Іноді ми не надаємо значення словам, які говоримо дітям. Ми підготували руйнівні фрази. А ви їх вимовляєте?
1
«Роби, що я говорю!»
Цей підхід зазвичай не дуже добре працює, тому що ми дійсно не можемо контролювати дітей – принаймні, там, де це має реальне значення. Ви підсилюєте тиск, а в підсумку отримуєте протилежний результат. Дуже складно змусити дитину з’їсти цю їжу, а не ту і просто неможливо змусити заснути, перестати плакати, а також слухати нас або поважати.
2
«Досить бігати!»
Ми часто гримаємо на дітей за звичкою, навіть коли зовсім невеликий ризик, що дитина завдасть шкоди іншій людині. Запитайте себе: хіба так погано, що дитина побігає по квартирі? Якщо вас дратує шум, краще пояснити малюкові, що ви себе погано почуваєте і тому просите поводитися тихіше. Це більш дієво, ніж крики.
3
«Тому що я мама, ось чому!»
Такими фразами ми ніби намагаємося ткнути дитину носом у власне безсилля і показати, хто в домі господар. Безумовно, у батьків повинен бути авторитет, але це не означає, що діти повинні беззаперечно вас слухатися. Час від часу вони самостверджуються, проявляючи непокору, і це нормально. Коли таке трапляється, не беріть це занадто близько до серця.
4
«Ми заради тебе зі шкіри геть ліземо!»
Подібні фрази спрямовані на те, щоб у дитини виникло почуття провини. Це один зі способів маніпуляції. Краще не приносити жертву заради дитини, щоб потім не докоряти цим.
5
«Що б ти запитав»
Відповісти на всі питання маленьких чомучок іноді дійсно непросто. Якщо у вас закінчилося терпіння, краще сказати «не знаю», ніж відмахуватися від дитини такими фразами, як «що б ти запитав», «тому що тому все закінчується на” у “» і так далі. Уявіть, як прикро було б вам, якщо хтось відповідав так на ваші питання.
6
«Якщо ти не припиниш, я більше ніколи …
… не піду з тобою в магазин / не куплю іграшку / не вийду гуляти”. Батьки намагаються таким чином домогтися слухняності. Але хіба досягають мети? Швидше, навпаки: дитина кричить ще більше. Не вдаючись до маніпуляції та залякування, вирішуючи проблеми за допомогою переговорів і компромісів, батьки створюють запас довіри. Відчувши впевненість в дорослому, дитина у відповідь на прохання може іноді сказати «так», іноді «ні». Але вона не буде відчувати себе зобов’язаною підкорятися або, навпаки, протестувати будь-що-будь. Діти часто роблять те, про що їх просять, особливо коли переконані, що це розумно чи важливо для людини яка звернулась.
7
«Ти такий талановитий!»
Говорячи це, ви відправляєте дитині послання: ти талановитий, тобі не потрібно працювати, щоб домогтися успіху. Це типова установка на даність. Альтернатива – установка на зростання. «У тебе добре виходить, тому що ти багато займався!» «З кожним тренуванням у тебе виходить все краще!»
8
«Я йду, залишайся один!»
Відчуття безпеки – базова потреба. І такі фрази здорово підривають це почуття. У ранньому віці закладається фундамент, на якому дитина буде вчитися довіряти іншим людям і, врешті-решт, вірити, що життя не є зло. Для маленької дитини сім’я, дім – це цілий світ. І якщо в ньому неспокійно, то для малюка ворожим стає все навколо.
9
«Я не люблю тебе такого»
«Я не люблю тебе такого», «Не підходь до мене, поки не прибереш іграшки», «Хороші діти так себе не ведуть»). Не можна будувати самооцінку на фундаменті «Я недостатній». Сказати малюкові: «Ти недостатній» означає зруйнувати основи його самооцінки. Жодна дитина, почувши таке, не буде вважати себе любленою.
10
«Краще я сам!»
Якщо дитину, яка зробила помилку, у відповідь карають і принижують, якщо батько нетерпляче відштовхує її і береться за справу сам, малюк позбавляється можливості вчитися долати труднощі. Порушується природний процес росту. Потреба уникнути помилок стає пріоритетнішою вміння справлятися з новими викликами.
11
«Я очікував від тебе іншого!»
Високі очікування можуть мати позитивний ефект: іноді потрібна висока планка, до якої хочеться тягнутися. Але багато доводять це до абсурду. Ми легко починаємо критикувати дітей, і вони вже не здатні відповідати нашим очікуванням. А коли ми соромимо їх за нереалізовані очікування, то лише посилюємо ситуацію. Ми робимо дітям боляче і підсилюємо відчуття безпорадності. Відокремте свої високі очікування від того, ким насправді є ваші діти.
12
«Я б вчинив по-іншому»
У тому, щоб поділитися своїм досвідом, немає нічого поганого. Але, на жаль, ми починаємо їм ділитися не в потрібний момент. Коли дитина потребує співпереживання, такі фрази деморалізують її. Адже по суті ви несете таке посилання: я – розумний, знаю, як треба, а ти – дурний, бо припустився помилки.
13
«Не будь жаднюгою!»
У 2-3 роки дитина хоче контролювати свій простір і речі, і це нормально. Крім того, діти в цьому віці дуже імпульсивні. І, відбираючи іграшку, вони не особливо замислюється над наслідками. Марно вимагати віддати іграшку іншому: ваш малюк впевнений, що більше ніколи не отримає її назад. Прийміть це і не наполягайте на зворотному. І не вішайте на дитину ярлики. Інакше в майбутньому вона скаже: «Не віддам, тому що я скнара».
14
«Зараз спати підеш!»
Ніколи не погрожуйте відправити дитину в ліжко в покарання. Це повинно бути приємний час, коли можна почитати цікаву книгу і потім відпочити. Адже відпочинок необхідний, щоб добре рости, вчитися і бути енергійною.
15
«Не переймайся через дурниці!»
Для вас дрібниці забути вдома іграшку або впустити шматок печива. А для дитини – ціла трагедія. Не знецінюйте її почуття. Саме так народжується нерозуміння і формуються деструктивні шаблони поведінки.
16
«Злитися погано»
У житті є місце всім емоціям. Психологи не рекомендують ділити їх на погані та хороші. Адже мається на увазі, що від «поганих» емоцій треба позбавлятися. А це зробити нереально. Як би ви не старалися, все одно злість або інше сильне почуття буде присутнім у вашому житті. Потрібно вчити дітей не гасити емоції, а управляти ними.
17
«Якщо не доїси, не встанеш з-за столу»
Харчові звички закладаються в дитинстві. Змушуючи дитину доїдати до кінця, ви прищеплює неправильну харчову поведінку. Дитина вчиться їсти не тоді, коли голодна, а тому що «потрібно». Не бійтеся, що дитина буде голодувати, адже наступний прийом їжі вже скоро.
18
«Дай, я виберу»
Навіть дорослим іноді непросто приймати рішення. Але ніколи не робіть це замість малюка. Ваше терпіння буде винагороджено тим, що дитина стане більш рішучою.
19
«Пограй на телефоні»
Дитина в ранньому віці вже розуміє, що дорослі витрачають досить багато часу на свої девайси, і вона хоче бути такою, як ви. В очах дитини телефон – це іграшка. Якщо дозволяти гратися з нею, то дитина буде сприймати телефон як річ, яку можна вимагати щоразу, коли хочеться розважитися. Але віддавши їй телефон, ви показуєте дитині, що гаджети набагато цікавіші живого спілкування і часу. Якщо ви даєте дитині як втішну «пустушку», коли їй нудно, то вона не навчиться справлятися з нудьгою власними силами, наприклад використовуючи уяву або проявляючи цікавість.
20
«Тато поганий» або «Мама погана»
Ніколи не критикуйте другого з батьків. Що б не сталося між подружжям (навіть колишніми), зберігайте нейтралітет хоча б перед вашою дитиною. Відкрита ворожість і критика другого з батьків змусять малюка відчути, ніби його розривають на дві частини.
