Я два роки в розлученні, є двоє синів. Спочатку після розлучення хлопчаки постійно спілкувалися з батьком, хоча він активно влаштовував особисте життя. Останні півроку колишній чоловік вже влаштував власне життя, його дівчина чекає дитину. І він почав підводити дітей: не приходить на святкові шкільні ранки, обіцяє взяти їх на рибалку, вони півдня йому додзвонюються, а він не бере трубку. Діти почали ображатися і, звичайно, з усіма питаннями приходять до мене. Я їм кажу як є: можливо, тато зайнятий, у нього зараз нова сім’я, там можуть бути якісь термінові справи. В їх спілкування з батьком я не втручаюся. Як зберегти серця дітей, при цьому не обманюючи їх?
Ксенія, 35 років
Поради психолога
Розлучення батьків завжди стає для дитини травматичним переживанням. Як вибудувати відносини після розставання? Добре, якщо вдається розлучитися, залишаючись у дружніх стосунках або хоча б приймаючи позицію один одного, але часто буває, що образ та гіркоти стільки, що з ними складно впоратися. Як не транслювати своє ставлення до колишнього чоловіка спільним дітям?
На жаль так буває, що чоловік і жінка перестали бути чоловіком і дружиною, але вони залишаються батьками, і це перше, що потрібно сказати дитині. Що ж стосується колишнього чоловіка, то з ним потрібно домовитися про правила спілкування з дітьми.
Нам чомусь часто здається, що багато речей при розлученні відбуваються автоматично: дитина залишається з матір’ю і вона несе за неї повну відповідальність. А батько? Він може вийти зі стосунків і забути, що він теж батько? Або, створивши нову сім’ю, зовсім втратити інтерес до залишених дітей? Так, таке трапляється. Ситуація цілком поширена, і тому розмова про правила взаємин не просто бажана, а необхідна.
У обох сторін повинні бути свої зони відповідальності та чіткі уявлення про свої обов’язки. Чим ясніше ми уявляємо собі ці ролі, чим чіткіше прописуємо можливі ситуації, тим простіше стає саме спілкування.
Недомовленість між батьками – інструмент маніпуляції в руках дітей. Мамі кажу одне, татові – інше, а сам роблю, що хочу, адже діалогу немає і вони ніколи не дізнаються правди. Щоб цього не траплялося, повинні бути зрозумілі для всіх правила.
Якщо ви все ж не хочете втручатися в спілкування між батьком і дітьми, то відповідальність за формування стосунків із дітьми та їх підтримка лягає на нього як на дорослу людину. І якщо він підводить дітей, то, як би вам не хотілося створити в очах синів ідеальний образ тата, це буде неправдою, а брехня ніколи не дає позитивного ефекту. Рано чи пізно вони побачать батька таким, яким він є насправді. Тому так важливо сформувати правила спілкування і закріпити їх на рівні батьків, а не між дорослим і дитиною.
Варто намагатися говорити правду: не обмовляти колишнього чоловіка, зганяючи таким чином накопичені образи, але і не вигороджувати. Забороняти синам зустрічатися з батьком теж не варто: у дітей повинна бути можливість повноцінно спілкуватися з кожним з батьків.
Моя дитина
Джерело фотографій: Pexels
За матеріалами
