Мама – найближча людина у житті кожної дитини. Принаймні так заведено вважати. Але тоді чому деякі діти, що випурхнули із сімейного гнізда, намагаються швидше викреслити її зі свого життя?
Не завжди причинами такої поведінки стають батьківський алкоголізм чи домашнє насильство. Буває, що у цілком благополучних, на перший погляд, сім’ях дорослі діти повністю розривають спілкування з рідною матір’ю.
Що змушує їх чинити таким чином?
Авторитарна манера поведінки матері
Нерідко жінки дотримуються авторитарного стилю виховання зі своїми дітьми. Вони займають позицію начальника щодо своєї дитини. Віддаючи чіткі накази та постійно вимагаючи беззаперечного підпорядкування, такі матері «душать» дітей гіперконтролем.
«Я мати, і тільки я знаю, що краще для тебе. Ти повинна слухатися мене в усьому! − так кажуть авторитарні матері, які намагаються придушити в корені будь-які самостійні дії дитини. Не дивно, що вирвавшись на волю, діти, що подорослішали, не поспішають дзвонити додому.
Звичка принижувати дитину
У нашому оточенні завжди знайдуться красиві та розумні жінки, які в глибині душі вважають себе «гидкими каченятами». Звідки беруться ці комплекси? На жаль, коріння проблеми потрібно шукати у батьківському домі. Нерідко деякі матері навмисно виховують у дітей почуття невпевненості.
Принижуючи дитину і активно критикуючи її, жінка керується власним егоїзму. Все, чого хоче така мати, – зламати та підкорити, позбавити впевненості, прив’язати до себе назавжди.
Лише згодом, дитина, що виросла, розуміє, що стала жертвою власної матері. На жаль, у голові вже дорослої людини ще довго звучать фрази: «Подивися на себе! Ти нікчемна та негарна! Кому ти будеш потрібна крім мене? Минають роки, перш ніж діти таких батьків зможуть вибудувати правильні особисті стосунки та здобути впевненість у собі.
Мати перекладала провину на дітей
Є такі «вічні страждальниці», які завжди звинувачують у своїх проблемах своїх дітей. «Я тобі все життя віддала, пішла з роботи, відмовляла у всьому, а ти…» – улюблені прийоми матері, яка маніпулює дитиною.
Будь-яка «неправильна» дія дитини викликає умами потік сліз, звинувачення в чорній невдячності, мігрені і навіть серцеві напади. Уявні, звичайно. Тільки подорослішавши, діти розуміють, що стали пішаками у улюбленій грі.
Не всі можуть пробачити близькій людині такий обман, тому перестають спілкуватися з матір’ю. На жаль, деякі дорослі люди продовжують залишатися поруч із хитромудрим маніпулятором, добровільно позбавивши себе особистого життя.
Болісні порівняння на користь інших дітей
Бувають матері, які відчайдушно намагаються створити собі ідеальну дитину – відмінника, розумницю чи спортсмена. Не досягнувши потрібного результату, вони розчаровуються і починають проводити порівняння, що ранять. Затіявши небезпечну гру, ці жінки вже не можуть зупинитися та припинити потік образливих фраз.
«До речі, син моєї подруги виграв олімпіаду з англійської. А таким двієчникам, як ти, дорога в двірники». Багато дітей з юних років чують подібні фрази. На жаль, через час такі слова входять у звичний ужиток батьків.
Не дивно, що за першої нагоди хтось втікає з дому за кращим життям. На диво токсичним матерям, їх «невдахи» знаходять собі гарну роботу, заводять сім’ї і виявляються успішними людьми. Ось тільки з матерями вони спілкуватись уже не бажають.
Мати демонструвала, наскільки розчарована дитиною
Деякі матері заздалегідь знають, ким стане їхня дитина, коли виросте. Вони вже вибрали дочці «хорошу партію» в особі сина подруги та знайшли потрібний юридичний факультет для сина.
Проблеми починаються, коли діти відмовляються йти по доріжці, обраній мамою. Донька не хоче спілкуватися з «хорошим хлопчиком», син захоплюється гітарою, а не правом.
Саме тоді діти чують від люблячої матері: «Ти не виправдав моїх надій. Якщо одумаєшся, звертайся». Фактично вона заздалегідь відмовляється повірити у власну дитину, свідомо склавши руки. Тут працює позиція: «Ти мені більше не син» чи «не дочка», доки дитина не захоче потішити маму.
Моя дитина
Джерело
