Ви надаєте своєму синові «ведмежу послугу», знецінюючи його почуття і замінюючи їх своїми

Нерідко, коли ми пишемо на тему недоречних або шкідливих фраз, які собі дозволяють батьки або інші люди в житті дитини, ми отримуємо повні нерозуміння коментарі про те, що ми «чіпляємося до слів». Слова досі багатьом здаються чимось невагомим і незначним, проте це не так.

Те, що ми говоримо своїм дітям і в їх присутності, формує їхню реальність і відношення до різних питань і явищ. Саме тому, іноді самі «безневинні» слова і фрази стають небезпечними й призводять до реальних наслідків.

Старший редактор проекту The Good Men Project Томас Фіффер написав цю колонку ще у 2018 році, але, здається, актуальною вона перестане бути ще не скоро. Перевели її з деякими скороченнями та поясненнями.

*********

Вчора ми з моїм 11-річним сином відправилися в найближче кафе на вечерю. Після того, як він доїв свій бургер з грибами та цибулею і взявся за напій, групка старшокласників, що сиділи за сусіднім столиком, зібралася йти. Один з них, високий, м’язистий юнак з короткостриженим русявим волоссям, перед тим, як піти, нахилився над столом і сказав своїм друзям: «Передайте Джону, що він тьолка».

Мене не шокувала фраза — вона властива культурі молодих чоловіків, але я скористався можливістю нагадати своєму синові, що такі слова неповажні стосовно жінок. А також, що коли ми обзиваємо хлопчика або чоловіка сленговим словом, що позначає жінку, щоб звинуватити його в слабкості, нерішучості, невмінні постояти за себе і не мужності, ми підтримуємо подвійний стереотип: про те, що жінки гірші за чоловіків, і про те, що чоловік, що володіє «жіночими» рисами характеру, гірший за інших чоловіків (прим. ред.: в оригіналі йшлося про слово pussy, яке використовується для позначення жіночих геніталій, але також і в значенні  «боягуз»).

Син сказав: «Так, я в курсі». Я пояснив йому, що використання слів на кшталт «тьолка» відносно чоловіка є неповагою, яка підкріплює зневажливу поведінку.

Все починається з неповаги. І коли ви, будучи батьком або матір’ю, критикуєте сина за те, що він, як вам здається, занадто делікатний, емоційний, чутливий, неагресивний — а значить, слабкий, дуже дбайливий, співпереживає або гнучкий у своїх рішеннях, занадто боягузливий або недостатньо домінує над оточуючими, ви проявляєте неповагу до своєї дитини зокрема, і до суспільства в цілому. Ви надаєте своєму синові «ведмежу послугу», знецінюючи його почуття і замінюючи їх своїми.

Читайте також: Слова, які завжди важливо говорити своїм синам. І навіть якщо вони дорослі

Ви породжуєте в ньому почуття сорому і приниження, які руйнівно діють на його самооцінку і можуть привести до депресії та самогубства. А ще все це підтримує культуру неповаги, яка підживлює культуру домашнього насильства. За словами письменника і громадського активіста Джозефа Маршалла, в існуючій культурі маскулінності «повага пов’язана з насильством». Це культура, якої ми повинні позбутися. Зауважте, я спеціально не сказав «знищити» або «вбити».

Неповага — це завжди спроба позбавити когось влади, а позбавлення влади має пряме відношення до домінування. Коли в справу включається домінування, про рівноправність не може бути й мови, і всі стосунки між чоловіками та жінками починають підкорятися системі нерівності, яка зіштовхує людей лобами в боротьбі за те, хто буде головним. Від стосунків, які ми демонструємо нашим дітям, залежить те, як буде виглядати наступне покоління і як будуть діяти хлопчики, навчені «поводитися, як чоловіки».

Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами