«Чому ти такий жадібний?», «невже тобі шкода?», «куди тобі стільки?» — всі ці питання ми можемо задавати скупим дітям нескінченно. Але відповіді на них можна знайти лише у власній поведінці.
Ми вирішили розібратися, як вчинки дорослих впливають на дитячу щедрість і чи є звички, які гарантовано перетворюють вашу дитину в скнару.
Негайно поділися!
Нам здається, що ми виховуємо в дитині щедрість, змушуючи її ділитися своїми іграшками. Однак, навпаки, такий тиск змушує малюка захищати свої речі так, наче його оточують вороги, які хочуть їх забрати.
Щоб уникнути плачевних наслідків, постарайтеся:
- Не вимагати від дитини щедрості до 4-х років (вона занадто мала, щоб зрозуміти сенс таких вчинків).
- Не змушувати поділитися улюбленою іграшкою, яка для малюка значить дуже багато.
- Не наполягати на щедрості стосовно дитини, яка вашому чаду неприємна.
У що наллю, з того і поп’єш!
Ми інколи недооцінюємо ступінь прихильності дитини до якихось предметів. Саджаючи чадо не на його стілець, наливаючи компот не в його склянку, надягаючи на подушку не «ту жовту наволочку», ми стимулюємо в дитині потребу відстоювати значущість улюблених речей.
- Не лінуйтеся знайти «кухоль з поросятами», з якого ваша дитина обожнює пити.
- Нехай інші не користуються «кухлем з поросятами».
- У кожної дитини буває своя «чашка з поросятами», і це не завжди чашка і не завжди з поросятами.
Пограйся сам
Так чи інакше, дитині потрібно спілкуватися з однолітками. Інакше вона просто не буде розуміти, навіщо з кимось ділитися своїми речами.
- Якщо дитина відвідує дитячий садок, про цей пункт можна не турбуватися.
- Якщо дитина не відвідує дитячий садок, варто виводити її гуляти з однолітками, ходити в гості, де є діти, вибиратися на дитячі свята.
Йому це все одно не потрібно
Батьки помилково вважають, що краще розбираються в тім, які речі потрібні їх дитині, а які — ні. Тому вони часто віддають іграшки та одяг своєї дитини іншим, не спитавши дозволу. З-за цього маляті починає здаватися, що його речі йому не належать, і він намагається завзято відстоювати право володіння ними.
- Не віддавайте речі дитини потайки. Завжди радьтеся і будьте готові прийняти відмову.
- Розповідайте дитині про існування людей, які потребують цих речей, і про те, як важливо допомагати.
Звільни полицю, поставимо сюди татові книги
В квартирі у дитини має бути своє місце, в якому іграшки будуть у повній безпеці. Це може бути окрема кімната, якщо будинок великий, або шафка для речей, якщо квартира маленька. Інакше маляті доведеться ховати свої речі і переживати за них постійно.
- Якщо ви виділили дитині кут для іграшок, не міняйте його призначення, поки дитина сама про це не попросить.
- Якщо в особистому просторі щось не так, не кидайтеся наводити свої порядки. Наберіться терпіння і надайте це своїй дитині.
