Бути батьками — робота досить складна. Особливо важко часом буває зберегти самовладання, правильно оцінити ситуацію і, попри бурхливі всередині емоції, знайти в собі сили спокійно поговорити з дитиною як з дорослою і доступно пояснити їй, що добре, а що погане. Тому що це є — одна зі складових правильного виховання.

Ми захоплюємося нетривіальними уроками та прикладами гідної поведінки батьків, які віднайшли той самий ключик до спілкування з дітьми. Тому вирішили розповісти деякі з таких історій вам.


Щойно на моїх очах 5-річна дитина розбила дзеркало в магазині. Її батьки сіли навпочіпки та почали спокійно обговорювати з нею, як можна виправити ситуацію. Мама запропонувала попросити віник й підмести. Сама дитина — щоб тато заплатив і не купував їй ковзанів замість цих грошей. Продавці, як і я, остовпіло спостерігали за цим, не сміючи втрутитися. Блін. Все ж так просто. Три людини стикнулися з проблемою і разом, підтримуючи одне одного, її вирішують. Саме так і має відбуватися завжди. А більшість людей така картина ще дивує.


Важливо реагувати на падіння дітей без істерик. Саме через надто бурхливі емоції дорослих дитина починає думати, що відбувається щось жахливе. До моєї племінниці, наприклад, батьки ніколи не підбігали з охами-ахами. Навпаки, вони навмисно навчили її ставитися до цього простіше і навіть розігрувати міні-сценку: підійматися і голосно вигукувати «Я в порядку!» з піднятими руками, як гімнастка. Потім її, звичайно, завжди оглядають, дезінфікують рану, приклеюють пластирі й накладають бинти, якщо необхідно. Але я жодного разу не бачила, щоб вона плакала через такі насправді незначні нісенітниці. © Ms_ChokelyCarmichael


Коли я був дитиною, батьки дозволили мені припуститися безлічі фінансових помилок. Втрати на той час, звісно, не могли бути великі, зате результат вартий того. Я, як і раніше, дуже вдячний їм за цей досвід, тому що тепер прекрасно контролюю фінанси. © PuddinTater69


Мій дядько навчив свою грудну доньку мови жестів, щоб вона могла пояснити, чого хоче, ще до того, як навчилася говорити. Ця хитрість значно полегшила їм життя, і коли вона вередувала, по жестах вони могли зрозуміти, чи хоче вона їсти, спати чи щось іще. © antipromaybe


Тривалий час я відчувала себе тінню своєї сестри. Всі вчителі були в захваті від її здібностей й очікували, що я буду такою ж. Мимоволі я намагалася наслідувати її та ні в чому не поступатися, відчуваючи при цьому жахливий тиск. І, помітивши це, мама сказала: «Не порівнюй себе з сестрою. Ви обидві дивовижні, кожна по-своєму». Тільки це змогло нарешті зняти з мене кайдани, і через якийсь час я зрозуміла, що я — особистість зі своїми унікальними рисами, які теж роблять мене доброю людиною. © Onescoopofmayo


Давно-давно, коли я був маленьким, наші сусіди переживали важке розлучення. Для нас це не стало великим сюрпризом, тому що ми досить часто чули, як вони кричали і ледь не билися у себе вдома. Побачивши одного разу ввечері, як батьки щось напружено обговорювали на кухні, а потім встали та ніжно обійнялися, я випалив: «Сподіваюся, ви ніколи не станете схожими на парочку по сусідству!» На що тато посміхнувся і сказав: «Ми не кричимо, ми обговорюємо. Ми не б’ємося, ми просто буваємо незгодні та шукаємо компроміси, які влаштують обох». Я запам’ятав це на ціле життя і вважаю, що саме це тепер допомагає мені вибудовувати гармонійні стосунки.


У школі у мене була подруга, на яку я досить часто скаржилася мамі. Я любила її, але вона часто погано до мене відносилася, покидала, обирала інших друзів, знову поверталася. Але якось вона назавжди відмовилася зі мною дружити. Прийшовши додому, я розридалася, і мама сказала мені фразу, яку я запам’ятала на ціле життя: «Твоє життя як автобус — люди заходять в нього і виходять. Деякі залишаються назавжди. Деякі затримуються лише на короткий термін. Але часом будуть і ті, кого тобі доведеться викидати самостійно». © EvilAbdy


Головну пораду, яка сформувала мене таким, який я є, мій батько доніс до мене таким цікавим формулюванням: «Якщо ти не найгірший музикант в групі, знайди кращу групу». Іншими словами, виходь із зони комфорту і прагни знаходитися в товаристві, де треба ставати кращим, щоб вижити. Роблячи так, ти навчишся прекрасно адаптуватися і отримаєш безліч корисних знань.


Одного ранку, коли я ще був маленьким, ми посварилися з мамою через якусь дурницю. Весь шлях до школи ми мовчали. Але коли доїхали, вона все ж сказала на прощання, що любить мене. А ось я сказав, що ненавиджу. Як не дивно, мама не розлютилася і спокійно сказала: «Не кажи так. А якщо я потраплю в аварію і ти більше ніколи мене не побачиш? Не думаю, що ти хочеш, щоб саме ці слова були останніми з тих, що ти мені скажеш». До цього дня я намагаюся ніколи не розлучатися з людьми в поганих стосунках. Ніколи не знаєш, коли бачиш когось останній раз. © BagelMatt


Бонус: що робити, якщо ніхто не прийшов до вашої дитини на день народження?

Так сталося з моїм молодшим братом. Наша мама особисто роздала всім запрошення на день народження (йому виповнювалося 6, мені було 17), і деякі батьки навіть запевнили, що їхні діти обов’язково прийдуть. Однак у зазначений день ніхто не з’явився. Брат страшенно засмутився, мама розсердилася і почала телефонувати тим батькам. А я вирішив зателефонувати своїм друзям і запросити їх повеселитися і смачно поїсти.

Всі вони прийшли протягом години, і ми чудово провели час! Стрибали в надувному будиночку, я вчив брата, як грати в FIFA, він отримав купу подарунків. А коли ми нарешті винесли торт, наспівуючи “З днем народження тебе-е-е-е”, брат обійняв мене і розплакався. Так він забув про всіх тих гостей, які не прийшли, і спав потім, як немовля. © CocoAnnie

Можливо, ви теж стикалися з ситуаціями, коли будь-які батьки гідно поводилися з дитиною, яка вередувала? Чи, наприклад, теж запам’ятали на усе життя нестандартну пораду, отриману від власних батьків?

Моя дитина

Залиште свій коментар

коментарів