Існує безліч швидких способів взяти себе в руки в той момент, коли ви хочете підвищити голос: зробити кілька глибоких вдихів, вийти з кімнати, дорахувати до 10. Але ситуації однозначно будуть повторюватися, тому набагато ефективніше знайти причини неслухняності дитини, які найчастіше призводять до криків.
Коли мама розуміє причини поведінки дитини, вона здатна приймати правильні рішення.
Причини дитячого непослуху
Причина №1 – Дитині не вистачає уваги
Брак уваги — найпоширеніша причина неслухняності дитини. Посудіть самі: ви розмовляєте телефоном, до вас перший раз підійшла дитина, показати, що намалювала, ви не відреагували; другий раз підійшла, ви відмахнулися; в третій раз вона розбила вазу — це ж змусить вас відволіктися від розмови? Швидше за все, ви її насварите або навіть покараєте. Так вона отримала свою порцію уваги, нехай і негативної.
На підсвідомому рівні дитина приходить до розуміння, що якщо вона поводиться добре, її не помічають, а якщо погано … Мама криком сама закріплює неправильну поведінку, формуючи замкнуте коло.
«Що таке якісна увага? Це коли мама відклала всі свої справи, послухала дитину, щось пояснила, обняла, провела з нею якийсь час. Якщо ви зайняті, знайдіть пів хвилини, щоб сказати синові чи доньці, що ви зможете приділити їм увагу через деякий час. Або домовтеся, що дитина може в будь-який момент до вас підійти, притиснутися, і ви обов’язково її обійміть і погладите, чим би не займалися».
Будь-який контакт йде в скарбничку уваги: дотик, слухання, спільна гра. Спробуйте заради експерименту виділяти дитині 2 рази по 15 хвилин в день (час умовний, але не менше пів години) виключно на спільне проведення часу, без відволікань і телефонів. І важливо займатися в цей час тим, чим саме вона хоче, без моралей і виховання.
Поступово накопичуючи ці враження, дитина буде відчувати все більший емоційний зв’язок з вами. Її «скарбничка» уваги буде щодня поповнюватися, а поведінка — змінюватися в кращу сторону. Так, це займе час, але результат обов’язково буде.
Причина №2 – Бажання проявити власну волю
Вже з самого маленького віку діти починають активно показувати своє «я». Їм важливо розуміти, що у них є контроль хоч над чимось. Батькам потрібно навчитися приймати той факт, що у дитини є своя думка, і вона може бути з чимось не згодна.
«Стосовно дорослих людей у нас є розуміння, що ми не маємо права їх змушувати щось робити, тиснути на них. Але чомусь стосовно дітей такого розуміння немає. Так проявляється ефект пружини: батьки тиснуть, тиснуть, але рано чи пізно пружина випрямиться, змітаючи все на своєму шляху. Однак важливо розуміти, що повага до особистості дитини — це зовсім не вседозволеність. Правила і кордони необхідні, з ними дитині безпечніше. Повага — це здатність батьків доносити свою думку психологічно грамотно, не криком».
З дітьми потрібно домовлятися, пояснювати, роз’яснювати, навчати через спільні дії. Малюків важливо залучати тим, що їм цікаво, підключати гру і фантазію. Це не означає, що потрібно бути аніматором для своїх дітей, але якщо у вас знайдеться хоча б 20% ресурсів на подібні розваги, вже буде якісно новий рівень стосунків.
Причина №3 – Фізіологія
Причиною неслухняності можуть бути перезбудження, голод, недосипання, адаптація в саду або до будь-яких нових обставин (наприклад, з’явився новий член родини або сім’я поміняла місце проживання).
Найпростіше рішення — усунути причину, якщо це можливо зробити швидко, або дати маленькій людині так необхідну їй підтримку та увагу. Діти дуже швидко пристосовуються до постійно мінливого навколишнього світу. Просто в складний для них період потрібно бути поруч.
Читайте також: Перестаньте робити дітям масу зауважень. Більшість з них не мають відношення до виховання
Тайм-аут в 7 секунд
Коли ми сердимося, переживаємо сильні емоції, активізуються найдревніші зони мозку, які відповідальні за емоції. А за здатність думати, осмислювати ситуацію і раціонально діяти відповідає молодша зона — кора головного мозку, яка в цей момент ніби «дрімає». Саме тому, коли нас «накривають» емоції, ми стаємо нездатними конструктивно мислити. Якщо мама зриває свою злість на дитині, вона теж відчуває сильні емоції — страх, образу, — і відповідно, не може в прямому сенсі зрозуміти, що ви від неї хочете. Ще одне замкнуте коло.
«Батькам важливо пам’ятати, що їхня дитина ще ніколи не був дорослою, вона не знає, що робити в подібній ситуації. Не потрібно перекладати відповідальність за свій стан на дитину. Мозку потрібно всього 7 секунд, щоб знову активувати розумовий процес. Ось тут на допомогу прийдуть ті найпростіші методи — порахувати вголос від 10 до 1 (вперед ми рахуємо на автоматі), вийти з кімнати, зробити 7 кроків назад. Діти будуть бачити, що мама бере тайм-аут, і вчитися у неї правильної реакції».
Іноді домогтися слухняності дуже просто: змінити негативні пропозиції на позитивні. Ми часто говоримо: «Не роби цього, не роби того». А спробуйте замінити на: «Зроби це, зроби те». Так дитина швидше зрозуміє, про що ви її просите. Також потрібно йти від установки: якщо сказала, але не почули, треба повторити, але голосніше. Шукайте спосіб взаємодії без тиску.
Як мамі відновити внутрішні ресурси
Залишається відкритим питання, де ж мамі взяти енергії на втілення всіх цих порад в життя? Адже ми нерідко підвищуємо голос, коли просто вже не можемо бачити інших варіантів, від безсилля. Відповідь одна: шукати можливості приділяти час собі.
«Рекомендую мамам скласти список речей, які викликають у них позитивні емоції. Може бути прості дрібниці, важливі для вас: тепла ванна, чашка кави на самоті, улюблена книжка і т.д. І потім сісти й продумати, як це реалізувати: покликати на допомогу чоловіка, запросити бабусю, домовитися з подругою. Кожен день життєво необхідно знаходити час для себе».
Домашніми справами можна займатися, поки дитина не спить. Коли вона спить, можна займатися тим, що вам подобається, що допоможе відновитися. А ще краще — лягайте спати разом з дитиною. Ставте сон завжди в пріоритет. Пам’ятайте, що є три взаємовиключні речі: ідеально чиста квартира, задоволена дитина і душевно здорова мама. Це, звичайно жарт, але в ній є частка правди. Не потрібно все встигати, обмежтеся головним.
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
