозуміти, хто її батько, і значить стати ще трохи ближче один до одного.
Не любить залишатися з дитиною віч-на-віч
Тато, не залучений до життя дитини, часто вважає за краще виходити на прогулянки всією сім’єю. Не тому, що він дуже любить це, а зовсім з іншої причини: так йому не потрібно всю увагу концентрувати на дитині.
У батька, який щиро цікавиться своїм чадом, не виникає проблем для того, щоб провести зайву годину-дві з сином або дочкою. Адже якщо вона бере участь у вихованні дитини на рівних з матір’ю, то вона в курсі всього, що відбувається в житті дитини і їй завжди є про що поговорити з нею.
Не долучає дитину до своїх захоплень
У багатьох чоловіків є хобі, яким вони регулярно присвячують свій час: риболовля, гра в шахи або виготовлення якихось виробів. Нерідко батьки використовують це хобі як спосіб сховатися від навколишнього світу і від сім’ї в тому числі.
Проте чи від кого ховатися? Навпаки, прилучення до них дитини може подарувати ще трохи близькості та тепла. Чи є щось більш чоловіче та символічне, ніж спільний похід батька із сином на рибалку? Чи може бути щось зворушливіше, ніж спробувати навчити дочку грати у футбол? Зараз багато батьків переймають європейські цінності та проводять зі своїми дітьми багато часу, отримуючи від цього щире задоволення.
Упевнений, що мама краще знає, як поводитися з дитиною
Коли у пари народжується дитина, насправді жоден із батьків не знає, що з нею робити. Проте вважається, що мама все ж таки краще розуміє малюка, тому що у неї як мінімум є материнський інстинкт. Тому батько часто перекладає відповідальність за немовля на матір — і це не найкращий варіант.
При правильному розвитку подій батько бере участь у житті дитини нарівні з матір’ю і розуміє, що його дружина так само не в курсі, чому малюк може вередувати чи трясти ніжками. І прийняття татом цього факту нормально і природно.
У його будинку постійно присутні родичі
Постійна наявність у будинку бабусі та інших рідних, готових допомогти, говорить не тільки про те, що у вас багато людей, які люблять. Це також означає, що тато із життя сім’ї практично ретирувався.
Хороший батько вважає за краще особисто розв’язувати питання у своїй «зграї», у тому числі й проблеми з дітьми. У його будинку не зустрінеш роя тіток і сестер, він сам готовий не просто прийти на допомогу, а стати для дитини таким же центром всесвіту, як і мама. І його не кидають у прострацію дитячі хвороби, памперси та плач.
Занадто оберігає дитину
Хороший тато — це не той, хто захищає дитину від звичайних дитячих ігор із застереженнями «упадеш» або «поранишся». Навпаки, справжній батько вчить дитину сміливості та розумінню ризиків. Замість голосіння «та навіщо тобі туди лізти, це ж небезпечно» він сам виявить ініціативу, навчить дитину долати перешкоди та приймати наслідки помилок.
Бонус: справжній люблячий тато – це не завжди біологічний батько
Після розлучення чоловік 5 років про нас не згадував. У моєму житті з’явився чоловік, який покохав мене та доньку. Ми зібралися за кордон, але потрібен дозвіл 2-го батька. Отут батько виявив себе: відпиши мені, каже, частину твоєї квартири. Я і просила, і лаялася — все без пуття, називав це «платою за складнощі». Мій чоловік вислухав це і проконсультувався зі знаючими людьми. І приголомшив: батьківських прав позбавляй, маєш повне право. Завдяки його допомозі реально позбавили прав, моя дитина побачила інші країни. Кровний батько називає по-різному, каже, мовляв, «відібрала кохану донечку», якій він навіть не дзвонив жодного разу. Ну, а мій чоловік натякає, що було б непогано, якби вона стала його дочкою офіційно.
А ви погоджуєтеся з думкою доктора Комаровського?
