Всі діти роблять неприємні вчинки, але тільки правильна батьківська реакція допоможе їм виправитися.

Збрехав, отримав двійку, порвав нові джинси, всупереч забороні батьків пішов гуляти з однокласником-хуліганом … Схожі ситуації хоч один раз трапляються з кожною дитиною. Як зазвичай реагують на це батьки? Різко негативно. А чи змінюється надалі поведінка сина чи дочки в кращу сторону? Як правило, ні.

Педагог-психолог Олександра Желудова розповіла про дитячі вчинки, на які батьки майже завжди реагують неправильно, і про те, як в таких ситуаціях діяти конструктивно.

Дитина не слухається

Якщо дитина щось зробила всупереч вашому бажанню, для початку згадайте, що вона не робот, якого можна запрограмувати на виконання певних команд.

Уже в 3-річному віці у малюка з’являється своя думка, позиція, свої «не хочу».

Часто відбувається така метаморфоза: до 2-3 років батьки все дозволяють дитині, тому що вона маленька, а потім дивуються, що син або дочка не виконує вимог. Але саме до 3-річного віку дитина вкрай податливий у взаєминах з дорослими, їй можна і потрібно виставляти кордони, рамки поведінки.

Що робити батькам, якщо дитина не послухалася? Перш за все, виключити зайву емоційність, підвищений тон, грубість, не йти напролом, тому що такі реакції просто неефективні. Батьки не досягають своєї мети, а дитина або вибирає протестну форму поведінки й починає робити «на зло» і за спиною, або замикається в собі, що призводить до невміння формувати та висловлювати власну думку.

Якщо дитина виконує вимоги батьків хоча б в половині випадків, то це вважається нормою.

Перш за все, навчіть сина або дочку слухатися в ситуаціях, пов’язаних з безпекою, здоров’ям, дбайливим ставленням до майна, в тому числі чужого.

Враховувати думку дитини, шукати компромісний варіант слід при виборі секцій, гуртків, одягу, місця відпочинку. Наприклад, якщо в мороз дитина хоче піти гуляти в кепці, то можна запропонувати надіти кепку, коли ви зайдете в торговий центр. Це і буде компроміс.

У будь-якій ситуації звертайте увагу на обгрунтованість прагнень дитини та ваших власних вимог.

Діти, яких постійно лаяли за непослух, подорослішавши, можуть стати тими, хто не в змозі сформувати власну позицію, або, навпаки, не зважають на думку оточуючих.

Дитина випадково зіпсувала чуже майно

Серед найбільш частих реакцій батьків на зламану річ — насварити дитину. Ваші негативні емоції можуть призвести до того, що в наступний раз вона приховає поломку або скаже, що нічого про це не знає. Тому, батькам слід розставити для себе пріоритети: що важливіше — матеріальні цінності або довіра дитини?

Якщо дитина зламала річ, то батькам насамперед потрібно задуматися про причини.

Це могло статися через сильне хвилювання або через вроджену моторну незграбність.
Як правило, в такій ситуації діти й самі бувають засмучені. І якщо дорослі додають переживанням вагу, то це не допоможе все виправити.

Є кілька способів відреагувати на зламану річ:

  • розділити з дитиною її переживання, заспокоїти та пояснити, що у будь-якого предмета є термін служби;
  • перевести ситуацію в жарт і забути про неї;
  • полагодити річ разом з дитиною;
  • без злості та агресії на рівні констатації фактів пояснити наслідки;
  • навчити правильно користуватися цією річчю, щоб запобігти поломки надалі;
  • домовитися з дитиною, що при повторенні такої ситуації нова річ буде куплена замість іграшок.

Дитина вибрала «небажаного» друга

Іноді батькам здається, що дитина вибрала «неправильного» друга, у якого низька успішність, погана поведінка і взагалі немає перспектив вирости достойною людиною.

Звичайна заборона на спілкування, швидше за все, не дасть бажаного ефекту — дитина стане потайною. А якщо в спілкуванні з небажаним другом відбудеться неприємна історія, то навряд чи син або дочка звернуться до вас за допомогою. Ви ж заборонили спілкування.

У перспективі діти, яким жорстко забороняли вибирати друзів, перетворюються в замкнутих одинаків або ж стають такими, що легко потрапляють під вплив інших людей.

У цій ситуації краще проявити тактичну хитрість.

Можна запросити «поганого» однокласника в гості або організувати спільний похід в парк або на захід. Так і ви самі, і ваша дитина краще з ним познайомитеся. Якщо «друг» почне поводитися зухвало, то ви зможете виказати підтримку своїй дитині, а вона, своєю чергою, зрозуміє, чому ви були проти цієї дружби.

Читайте також: Виховання, а не покарання: шукаємо спільну мову з дітьми

Є й інший варіант розвитку подій, коли саме батьки розглянуть в однокласнику позитивні риси й змінять до нього своє ставлення.

Дитина отримала погану оцінку

Важко уявити собі батька, який зрадіє двійці. Тому, давайте відразу визначимося, що оцінка не завжди є показником знань. Буває, що учень погано відповідав або написав контрольну, тому що він втомився, погано себе почував, хвилювався.

По-перше, оцінку можна виправити.

По-друге, батькам краще робити акцент не на самих оцінках, а на тому, які знання і навички придбав школяр і як він зможе застосувати їх в житті.

Навчання — це єдиний вид діяльності, предметом якого є зміни всередині себе. Коли учень вирішує завдання, пише твори, майструє щось руками, він вчиться аналізувати, думати, вибирати, знаходити подібність і відмінності. Він розвиває свій мозок.

Хочете допомогти школяреві вчитися краще? Постарайтеся визначити, як він засвоює інформацію краще: на слух, візуально або тактильно.

Наприклад, дитина вивчає таблицю множення. Залежно від схильностей дитини ви можете зачитувати її вголос, повісити її перед очима над письмовим столом або запропонувати школяреві малювати її на піску або на розсипаній манній крупі.

Дитина збрехала

Ми всі коли-небудь брехали. Але коли неправду говорять нам, це викликає у нас негативні емоції. Особливо, якщо бреше рідна дитина. Батько сприймає це як образу, а у відповідь прагне насварити й покарати, вивести на «чисту воду».

Така різка реакція дорослих тільки закріплює брехню в поведінці дитини.
Вона починає брехати ще витонченіше.

У дитячо-батьківських стосунках зникає довіра. Як її зберегти? Якщо ви розумієте, що син або дочка брешуть, то постарайтеся стримати першу емоційну реакцію і запитайте «Чому?». Потрібно розібратися, чому дитина вважає, що правда буде небезпечною? Можливо, вона боїться покарання і захищається брехнею, як щитом.

А причин сказати неправду може бути безліч, і багато ви вже знаєте: зламана річ, двійка, вчинок всупереч забороні батьків …

Висновок один — негативна реакція дорослих не дає позитивного результату. Для того щоб відновити зруйновану довіру дитини, дорослим потрібно навчитися не критикувати, а питати та вислуховувати, обговорювати та домовлятися, поважати думку і давати право вибору, підтримувати та пропонувати шляхи виходу зі складної ситуації.

Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів