Сексуальність дітей завжди викликає у батьків багато питань (стільки ж питань знайдеться тільки у самих дітей про секс). Як говорити про секс, коли й хто повинен це робити, як не нашкодити дитині? Тетяна Ніконова, автор блогу про секс і експерт сексуальної освіти відповідає на найцікавіші питання.
1. З якого віку починати говорити з дитиною про секс?
Існує кілька градацій для різного віку – яку інформацію давати й в яких обсягах. Говорити про секс можна вже тоді, коли ви в принципі з дитиною починаєте розмовляти. До чотирьох років у неї повинна з’явитися планка, на яку можна орієнтуватися. Вона повинна розуміти, які у неї є частини тіла, знати їхні назви – коректні. У неї не повинно бути «краників» або «дірочок».
На ранньому етапі дитина повинна розуміти одне важливе правило – ніякі дорослі без дозволу батьків і без серйозної причини не мають права торкатися до неї в тих місцях, які зазвичай прикриті спідньою білизною. Дитина повинна розуміти, що якщо це правило порушується, вона повинна покликати на допомогу і розповісти батькам про те, що трапилося. Цього цілком вистачить.
До семи років дитина повинна самостійно справлятися з особистою гігієною. Тому що саме в цьому віці діти починають соромитися батьків. До дев’яти-десяти років – добре розуміти, що її чекає, коли вона виросте, щоб вікові зміни не налякали її. До 12 років – мати повне уявлення про те, що таке секс. До 15 років вже повинна вміти купувати засоби контрацепції, розбиратися, що саме купити, поважати інших людей, вміти говорити про секс і про свої почуття.
2. Хто повинен говорити з дитиною: мама чи тато?
В ідеалі, обидва батьки повинні розмовляти з дитиною про секс – це нормальна частина спілкування з дитиною. Адже це не та розмова, яку можна провести один раз і вважати свою місію виконаною. Це тема, яка спливає постійно, тому що діти знову і знову ставлять питання. Важливий момент – обоє батьків повинні виробити консолідовану точку зору, яку вони займають при обговоренні питань про секс.
Ми – дорослі люди – часто соромимося говорити про секс навіть з іншими дорослими. Жінки можуть називати менструацію «ці справи», чоловіки – говорять «ну це … я ось … це». Нам потрібно виховувати себе. Адже якщо ми не в змозі говорити про складні питання один з одним, ми не зможемо допомогти й дитині. Поки у дорослих не з’явиться звички обговорювати секс, вони не зможуть природно говорити про це з маленькими дітьми.
3. У підлітків секс чи заняття любов’ю? Чи потрібно пояснювати їм різницю?
Це прекрасне питання, тому що існує поширений стереотип серед дорослих – нібито діти готові тільки на платонічні стосунки. Як це прекрасно, підліткове кохання! Все інше – жахливий бруд. Але, як ми знаємо, підлітки здатні на багато що. Підлітки можуть експериментувати, у них не буде в цей час ніяких серйозних романтичних відносин. При цьому у них можуть бути такі ж стосунки, як у дорослих, такі ж глибокі, наповнені романтикою, переживаннями та почуттям близькості.
Потрібно розуміти, що підлітки, як і всі інші люди, дуже індивідуальні. І кожні конкретні стосунки не схожі на будь-які інші.
З дитиною треба говорити не про те, що у неї має бути, а про те, чого бути не повинно. Наприклад, вона не повинна використовувати іншу людину у своїх цілях, не повинна дозволяти використовувати себе (а якщо розуміє, що це відбувається, повинна вміти поставити крапку).
Дитина повинна розуміти, що таке «правило згоди». Це важливе питання, тому що у наших дітей в дуже часто немає розуміння, що таке чужі кордони. Чому? Тому що особисті кордони підлітків часто порушують. Підлітки повинні вивчити одне правило: «ні» означає «ні», а «так» означає «так». Тільки коли людина дає активну згоду, можна переходити до самого сексу.
4. Як говорити з дітьми про порнографію?
Про порнографію говорити з дітьми необхідно. Тому що від неї неможливо вберегтися. Це те, з чим діти в будь-якому випадку зіткнуться, – і досить рано. Тому все, що ви можете зробити, – спробувати сформувати у них правильне ставлення до порнографії.
По-перше, порнографія – це не підручник сексу. Багато речей, які там роблять, більшості людей дуже важко повторити (і не дуже приємно). Порнографія – це кіно, схоже скоріше на фільм жахів. Тому що люди приймають такі пози й знаходяться в них так довго, що потім все дуже болить. Тому дітям потрібно пояснити, що в реальності секс виглядає зовсім не так. По-друге, порнографія задає неправильний формат відносин. У порно не показують, як партнери готуються до сексу (в тому числі до якихось болючих практик). За їхніми обличчями неможливо визначити, їм боляче або приємно – дуже складно розібратися, що відчуває твоя партнерка, якщо у неї постійно спотворено обличчя.
Про порно важливо говорити, що ви насправді про це думаєте. Не варто викривати «жахливу порнографію». Можна просто пояснити, які почуття ви самі відчуваєте, коли це бачите. Багатьом буває ніяково, у деяких виникає неприємне відчуття в тілі, тому що вони представляють себе приблизно в тій самій позі. Ви здивуєтеся, але підлітки зі своїм гонором і своєю впевненістю, насправді все розуміють і можуть відчувати те ж саме. Тому чесна розмова може тільки зміцнити ваші стосунки.
5. Як і що говорити про контрацепцію і хлопчикам, і дівчаткам?
І хлопчики, і дівчатка повинні мати повну інформацію про те, що відбувається під час і після статевого акту. І ця інформація потрібна не тільки дівчаткам. Двоє людей займаються сексом, так що це їхня спільна турбота.
Про контрацепцію підліткам потрібно знати три речі:
- Знати все про протизаплідні засоби й про те, як правильно ними користуватися. Наливати колу в піхву – ні, це поганий спосіб. Хороший спосіб – це гормональні засоби, виписані лікарем, або презервативи, які абсолютно універсальні й всім підходять за ціною.
- Знати все про захворювання, які передаються статевим шляхом і єдиним захистом від яких може бути презерватив. Підліток взагалі повинен бути обсипаний презервативами з голови до ніг.
- Знати все про інфекції, які передаються статевим шляхом, але від яких не завжди можна захиститися презервативами. Наприклад, папіломавірус людини.
Якщо діти не в змозі скласти екзамен з усіх трьох питань, то сексом їм займатися ще рано. Тільки їм про це краще не говорити (вони вам все одно навряд чи повірять).
6. Які найстрашніші стереотипи про підлітковий секс є на Україні?
Я думаю, про будь-який секс на Україні всі стереотипи моторошні, але про підлітків є один найголовніший міф: якщо їм розповісти про секс, вони одразу ж почнуть ним займатися по двадцять годин на добу, не захищаючись.
Ви не повірите, як часто дорослі люди думають, що підлітки абсолютно тупі. Їм покажи пальчик, вони почнуть цим пальчиком крутити. Їм розкажи, що таке секс, і вони одразу ж почнуть сексом займатися. Але коли показуєш підлітку підручник фізики, він чомусь не біжить відразу займатися фізикою.
Тому підліткам (та й дітям більш раннього віку) потрібно розповідати про секс, щоб у них формувалося адекватне, тверезе ставлення до сексу, щоб вони могли оцінювати свої сили, могли убезпечити себе. Щоб вони могли домовлятися, нічим не заразилися і потім завели запланованих, бажаних дітей. Тому ось з цим стереотипом потрібно боротися.
Читайте також: Як дізнатися, що дитина вже займається сеkсом
7. Що і коли говорити дітям про мастурбацію?
Якщо питання виникає, нормальний вік – близько дев’яти років. Але якщо ви виявите, що маленька дитина торкається до відповідних місць, то спочатку з’ясуйте, чи немає у цього якихось медичних причин. Можливо, там щось свербить або болить.
Що потрібно знати дитині про мастурбацію? По-перше, мастурбація – це нормально, але це справа інтимна. Значить, не потрібно нікого до цього залучати, окрім людини, з якою ти перебуваєш в романтичних стосунках. Потрібно знати правила запобігання, якщо ти займаєшся мастурбацією поруч з ким-небудь, хто теж в цьому бере участь. Що ніхто не має права змушувати тебе займатися мастурбацією. Тому що це задоволення. І головне. Не можна говорити, що це соромно, погано, брудно. Не треба всього цього. Це все не правда. Мастурбація – це абсолютно особиста, інтимна справа людини, вона має право мастурбувати скільки їй завгодно. Чи не мастурбувати – це теж нормально.
8. Як говорити з підлітками на теми, які у нас заведено замовчувати? Наприклад, гомосексуальність?
Для початку, потрібно почитати літературу на тему. Щоб у вас самих були коректні терміни та коректне розуміння питання. Адже якщо ваше уявлення зводиться до «нехай роблять, що хочуть, тільки не випинають» – це далеко від загальносвітового сучасного консенсусу. Сучасний консенсус передбачає, що у всіх людей повинні бути однакові базові права – одружуватися, заводити дітей. Це не повинно залежати від сексуальної орієнтації, і нікого не повинно хвилювати на роботі, в лазні, в гостях – де завгодно.
Коли розберетеся з собою і своїм ставленням до питання, можна говорити на цю тему з дітьми. Говоріть, як є. Говоріть те, що думаєте. Якщо в якихось питаннях не розібралися, говорите чесно – не знаю. Це нормально, у нас вся країна не розбирається в купі питань. Але є ще одне правило. Спочатку дитина повинна сама розповісти вам про свої переживання, поділитися ними. Тільки тоді розмова пройде так, як потрібно. Адже їй, можливо, в цей момент буде не так вже цікаво послухати про громадянські права. Тому що їй дванадцять років, а вона просто не знає, як реагувати на поведінку свого друга.
Моя дитина
За матеріалами
