Кожен з батьків зустрічається з такими проблемами, як вперте небажання дитини прибирати за собою іграшки, їсти овочі та вчасно лягати спати. Спроби вмовити або змусити дитину підтримувати порядок і дотримуватися режиму дня часом закінчуються криком і слізьми, так що і батькам, і дітям прикро на душі.
Але більшості неприємностей можна уникнути, якщо вдатися до допомоги реверсивної психології (психології від зворотного). Наприклад, заборонити малюкові їсти «огидну» кашу замість того, щоб йому її нав’язувати. Як відомо, заборонений плід солодкий, а тому ймовірно, що неприваблива, на відміну від солодощів і чипсів, їжа незабаром стане однією з найулюбленіших у маленького впертюха.
Саме про такі методи розповіли недавно користувачі популярного ресурсу Reddit, які або самі з успіхом застосовують їх у вихованні своїх дітей, або пам’ятають, як це робили їхні власні мамусі та татусі.
Ми вибрали кілька простих, але ефективних порад, які допоможуть батькам впоратися з дитячою упертістю, не підвищуючи при цьому голосу. Але пам’ятайте, що сильно захоплюватися подібними методами не варто: це все-таки певний вид маніпуляції. Використовуйте їх час від часу і тільки в тих ситуаціях, коли це насправді необхідно.
У моєї мами була подруга, яка клала овочі на свою тарілку, але не давала їх дітям. Коли вони просили її поділитися, та відповідала: «Це їжа для дорослих. Але, мабуть, я можу дати тобі трохи». Її діти виросли з любов’ю до овочів. А я сиділа за столом по 3 години, втупившись на тарілку з бридкою цвітною капустою, яку я відмовлялася їсти. @laik72
Одній з моїх найкращих подруг в дитинстві за погану поведінку не давали не лише солодкого, а салату. В результаті вона полюбила салат і намагалася з’їсти його якомога більше в шкільній їдальні. Цікавий збіг: її чоловіка в дитинстві карали забороною на читання, і це мало схожий ефект. @cookiearthquake
Мама дозволяла мені їсти цукерки перед супом, але купувала лише ті цукерки, які я не любила. Після кількох разів я перестала просити солодкого і почала сама їсти суп. Все це звучить досить невинно, але повірте, мені довелося постраждати. @turkeypr0
Двічі на рік я дозволяю дітям їсти все, що їм завгодно, і робити все, що вони захочуть. Зазвичай це закінчувалося тим, що вони з’їдали гору шкідливої їжі. Перші 3 рази вони так об’їдалися, що їх потім знудило. Зате тепер вони набагато краще контролюють себе і вибирають корисні ласощі замість величезної кількості шкідливих. @ZombieBoobies
У дитинстві я відмовлялася вставати вранці. Тоді мама сказала, що ми повинні розіграти тата, щоб він повірив, ніби я ще сплю. Вона попросила мене одягнутися, накритися ковдрою і прикинутися сплячою. Коли тато прийде мене будити, я його «обману», адже насправді я давно вже одяглася. Цей трюк спрацьовував протягом декількох років, і я ні про що не підозрювала. Тепер, дивлячись в минуле, мені більш ніж очевидно, що мої батьки просто хотіли, щоб я зібралася в школу без сперечань. @mfiggfi
Мій тато влаштовував для нас гру, в якій потрібно було складати та сортувати за кольорами випрану білизну. Вигравав той, хто склав більше за всіх. Сам тато не виграв в цій грі жодного разу. @stonerplumber
Я не знаю, чи можна віднести це до реверсивної психології або ж це – метод, вигаданий від відчаю і втоми. Ми стояли в черзі до каси в продуктовому магазині. Дитині було 3 роки, у неї почалася істерика, яка закінчилася качанням по підлозі. Я подивилася на неї зверху вниз і сказала (голосніше ніж зазвичай, але не переходячи на крик): «Де твоя мама? Нам потрібно знайти твою маму!» Вона була нажахана і здивована, адже її мама – це я. Але істерика одразу припинилася, і ми обнялися. @stephlj
Моя дитина не хотіла прибирати свої іграшки. Але при цьому вона любить завдання на час і обожнює змагатися. Я пропонував синові прибрати спочатку червоні іграшки якомога швидше. Потім блакитні. Потім зелені, і так далі. У підсумку все було прибрано. @divorced_dad_670
Моя мама змусила мене вивчити іспанську, сказавши, що у мого брата це виходило краще, ніж у мене. @mylittlesyn
«Б’юся об заклад, що ти не зможеш…» Обидві мої дитини терпіти не можуть тверджень про те, що вони чогось не можуть. Прохання типу: «Будь ласка, прибери свої іграшки», напевно, зустріне сильний опір, але фраза: «Я ладен побитися об заклад, що ти ні за що не зможеш прибрати всі ці іграшки в коробку» змушує їх прибирати зі швидкістю звуку. Прибирання закінчується тим, що вони тріумфально заявляють мені: «Бачиш, я ж казав (ла) тобі, що зможу!» – на що я вдаю небувале здивування. Їм тільки 4 і 7, і я знаю, що не зможу завжди мотивувати їх подібним чином, але поки це працює безвідмовно. @bibbobbins
У нас вдома була «заборонена книга» на полиці. Мої батьки говорили, що я зможу її читати, тільки якщо буду добре поводитися. Якось під час літніх канікул я залишився вдома сам і мав нагоду дістати цю книгу. Я прочитав приблизно половину за один раз. Це була історія Китаю за 5 000 років. Я не згрішу, якщо скажу, що мене спритно обвели навколо пальця. @oddstodd
Мій син був дуже імпульсивним в ранньому дитинстві та намагався втекти від мене на вулиці замість того, щоб триматися за руку. Тому я почала говорити йому, що він повинен тримати мене за руку, щоб мене не вкрали. Це спрацювало. Він відчув себе відповідальним за те, щоб ніхто не спробував викрасти мене під час прогулянки. @TimelyKaleidoscope
Не просіть дитину зробити щось одне, замість цього дайте їй вибрати з двох речей. Коли приходить час лягати спати й моя дочка дуже вередує, я питаю у неї: «Ти хочеш зібрати свої іграшки чи ти хочеш спати?» Вона завжди вибирає сон. Я думаю, що дітям молодшого віку це допомагає відчувати, що їх думка має значення і вони теж беруть участь в процесі прийняття рішень.
Коли потрібно було зробити щось вдома, то тато помітив, якщо він просив мене підстригти газон, я скаржилася і тягнула з виконанням завдання. Але якщо він питав, щоб я вважала за краще зробити: підстригти газон або вимити вікна, то я вибирала щось одне і робила це швидко. Мій мозок буквально вибухнув, коли він розповів мені про цей трюк (мені вже було за 20). Тепер я сама застосовую такий метод з моїми учнями або дітьми, за якими мене просять доглянути. Він ніколи не підводить.
@AppealToReason16
Не зовсім реверсивна психологія, але коли моєму старшому синові було 4 роки, він часто вривався до нашої спальні рано-вранці, повний енергії. Мені доводилося або вставати й розважати його, або ж відсилати його в іншу кімнату з якою-небудь місією, щоб поспати ще кілька дорогоцінних хвилин. Однією з таких місій було визначити, яка з його ніг біжить швидше. Син довго бігав туди-сюди по коридору, а захекавшись, повертався до мене, щоб сказати, що його ноги однаково швидкі. @Georgeisthecoolest
Привчаю сина до горщика. Йому щойно виповнилося 3 роки. Він упертий, з ним доводиться складніше, ніж було з його сестрою. Коли я надягаю йому підгузник, то я кажу: «Підгузки тільки для малюків, одягнім твій підгузок для маленького хлопчика». Він відповідає: «Я не маленький!» Я: «Ну що ж, великі хлопчики ходять на горщик». Сьогодні пішов п’ятий день з того моменту, як він перестав носити підгузки вдень. @Toad
