Роман «Цитадель» – найсвоєрідніший і, можливо, найгеніальніший твір Антуана де Сент-Екзюпері, який залишився незавершеним і був опублікований вже після смерті письменника. У ньому химерно переплелися військова проза, мемуари та літературні легенди, роздуми про сенс життя і духовні пошуки великого француза. Є в ньому й такі слова про виховання дітей.
° Ваш обов’язок не вбити людину в маленьких людях, не перетворити їх в мурах, прирікаючи на життя мурашника. Мене не турбує, наскільки буде задоволена людина. Мене турбує, скільки буде в ній людського. Не моя турбота – щастя людей. Хто з людей буде щасливий – ось що мене турбує. А достаток ситих біля годівниці – скотинячий достаток – мені не цікавий.
° Не надавайте дітям готових формул, формули – порожнеча, збагатіть їх образами та картинами, на яких видно сполучні нитки.
° Не обтяжуйте дітей мертвим вантажем фактів, навчіть їх прийомів і способів, які допоможуть їм осягати.
° Не судіть про здібності по легкості засвоєння. Найуспішніше і далі йде той, хто болісно долає себе і перешкоди. Любов до пізнання – ось головне мірило.
° Не вчіть їх, що користь – головне. Головне – зростання в людині людського. Чесна і вірна людина гладко вистругає і дошку.
° Навчіть їх шанобливого ставлення, бо насміхатися люблять трутні, для них не існує цілісної картини.
° Боріться проти жадібності до речей. Вони стануть людьми, якщо ви навчите їх витрачати себе, не шкодуючи; якщо людина не витрачає себе, вона костеніє.
Читайте також: «Не намагайся всім подобатися!» – поради Френсіса Скотта Фіцджеральда 12-річній дочці
° Навчіть їх роздумів і молитви, завдяки їм розширюється душа. Навчіть не зубожіти в любові. Чим заміниш любов? Нічим. А любов до самого себе – протилежність любові.
° Карайте брехню і доноси. Буває, що і вони допомагають людині й, на перший погляд, є на краще. Але силу народжує тільки вірність. Не можна бути вірним тут і невірним там. Вірний завжди вірний. Немає вірності в тому, хто здатний зрадити товариша, з яким разом трудиться. Мені потрібне сильне царство, і я не збираюся засновувати його міць на людському непотребі.
° Прищепіть їм смак до досконалості, бо будь-яка справа – це шлях до Господа, і завершує його тільки смерть.
° Не вчіть їх, що головне – прощення і милосердя. Погано поняті, обидві ці чесноти обернуться потуранням нечисті та гниття. Навчіть їх благої співпраці – спільній справі, де кожне допомагає одне одному. І тоді хірург поспішить через пустелю до людини з розбитим коліном. Тому що мова йде про справність візка. А поводир у них один.
