Самостійність — це така річ, яку не виростити на порожньому місці.
«Ой, Господи, порожня моя голова. Забула покласти Павлику зошит з природознавства», – бідкалася моя колега, вислухавши чиюсь відповідь по телефону.
«А скільки Павлику років?» – питаю з ввічливості.
«Тринадцять», – гордо відповіла Марина.
Уточню: Павлик — це Маринин онук. І так, бабуся збирає хлопчикові портфель до школи. Знову ж з ввічливості я нічого не сказала, але подумки погладила по голові свою дочку, яка в школу збиралася абсолютно самостійно, починаючи з першого класу. І задумалася: а й справді, скільки батьків, бабусь і дідусів буквально пилинки здувають зі своїх чад, опікуючи їх мало не до весілля, а то і після? Це ж так втомлює, а головне — безглуздо …
А якщо серйозно, з чого почати виховувати в дітях самостійність? Мама чотирьох дітей Емі Карні склала список з семи пунктів. Ці речі будь-яка дитина в змозі робити сама. Ось спробуйте, вона обов’язково справиться.
1. Вставати вранці
Так, серед першокласників дітей, готових підстрибувати по будильнику, дійсно небагато. Але як тільки дитина перейшла з початкової школи в середню, тобто в п’ятий клас, їй можна урочисто вручити цей обов’язок — витягати себе з ліжка. У вас вранці й так справ по горло: привести себе в порядок, кави випити.
Втім, деякі мами кажуть, що люблять будити своїх дітей — вони такі милі, коли сплять, неможливо не милуватися. Але тут важливо розуміти, що материнство — це не тільки про розчулення. Це ще і завдання виховати самодостатніх дорослих людей.
2. Готувати сніданок
Та й обід теж. Головне завдання батьків — переконатися, що в будинку в принципі є їжа. Якщо немає, то принести додому цю саму їжу. Можливо, за допомогою школяра. Але зробити яєчню, зварити макарони або навіть кашу (або кашу з макаронів, не важливо) дитина може і сама. Згадайте себе дванадцятирічними. Вміли ж?
До того ж ще якихось років п’ять-шість, і ваш школяр перетвориться в студента, можливо, поїде вчитися в інше місто, і ви не будете мати ніякого поняття, чим же там харчується ваше чадо. Тому, по-перше, треба б припинити зайвий раз хвилюватися вже зараз. По-друге — привчити дитя годувати себе самостійно.
3. Дбати про здоров’я і гігієну
Наприклад, піти й здати аналізи з ранку підліток в стані й сам. До фахівців, звичайно, вам доведеться ходити разом з ним — до повноліття лікарі нічого не можуть зробити з дитиною без згоди батьків. Але деякі речі дитина вже цілком здатна зробити й без вас.
До речі, з 14 років дитина вже може і на «держпослуги» зареєструватися, подати документи на закордонний паспорт і зробити ще купу всього корисного для себе коханого.
Читайте також: 5 речей, які не можна пробачати навіть своїм дітям
Ну, а про чистку зубів, душ вранці та ввечері, стрижку нігтів в такому віці вже і нагадувати якось соромно. Але якщо ці процедури ще не перетворилися в рефлекси, то саме час підстьобнути процес.
4. Збиратися в школу
Навіть не обговорюється. І бігати взад-вперед, щоб принести чаду забутий вдома зошит, підручник або спортивну форму, теж не треба. Не взяв? Сам винен, треба було збиратися, а не сидіти, уткнувшись в телефон. Сьогодні забув, отримав втик від вчителя, в наступний раз, дивись, уважнішим будь. До того ж кріпосне право давно скасували, а на прислугу дитя ще не заробило. Загалом, навчання через біль. Дуже ефективне.
5. Планувати час
Причому не тільки свій, а й чужий. «Мааам, мені завтра реферат здавати, можеш роздрукувати?» – отримати подібне повідомлення, коли їдеш нарешті додому після дня, повного гармидеру, не дуже приємно. Повертатися? Ось вже дудки. Нехай наступного разу попереджає заздалегідь. Реферати не задають за ніч до здачі. І не просять принести на наступний день в школу пластилін, ватман і тому подібну гидоту о дев’ятій вечора. Дитина повинна навчитися думати й про вашу зручність теж.
6. Стежити за одягом
«Мааам, а ти що, мою форми не випрала?» Ні. А тебе машинка що, струмом б’є? Або ти пароль від коробки з пральним порошком не пам’ятаєш? Та й взагалі, чому я повинна пам’ятати про твій одяг? Вже донести його до пральної машинки її навіть немовля в змозі. Зрештою, можна попросити випрати. Але не треба думати, що я — така персональна праля, у якої інших справ немає, крім як доглядати за вашими носками та майками.
7. Робити домашні завдання
Якщо попросить допомогти в чомусь розібратися, тут, звичайно, треба допомогти. Але сидіти поруч і постійно стежити, чи робить дитина уроки, не варто. Ну серйозно, це ж її робота. А у вас — повторимо в десятий раз — є свої справи. Тому, не варто робити роботу за дитину. Це та річ, з якою вона не просто може, а повинна справлятися сама. І відповідати за результат своєї праці теж.
Моя дитина
Джерело
