Варто вам розповісти подрузі по секрету, що ви не дуже раді приїзду свекрухи, як дитячі вуха відразу все почують, а безневинні вуста дитини повідомлять цю важливу інформацію дорогій бабусі. Зате всі поради та настанови, які ви неодноразово повторювали синові або дочці, вони з легкістю пропускають повз вуха.
Ми вирішили з’ясувати, як домогтися того, щоб діти почали прислухатися до слів батьків. Психологи дають із цього приводу такі рекомендації.
Зосередьте увагу дитини на собі
Захоплені грою чи суперечкою діти можуть навіть не помітити, що ви до них звернулися, і проігнорувати ваші слова та навіть крик. Щоб змусити дитину прислухатися до вас і допомогти їй зосередитися на тому, що ви кажете, сядьте навпочіпки або нахиліться до неї та м’яко покладіть на плече руку. Шанси, що вас послухають, набагато збільшаться.
Перейдіть на шепіт
Хоча крик, як нам здається, швидко дає ефект, діти досить швидко звикають до батьків, що кричать, і перестають на них реагувати. Тому, якщо дитина влаштувала галас в кімнаті та не на жарт розігралася, спробуйте перейти на шепіт. Особливо цей спосіб добре працює у випадку з маленькими дітьми, але має непоганий ефект і на підлітків, і на дорослих.
Виявляється, щоб зрозуміти промову, вимовлену пошепки, потрібно більше розумових зусиль, і це змушує людину відволіктися від інших справ і уважніше вслухатися слова співрозмовника. Крім того, ми інстинктивно відчуваємо, що пошепки вимовляються важливі фрази, від яких, можливо, залежить наше благополуччя. А ось на дітей тихий голос часто діє заспокійливо, тому перейти на шепіт можна і для того, щоб просто зменшити занепокоєння дитини.
Дозволяйте дитині контролювати ситуацію
Частіше у розмові з дітьми використовуйте твердження «коли – тоді». Так діти зрозуміють, що вони можуть контролювати ситуацію і те, наскільки швидко вони досягнуть бажаного залежить виключно від них самих. Застосовуйте подібні конструкції та у випадку, якщо хочете добитися від дитини якихось дій: «Коли закінчиш дивитися мультики, вимий за собою посуд».
Дозуйте інформацію
У малюків до 7 років у мозку може зберігатися не більше 1-2 фрагментів інформації, у старших дітей і дорослих – до 3-5. Тому безглуздо намагатися достукатися до дитини за допомогою кількох пропозицій відразу: краще вкласти все важливе, що ви хочете сказати, у 1-2 короткі фрази. Правила безпеки краще доносити поступово, а не забивати дитячий мозок кашею з порад та настанов.
Послідкуйте за собою: чи не схильні ви бурчати
Якщо діти регулярно вас ігнорують, можливо, ви занадто часто підвищуєте на них голос або просто бурчите. Останнє не слід робити з таких причин:
- це змушує дитину почуватися ні на що не здатною;
- діти розуміють, що ними маніпулюють і віддаляються від батьків;
- вони ще менше слухають вас;
- ваше бурчання просто дратує;
- діти швидко засвоюють, що треба лише перечекати словесну бурю і проблему вирішать за них;
- і дитина, і ви концентруєтеся лише на негативному боці питання, а не на його вирішенні.
Замість того, щоб в соте висловлювати невдоволення з приводу кинутих на підлогу брудних шкарпеток або посуду, що залишився на столі, спробуйте похвалити сина чи дочку за будь-яку правильну дію. А якщо чогось вимагаєте від дитини, то продумайте чіткі інструкції та попереджайте про наслідки лише один раз.
Поясніть дітям, про що вам говорить їхня поведінка
Важливо, щоб дитина розуміла, як її дії впливають на навколишніх її людей і тварин. Не треба прищеплювати їй почуття провини, просто треба пояснити, що її вчинки можуть завдавати комусь болю, прикрості, образи. Так дитя швидше навчиться виявляти емпатію. Скажіть дитині, що ви відчуваєте від її слів або про що говорить вам її поведінка, наприклад: «Твоє скиглення підказує мені, що ти втомився, і нам час йти з дитячого майданчика».
Слухайте дітей самі
Вчіться самі уважно слухати сина чи дочку, не перебиваючи та не відволікаючись на сторонні справи, перегляд фільму чи листування. Це закладає підвалини довіри між вами. Так дитина відчує, що її розуміють, і більше буде готова у відповідь вислухати вас. Навіть якщо ви зловили її за небажаною дією, дайте їй виговоритись. Дізнайтеся, що вона відчуває і що спонукало її до цього. І лише потім давайте пораду.
Спонукайте їх думати самостійно
Замість того, щоб в соте повторювати дітям, наприклад, правила безпеки, які вони слухатимуть будуть напіввуха, змусьте їх напружити власну пам’ять. Поставте питання, що потрібно робити в конкретній ситуації або як вони бачать ту чи іншу проблему. Так і правила в голові краще відкладуться, і ви, нагадавши в процесі розмови корисну пораду, не виглядатимете як папуга.
Любіть дитину такою, якою вона є
У батька чи матері, які зривається на малюка через те, що той колупається в носі або влаштовує істерику в магазині, цілком можливо, проблеми не з дитиною, а з прийняттям самого себе. Йому (чи їй) соромно, що хтось може подумати, що він (чи вона) – поганий тато (мама). Щоб навчитися приймати своє чадо з усіма недоліками (а це є основою довіри), потрібно спочатку прийняти самого себе.
Навіть якщо зараз поведінка вашої дитини далеко від ідеалу, ви не повинні сумніватися в тому, що вона виросте гідною людиною. Любіть її з усіма її недосконалостями. Тільки якщо вона постійно відчуватиме вашу підтримку, вона буде прислухатися до вашої думки.
Що ви робите, коли син чи дочка ігнорують те, що ви кажете, або демонстративно грюкають дверима перед вашим обличчям? Як із подібних конфліктів виходили свого часу ваші батьки?
