6 помилок батьківської поведінки стосовно дітей, які гублять їхню психіку

Ці помилки дорослих можуть коштувати дитині успішного і щасливого життя в майбутньому.

Про найсерйозніші промахи батьківського ставлення до дитини  розповіла Гаяне Ящаніна, психолог, фахівець Центру психологічної допомоги.

Заперечення

Бути відкинутим — глибока травма. Це означає рівно те ж саме, що і бути непотрібним і нелюбим.

Людина відчуває це почуття, якщо в дитинстві вона була небажаною дитиною. Наприклад, замість хлопчика народилася дівчинка чи навпаки. Також сюди відносяться випадки, коли дитина виховується в дитячому будинку або інтернаті.

Гнів, упереджене ставлення, постійні образливі зауваження з боку батьків створюють відчуття непотрібності. Після подібних сильних переживань людині буде складно вибудовувати близькі та довірчі стосунки вже у своєму власному дорослому житті.

Тотальна зайнятість

Коли мама і тато сильно зайняті якимись справами, у них не залишається часу на власну дитину. Причини можуть бути різними. Наприклад, в сім’ї народжується ще один малюк — і мати весь свій час приділяє дитині, іноді взагалі віддає старшу дитину на виховання бабусям і дідусям.

Або ж батьки багато працюють, і у них немає часу і можливості займатися дитиною.

Діти з таких сімей відчувають емоційний голод.

Коли вони виростають, то починають шукати близькі зв’язки з іншими людьми й часто потрапляють в психологічну залежність від них. Їм постійно потрібна чиясь підтримка, а самостійне прийняття рішень викликає у них складності.

Як відомо, психологічна залежність від інших людей створює проблеми — учасники таких взаємин не відчувають себе комфортно і рано чи пізно розбігаються.

Приниження

Ситуації, коли батьки принижують дитину, соромлять її, ображають або звинувачують, дуже згубно позначаються на її психіці.

Особливо важкі переживання доставляють дитині публічні приниження.

У такої людини несвідомо формується установка, що їй треба страждати, відчувати сором, почуття провини. Згодом вона сама на несвідомому рівні буде притягувати у своє життя ситуації, в яких треба терпіти приниження. Це позначиться як на особистому, так і на соціальному житті. Часто в колективному середовищі такий психологічний типаж називають «м’ячиком для биття», їх навіть звинувачують в тому, чого вони не робили.

Такій людині складно зробити кар’єру, вона не впевнена в собі та своїх здібностях.

Зрада

Особливе значення для дитини має пережита зрада з боку батька протилежної статі. Наприклад, тато сильно любив дочку, але потім народилася друга дівчинка, і він став віддавати всю свою любов молодшій. Старша дочка буде розцінювати ці зміни як зраду з боку батька, тому що вона перестала отримувати увагу і турботу, яку отримувала до народження сестри.

Читайте також: 5 видів виховання, заснованих на страху. Кожен батько повинен цього уникати!

Сюди ж можна віднести розлучення батьків через зраду одного з них. У такому випадку дитина сприймає це як зраду і стосовно себе.

Людина, який пережила зраду в дитинстві, в дорослому житті буде намагатися всіх і все контролювати.

Часто люди з таких сімей живуть в стані постійної тривоги, що можуть щось втратити. Вони не переносять обман, однак самі можуть брехати іншим. Очевидно, що з такою людиною буде досить складно уживатися оточуючим її людям.

Несправедливість

Якщо дитина часто стикається з несправедливістю з боку близьких їй людей, це неминуче залишить відбиток на її психіці. Особливо, якщо малюка звинувачують в тому, чого він не робив, і карають за це.

Сюди ж можна віднести ситуації, коли один з батьків — занадто категоричний, і дитина страждає від його строгості та нетерпимості. Або ж близький дорослий надмірно холодний і не здатний виражати свої почуття — тоді малюк не бачить заохочення своїх досягнень.

У дорослому віці такі люди всіляко намагаються відгородити себе від переживань.

Тим самим вони намагаються убезпечити себе і самоусуватися, як ніби їх нічого не стосується. У оточення створюється враження, що ця людина байдужа. Але це, звичайно, не так, адже всередині у неї багато почуттів і переживань, просто вона їх нікому не показує.

Головний орієнтир такої людини — це заслужити.

Заслужити, значить, отримати винагороду. Людина, що стикалася в дитинстві з несправедливістю, й інших людей оцінює через призму «заслуговує чи ні». А щоб заслужити, треба сильно постаратися.

З цією особистістю дуже складно бути в близьких взаєминах, вона не потребує інших людей, щоб відчувати себе комфортно.

Гіперопіка

Ще один фактор, який негативно впливає на долю людини — це гіперопіка з боку батьків.

Здавалося б, що в цьому поганого? Дитину сильно опікують, про неї піклуються. Такі батьки, як правило, не дають можливості своїм дітям мати вибір, приймати рішення і нести за них відповідальність. Вони все вирішують за них — у чому ходити, у що грати, як проводити вільний час.

Це розвиває інфантилізм — відсталість розвитку, що характеризується збереженням у дорослого фізичних або психічних рис дитячого віку. А це позначається на особистому і соціальному житті дитини в майбутньому.

Така людина завжди прагне бути в підпорядкуванні у дружини, мами або начальника.

Вона не стане нічого досягати самостійно, їй завжди потрібен буде хтось, хто зробить все за неї. Навіть дорослий чоловік, вихований таким чином, буде шукати жінку, яка звалить на себе весь тягар відповідальності за сім’ю.

Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами

Моя Дитина
6 помилок батьківської поведінки стосовно дітей, які гублять їхню психіку