Японія – країна сюрпризів, яка не перестає дивувати іноземців. Навіть навчання в Японії починається зовсім не восени: японські школярі сідають за парти у квітні, а закінчують навчальний рік у березні. Але це не єдиний цікавий аспект японської освіти.
Ми вирішили дізнатися більше про те, як влаштоване життя японців. А наприкінці на вас чекає бонус, який зайвий раз доведе, що у цій країні чимало нетипових шкільних правил.
- У Японії до початкової школи відносяться учні 1-6 класів. Щороку класи перетасовуються, а вчителі змінюються місцями, тому учні мають можливість ближче познайомитися з новими людьми.
- Протягом 6 років учні носять однакові рюкзаки, які називаються «рандосер». У найконсервативніших школах усі дівчатка носять червоний рандосер, а хлопчики — чорний. Але цього правила дотримуються не скрізь.
- Як розповідають місцеві жителі, багато першокласників носять жовті капелюхи, щоб навколишні могли помітити їх здалеку.
- У деяких закладах учні відповідають за чистоту школи. Після закінчення занять кожен клас прибирає у своїх кабінетах, а спеціальні чергові миють вбиральні та упорядковують ігрові майданчики.
- При вході до школи учні залишають вуличне взуття в шафках і надягають увабаки – спеціальні білі капці, які носять усі, незалежно від віку та статі.
- Якщо до школи приходять батьки, вони теж повинні роззутися і переодягнутись у домашнє взуття. Навіть якщо за вікном тепла та суха погода.
- Після 6-го класу учні переходять до середньої школи, яка триває 3 роки. Саме на цьому етапі переважна частина японських школярів починає носити обов’язкову форму.
- Деяким японським школяркам не можна одягати колготки навіть узимку, оскільки частина навчальних закладів вимагають, щоб дівчатка носили спідниці лише зі шкарпетками. Одна учениця навіть поскаржилася на це несправедливе правило адміністрації школи, а у відповідь почула, що вони ставляться з розумінням до її думки, але незабаром дівчина закінчить навчання, тому їй треба трохи потерпіти.
- Японські школи висувають суворі вимоги до зовнішнього вигляду учнів. Так, більшість шкіл забороняють хлопцям вибривати скроні. У стінах шкіл таку стрижку можуть мати лише вчителі.
- Багато шкіл забороняють дівчатам фарбуватися. У деяких закладах у кожному класі навіть є пляшка із міцелярною водою. Якщо вчителі помітять нафарбовану ученицю, вони змусять її вмити обличчя.
- Майже половина навчальних закладів вимагають, щоб дівчатка ходили з прямим чорним волоссям. Якщо волосся не відповідає стандартам, то учениці доведеться довести, що вона його не фарбувала і не завивала. Для цього треба показати «сертифікат про натуральне волосся», підписаний батьками, та дитячі фотографії.
- У старшій школі навчаються з 10-го по 12-й клас. Щоб перейти до 10-го класу, учні повинні скласти вступні іспити.
- У розкладі типового старшокласника є обов’язкові та факультативні предмети. До обов’язкової дисципліни належить річний курс домогосподарства, який готує учнів до сімейного життя. Школярі навчаються готувати, вести бюджет та обговорюють важливість сім’ї.
- Серед факультативних предметів іноді зустрічаються рибальство та сільське господарство.
- Окрім обов’язкових занять майже половина старшокласників ходить на підготовчі курси, щоб підготуватися до вступу до університету.
- Майже у кожній школі щомісяця проводяться ранкові загальношкільні збори, на яких виступає директор. Раніше учні слухали напутні промови стоячи, але тепер вони роблять це, сидячи на підлозі у певній позі.
- Деякі японські вчителі оцінюють предметні знання і стежать, як якісно і правильно школярі ведуть свої конспекти. Цікаво, що учні повинні записувати інформацію від вчителя майже слово в слово. А викладачі зазвичай не чекають на відсталих.
Бонус: Проблеми можуть виникнути навіть через гумку
«Дочка купила гумку в канцелярському магазині, але в японській школі нею заборонили користуватися, тому що вона не біла».
Як ви вважаєте, які правила наша шкільна система освіти могла б запозичити у Японії?
