Ви тільки повернулися з пологового будинку, а вас вже атакують запитаннями. Часто — нетактовними. Знайоме? Вчимося НЕ закипати!

Прямолінійні питання і «цінні» коментарі летять з усіх боків — від близьких і незнайомих, вдома та в магазині. А мама після пологів особливо вразлива. Почувши запитання, вона починає виправдовуватися або грубити. І викидає енергію, якою й підживлюється співрозмовник. Візьміть ініціативу у свої руки: глянувши на провокатора як на об’єкт дослідження і зрозумівши, чому він ставить питання, ви опинитеся над ситуацією — і зможете відреагувати правильно.

А худнути плануєте?

Хто питає? Люди, що мають зайву вагу, при цьому не займаються собою, або ті, хто завжди на дієті.

Причина: банальна заздрість (багато молодих матусь «злочинно» гарнішають), невдоволення собою, невміння приймати себе такими, які є.

Ну як, пологи легко пройшли?

Хто питає? Цікавляться ті, хто хоче поговорити та отримати порцію уваги. Їх не хвилює історія народження дитини — вони дуже швидко переводять розмову на розповідь про власні вагітності та пологи.

Причина: Брак турботи та любові, почуття непотрібності. Таке буває у жінок «40+», коли з’являється «синдром спорожнілого гнізда»: допомагати більше нікому та опікати теж нікого.

А молоко перевіряли? Воно нормальне?

Хто питає? Людина, яка звикла все розкладати по поличках, тримати під контролем, з «комплексом відмінниці» і прагненням бути бездоганним.

Причина: Тривожність, невпевненість в собі часто ховаються за тягою до контролю. Такі люди самі бояться приймати рішення — звідси й любов до експертів, перевірок і правил.

І чого ж він у вас весь час плаче?

Хто питає? Ви чуєте це від надмірно гучних і епатажних персон, які самі виробляють багато шуму, або від прагнуть до порядку, коли все робиться за командою.

Причина: Почуття неповноцінності, нереалізованості, бажання продемонструвати, що вже у неї-то все «ок». За цим стоїть невміння жити без чітко визначених правил, бажання все контролювати, страх свободи.

Читайте також: 5 найстрашніших гріхів, або про що мовчать молоді мами

А коли другого плануєте?

Хто питає? Люди, які мають одну дитину, які перебувають у шлюбі, але з особистим життям у них склалося не так, як хотілося. Часто від них можна почути: «Довелося розлучитися з мрією про велику родину». Або батьки, у яких кілька дітей, що сприймають сімейне життя, як «хаос і пекло».

Причина: Почуття незадоволеності власним життям, спроба нав’язати вам відчуття нереалізованості.

Чому ви така нервова? Потрібно розслабитись …

Хто питає? Як не парадоксально, це люди з вибуховим темпераментом, які самі дуже часто зриваються на інших.

Причина: Це спроба спроектувати власні недоліки та перекласти свої проблеми на інших людей — і в підсумку відчути себе непогрішним.

А чому дитина на вас з чоловіком не схожа?

Хто питає? Люди, які дуже пишаються своїм становищем у суспільстві, родинністю, досягненнями, життєвим шляхом.

Причина: Залежність від думки оточуючих, невміння оцінювати себе самостійно, спроба за допомогою приниження інших (можливо, в чомусь більш успішних) підняти себе у власних очах.

Як реагувати?

З близькими підійде така тактика:

  • Зміна теми. Залишаєте питання без уваги та переводите розмову на іншу тему. «Що ж ми все про пелюшки та про пелюшки, розкажи краще про себе …»
  • Зустрічне питання. Поставте в глухий кут: «А в чому причина вашого інтересу?»
  • Переведення уваги на співрозмовника. Надайте йому можливість оцінити власну поведінку. «Що тебе цікавить насправді?»
  • Подяка. Щиро і жарко подякуйте за питання, інтерес до вашого життя: «Спасибі, що так турбуєшся про мене, сама шокована від свого життя».
  • Усунення співрозмовника з кола впливу. Якщо його особисто не зачіпає ця тема, то ви й не зобов’язані обговорювати з ним це. Обривайте розмову. На питання «Коли ж за другим?» можна відповісти: «Сьогодні ж обговорю це з чоловіком».
  • Драматизація. Додайте напруження емоцій: «Ніколи у мене цього не питай! Мені дуже важко говорити. Це закрита тема».
  • Переведіть у жарт. Видайте: «Все тобі й розкажи! Ні вже, мучся тепер».

Зі сторонніми та малознайомими людьми використовуйте прийоми:

  • Обрив контакту. Закриваєте тему з проханням не витрачати на неї дорогоцінний час. «Спасибі за вашу увагу, вам не варто про це турбуватися».
  • Нерозуміння. Удаєте, що не розчули або не зрозуміли співрозмовника, змушуючи його повторювати фразу. “Що? Я не зрозуміла запитання”.
  • Згода. Підтверджуйте все, що говорить співрозмовник: «О, ви така прониклива людина, відразу побачили корінь проблеми. Чи не хочете взяти посильну участь і допомогти бідній недолугій мамі? Поколисати трошки мого скандаліста? А то у мене руки дуже втомилися ».
  • Філософствування. Ідіть від прямої відповіді: «Так, тема дуже важлива. Але ж ніхто не знає, як повернеться доля».

Текст: Галина Смислова, психолог

Моя дитина
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів