Всі ми знаємо, що особистість людини формується з дитинства. Адаптація дитини в соціумі часто залежить від того, як направляли цей розвиток, яким показали дитині світ батьки. Давайте подивимося, які поради пропонують нам лікарі, психологи по вихованню дітей.
1. Терпіння на межі — це нормально.
Як часто буває, що діти не звертають уваги на зауваження батьків, а іноді навіть люто опираються їхнім повчанням. Коли настає критичний момент, мами й тата опускають руки — поступаються дитині. Поступаючи так, вони хочуть зберегти мир, проявляючи терпіння, хочуть бути «хорошими батьками». Але тим самим батьки втрачають свій авторитет — якщо діти добре натиснуть, то під тиском отримають бажане.
Важливо пам’ятати, що втратити терпіння може кожен, все ми люди й кожен може дратуватися, в цьому немає нічого поганого. Стримати гнів і роздратування насправді складно, особливо, якщо діти все роблять, як нібито на зло. Чадо мусить розуміти, що вам не подобається така поведінка, ви не можете піти на поводу у сина або дочки. Дозвольте вашим емоціям проявлятися, а не затаюватися їх усередині себе, давайте дитині та собі зрозуміти, що ви не згодні з ситуацією. Негатив, накопичився, згодом обов’язково знайде вихід, тільки тоді можуть постраждати всі члени сім’ї, а діти найбільше.
2. Навчіть дитину радіти іграшці, а не підраховувати її вартість.
Купуючи дорогу іграшку для малюка, батьки нерідко просять ставитися до неї з особливою пошаною, постійно нагадуючи про те, скільки вона коштує. Але для дитини це не має значення, адже вона ще не може оцінювати речі та предмети, виходячи їх грошових витрат.
Розуміння цінності грошей до неї прийде пізніше, а коли діти маленькі, їм однаково цікаво грати, як з простими дрібничками, так і дорогими іграшками. Навіть гра з простим аркушем паперу або пакетом іноді їм здається більш захоплюючою, ніж з керованим по радіо вертольотом.
3. Покарання — прояв любові.
Чи вважаєте ви себе поганими батьками, якщо вам доводиться карати дітей? Коли син або дочка роблять дурні вчинки, ви маєте право гніватися на них, а значить, і карати. Осуд — це любляча міра, без нього дитина не навчиться бачити межі дозволеного.
Завдяки своєчасному покаранню діти починають розуміти, що у кожного їхньої дії є свої наслідки, вони виростають людьми, які вміють відповідати за свої вчинки. Пам’ятайте, що бути хорошими батьками — абсолютно не означає, що потрібно дивитися крізь пальці на погану поведінку свого чада і все йому дозволяти.
4. Не бійтеся відмовляти.
Як приємно відповідати ствердно на всі прохання малюків, адже вони так щиро радіють! Але постійне «так» може привести до проблем у стосунках кілька років по тому. Дитина, що не привчена до відмов, з часом стане вимагати все більше, що тоді робити батькам? Чи зможуть вони виконувати всі забаганки та прохання підлітка?
Не варто боятися відмовляти поки ще маленьким дітям, проявіть твердість, коли це потрібно, сказавши своє тверде «ні». Вперше відмовивши дитині, ви можете зустріти відсіч у вигляді сліз, капризів, істерики, але не піддавайтеся, якщо рішення прийнято, дотримуйтеся свого слова. Одного разу поступившись малюкові під дією примх, згодом стане ще складніше відмовити йому в чомусь ще.
5. Виховуйте дітей самостійними.
Не довіряючи дітям виконання дрібних завдань по дому, здійснюючи всю роботу за них, ви досягнете тільки одного — коли вони виростуть, то не зможуть зробити елементарних речей, таких, як розігріти собі їжу або вимити посуд. Привчати дитину до самостійності потрібно з раннього дитинства. Звертайтеся до них з проханням допомогти зібрати іграшки, витерти пил.
Якщо дочка хоче помити тарілку, дозвольте їй, навіть якщо результат буде не найкращий, все одно похваліть дівчинку за ініціативу і старання. Ніколи не кажіть дитині, що у неї не вийде, не робіть роботу за неї. Такі слова відіб’ють охоту взагалі братися за якусь справу в майбутньому. Поступаючи так, батьки не дають можливості малюкам розвинути самостійність.
6. Не позбавляйте себе права на відпочинок.
Обов’язок виховувати дітей — це робота, що вимагає постійних зусиль і уваги, до того ж вона цілодобова. Звільнитися з неї не можна, отримати відпустку теж. Але мамам і татам все одно потрібно відпочивати, щоб відновити сили. Іноді варто взяти так званий відгул.
Навчіть дитину розуміти ваші потреби в сні та відпочинку. Поясніть, що поки мама полежить, діти можуть зайняти себе чимось цікавим, — помалювати, зліпити фігурку з пластиліну або просто подивитися мультики. Привчайте їх до того, що потрібно грати тихо і не звертатися з численними проханнями до мами, коли вона відпочиває. Однак знайте міру — малюки не повинні надовго залишатися без нагляду дорослих, ви-то будете відпочили, а ось дитина — надана сама собі.
7. Формуйте звичку правильно харчуватися змалку.
Повноцінне і правильне харчування в ранньому віці — те, чому потрібно навчити своїх дітей, адже від цього залежить здоров’я людини. Якщо ви самі вибираєте корисні продукти, нехай і дитина переймає у вас цю звичку. Помилково вважати, що поки діти маленькі, їм можна їсти все — і солодощі, і чіпси. Це не означає, що малюки повинні харчуватися лише кашами та овочами, але не варто вносити в їхній щоденний раціон фаст-фуд або інші шкідливі продукти.
Найбільшу небезпеку тут представляють бабусі — вони постійно думають, що їхні онуки голодні, пропонуючи їм то пиріжки, то млинці. Тактовно, але строго поясніть літнім родичам, що, проявляючи зайву турботу і любов до малюків, вони завдають шкоди їх здоров’ю.
8. Поява дітей — не кінець життя.
Бути батьками — не означає відмовитися від власних інтересів і розваг. Звичайно, у мам і тат не так багато часу на зустрічі з друзями та походи в кіно, як раніше, коли діти ще не з’явилися на світ. Але і зовсім позбавляти себе якийсь емоційного розвантаження можна. Важливо навчитися поєднувати батьківські обов’язки зі своїми інтересами, знайти золоту середину.
9. Цікавтеся життям дитини.
Виявляючи інтерес до того чим займається і захоплюється малюк, ви будуєте надійну основу для хороших стосунків в майбутньому. У ранньому дитинстві дитина може з ентузіазмом розповідати вам про покемонів, свинку Пеппу та інших улюблених героїв, нових іграшках і мультфільмах.
Вникаючи в слова дітей, дізнаючись їхній світ, ви стаєте близькими друзями. Коли малюк підросте, він стане ділитися з вами вже більш дорослими проблемами та захопленнями, знаючи, що ви не відмахнетеся від нього, а підтримайте і вислухаєте.
Читайте також: Вибачитися перед дитиною, якщо ви не праві, це вкрай важливо
10. Батькам потрібно вміти просити пробачення.
Базувати своє виховання на принципі «мама завжди права» і вперто не визнавати свої помилки в корені неправильно. Всі помиляються — і діти, і дорослі. А раз ви вчите малюка просити вибачення за свої проступки, будьте так ласкаві слідувати власними правилами й теж визнавати свою провину.
Так, це може бути непросто, але нічого ганебного в цьому немає. Такі об’єктивні дотримання правил у вашій родині дозволять побудувати гармонійні та теплі стосунки з вашим чадом на рівних.
11. Настала межа — візьміть тайм-аут.
Бувають ситуації, коли атмосфера розжарюється майже до межі, коли емоції, змінюючи один одного переповнюють і готові виплеснутися назовні. У такому випадку варто взяти тайм-аут — попросіть бабусю або подругу взяти дітей хоча б на годину-дві, щоб дати собі можливість відновити спокій.
Відчуваєте, що настає пік емоційного перезбудження, зупиніться, підіть в іншу кімнату хоча б на 20 хвилин, прийміть душ, подумайте про майбутню поїздку на море. Так ви уникнете безлічі конфліктних ситуацій і навчитеся зберігати спокій.
12. Ваші діти — найкращі у світі.
Для батьків їхня дитина, навіть доросла (а саме дитиною для вас вона буде і в 5, і в 45) завжди буде найкращою, красивою, розумною, милою і доброю. Не бійтеся своїх почуттів, а проявляйте їх якомога частіше. Деякі мами й тата вважають, що надмірна любов і турбота тільки розпестять їхніх дітей, тому починають критикувати їх. Не позбавляйте дитину підтримки та ніжності, адже саме вони діють ефективніше, ніж будь-які виховні заходи.
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
