Безумовно, певні рамки та межі дитині потрібні. Але постійне «не можна», яке чадо чує від нас, утомлених, нервових і вічно зайнятих – це формування комплексів і скутості, поява страхів і почуття провини, дефіцит нових знань та ін. Тобто, заборони повинні бути правильними! Отже, чого не можна забороняти дитині категорично?
1. Самостійно їсти
Звичайно, набагато простіше швидко згодувати кашу з ложечки чаду, заощадивши собі час, а заодно і порошок для прання «убитих» футболок і кофтинок. Але тим самим ми позбавляємо дитину першого кроку до самостійності – адже донести ложку до рота, не впустивши її вміст, це процес відповідальний і вимагає максимальної посидючості. Та й коли настане час для дитячого саду, вам не доведеться стежити за «злою вихователькою», яка запихає обід у вашого малюка. Тому що він вже буде їсти сам! Як маленький герой. Не шкодуйте часу на перші дорослі кроки свого малюка – це спростить вам процес виховання в наступні роки.
2. Допомагати мамі з татом
«Не чіпай, впустиш!» або «Не можна! Проллєш!», – кричить мама, а через деякий час скаржиться подружкам, що дитя зовсім нічого не бажає робити. Не позбавляйте чадо можливості вам допомогти. Допомагаючи вам, він відчуває себе дорослим і потрібним. Нічого страшного, якщо після збирання дитини вам доведеться в 2 рази довше відмивати кухню – зате вона допомогла мамі. Виділіть для крихітки дитячий набір для прибирання – нехай дорослішає. Хоче віднести посуд у раковину – дайте той, що не шкода розбити. Хоче допомогти вам з сумками – дайте йому пакет з батоном. Не відмовляйте малюкові – всі добрі звички потрібно прищеплювати з «дитинства».
3. Малювати фарбами
Не відбирайте у дитини можливість самовираження. Фарби розвивають творче начало, дрібну моторику, фантазію, знімають стрес, заспокоюють нервову систему, підвищують самооцінку та багато ін. Купуйте малюкові нетоксичні фарби, надіньте на нього стару футболку (або фартушок), постеліть на підлогу (на великий стіл) клейонку і нехай малюк самовиражається «на всю котушку». Хоче малювати на стінах? Прикріпіть поверх шпалер пару великих листів ватману – нехай малює. Можна навіть відвести під ці витівки цілу стіну, щоб було, де розгулятися.
Читайте також: 7 помилок батьків, через які діти перестають їх слухати
4. Роздягатися в будинку
Малюкам властиво скидати з себе зайвий одяг, бігати босоніж або навіть голяка. Це цілком природне бажання. Не поспішайте кричати «негайно одягнися!» (Якщо, звичайно, у вас не голий бетон на підлозі). При звичайній кімнатній температурі малюк може абсолютно безболісно провести 15-20 хвилин босоніж (це навіть корисно).
5. Висловлювати свої емоції
Тобто, стрибати/бігати, верещати та веселитися, кричати та ін. Одним словом, бути дитиною. Зрозуміло, що в поліклініці або в гостях слід дотримуватися правил пристойності, але вдома дозволяйте малюкові залишатися собою. Для нього це спосіб виплеснути енергію, скинути стрес, розслабитися. Як то кажуть, «не заважайте баяністові, він грає, як уміє».
6. Лазити на вулиці по турніках або спортивним комплексам
Не потрібно смикати малюка за рукав і з криками «не лізь, небезпечно» тягнути його в пісочницю. Так, небезпечно. Але на те й потрібні батьки, щоб пояснити правила безпеки, показати, як спускатися/підніматися, підстрахувати внизу, щоб малюк не впав. Краще ваше чадо відразу навчиться контролювати своє тіло (у вашій присутності), ніж потім він без вас (і без досвіду) залізе на турнік.
7. Гратися з водою
Ну звичайно, малюк влаштує потоп. І намочиться від маківки до п’ят. Але зате скільки щастя буде в очах, і яка емоційна розрядка для нього! Не позбавляйте дитину такого задоволення. Виділіть для неї зону, в межах якої можна плескатися від душі, бризкатися та ін. Видайте різні місткості (лійки, каструльки, ложки, пластикові стаканчики).
8. Шльопати по калюжах
Калюжі – це справжнє джерело щастя. Причому, для всіх дітей без винятку і навіть для деяких дорослих. Купуйте дитині яскраві чобітки і відпустіть у «вільне плавання». Позитивні емоції – запорука психічного здоров’я.
9. Чіпати речі, які б’ються
Кожен малюк відрізняється допитливістю розуму. Йому просто обов’язково потрібно помацати, розглянути, спробувати на смак тощо. Не поспішайте відбирати з його рук подаровану вам чашку або статуетку. Просто поясніть, що ця річ вам дуже дорога, і з нею потрібно звертатися обережно – для ігор вона не призначена, але потримати і розглянути дуже навіть можна. Якщо все-таки річ розбилася – не кричіть і не лякайте малюка. Скажіть «на щастя!» і разом з малюком зберіть осколки (нехай він потримає совочок, поки ви будете їх змітати).
10. Мати свою думку
Мама – вона, звичайно, краще знає, яка маєчка підійде до цих шортиків, як розставити іграшки, і в якому порядку їсти страви зі святкового столу. Але ваш малюк – це вже повноцінна особистість. У нього є свої бажання та думки. Прислухайтеся до своєї дитини. «Я так сказала!» і «Тому що!» для дитини абсолютно не аргументи. Переконайте її, що ви праві, або майте сміливість погодитися з її думкою.
11. Гратися з посудом
Знову ж таки, все небезпечне і дороге ховаємо вище і глибше, а лопатки, ложки, каструльки, контейнери – це не просто посуд, а розвиваючі матеріали для карапуза – нехай грається! Якщо вам не шкода круп, то і цього задоволення позбавляти малюка не потрібно, адже так приємно пересипати з каструльки в каструльку макарони з квасолею і гречкою.
12. Спати зі світлом
Малюки, особливо, починаючи з 3-4 років, бояться спати в темряві. Це нормально: психологічний «відрив» від мами нерідко супроводжується нічними кошмарами. Не перестарайтеся, привчаючи дитину до сну в окремому ліжечку або кімнаті. Якщо малюк боїться темряви – встановіть нічник.
13. Не доїдати
Не варто катувати дитину кашами та супами, які вона не хоче. Обід повинен бути не мукою, а задоволенням. Тільки в цьому випадку він піде на користь. А щоб апетит дитини був кращим, влаштовуйте їй поменше перекусів між прийомами їжі, і строго дотримуйтеся режиму харчування.
Читайте також: «Не доїдай, якщо більше не хочеш» – фраза, яку ви зобов’язані сказати своїй дитині!
14. Фантазувати
Ви, як ніхто, знаєте свою дитину. Вчіться відрізняти «художній вимисел» (фантазії) від явної та навмисної брехні. Вигадки – це гра і власний всесвіт малюка. Брехня – неприпустиме явище й ознака недовіри дитини до вас.
Автор: Наталі Критська
Моя дитина
За матеріалами
