Якщо ви досі живете з батьками, і вас такий стан справ не влаштовує, змінюйте ситуацію.

Деякі живуть з батьками, вважаючи це нормальним і природним, чи ж не маючи інших варіантів. Але проживання з матір’ю і батьком може нашкодити дорослим дітям. І зі статті ви дізнаєтеся, чому саме.

Чому діти залишаються жити з батьками?

З яких причин діти залишаються жити з батьками, дорослішаючи та стаючи більш або менш самостійними? Приводи різні:

  • Це зручно. Батьки, особливо т, хто не працює, можуть виконувати багато обов’язків: проводити прибирання, готувати, робити покупки, сидіти з онуками (якщо у дорослої дитини своя сім’я). На дітей же в такому випадку лягає мінімум відповідальності.
  • Це вигідно. Якщо окремого житла немає, то проживання з батьками позбавляє від необхідності його придбання. Не потрібно наймати квартиру, окремо оплачувати комунальні послуги (а іноді за все платять мама і тато).
  • Немає інших варіантів. Іноді проживання з батьками – вимушена міра, обумовлена відсутністю окремого житла і грошей на його купівлю або оренду.
  • Залежність. Причому можливі різноманітні її види. Залежати можуть діти від батьків: фінансово, емоційно чи психологічно. Але часто із залежністю стикаються батьки й матері дорослих людей, що бояться самотності або життя без улюблених дочок і синів.

Переваги та недоліки такого проживання

Проживання з батьками має як переваги, так і недоліки. Розглянемо для початку плюси:

  • Відчутна допомога, причому як однією зі сторін, так і взаємна. Якщо батьки літні або хворіють, діти доглядають за ними. А якщо мама й тато ще повні сил, допомагати дитині можуть вони: готувати їжу, прати, наглядати за онуками й так далі.
  • Вигода для дітей. Їм не потрібно витрачати гроші на оренду або придбання окремого житла. Залишається оплачувати частину рахунків на комунальні послуги, але іноді такі витрати повністю беруть на себе батьки.
  • Спокій батьків. Для мами й тата навіть самостійна і не залежна ні від кого дитина залишається дитиною, і тому якщо вона живе окремо і тим більше далеко, це завжди стає приводом для переживань.
  • Підтримка. Батько і мати завжди підтримають свою дитину, незважаючи ні на що стануть на її бік і нададуть допомогу в складних ситуаціях. При окремому проживанні часто поруч не виявляється плеча, на яке можна покластися. Звичайно, виговоритися можна і телефоном, але реальне спілкування віч-на-віч куди приємніше та ефективніше.

Читайте також: Чому дорослі діти вам не дзвонять і не говорять, як насправді у них справи?!

Мінуси:

  • Зіткнення інтересів. У дорослої людини складаються свої погляди на життя, його уклад і побут. Батьки ж можуть думати інакше, що призведе до розбіжностей і скандалів з різних питань, таких як приготування їжі, утримання домівки в чистоті й так далі.
  • Тотальний контроль. Звичайно, не всі мами й тата контролюють і опікують своїх дорослих дітей, але все ж таке трапляється досить часто і, звичайно, напружує і дратує дітей.
  • Непотрібні та часом надмірно нав’язливі поради. Хоча мама і тато будуть давати їх з метою допомогти, діти недоречні рекомендації часто сприймають негативно. І це ще один привід для розбіжностей.
  • Посилення залежності. Чим далі, тим складніше її позбутися. І в такому випадку діти можуть і зовсім не стати самостійними. А що сильно залежать від чада батьки не відпустять його у вільне плавання, зробивши неможливим самостійне життя.
  • Труднощі у побудові власної сім’ї. Батьки можуть неусвідомлено або свідомо з благих намірів втручатися у відносини чада, заважаючи розв’язувати проблеми. Іноді спільне проживання доводить до розлучення, і доросла дитина залишається самотньою надовго або назавжди (якщо не вирішує з’їхати).
  • Відсутність свободи. Дитина не може дозволяти собі зайвого при батьках, відчуває дискомфорт через їх присутність, не має особистого простору, не будує побут так, як хоче і вважає за потрібне.
  • Посилення образ. Якщо ви за щось сердитися на батька чи матір, то їх постійна присутність буде лише посилювати ситуацію, посилюючи неприязнь і гнів.

Причини, по яких варто з’їхати від батьків

Чому ж таким, що подорослішали й стали самостійними дітьми не можна жити з батьками довго чи постійно? Є кілька очевидних приводів почати самостійне життя у власному (або хоча б орендованому) житлі:

  1. Особистий простір. Живучи окремо, можна робити те, що хочеться (звичайно, в межах розумного), і вас ніхто ні в чому не буде докоряти. У власному житлі можна без дозволу приводити гостей або другу половину, тут можна облаштувати все на свій смак, створивши затишний куточок.
  2. Набуття самостійності, звикання до дорослого життя. Дитина, що відокремилася від батьків, нарешті, пізнає всі труднощі та реалії, навчиться розв’язувати проблеми, стане самодостатньою і відповідальною.
  3. Приємні зустрічі з мамою і татом. Ви будете сумувати за ними, значить, візити в рідний дім стануть довгоочікуваними і принесуть справжнє задоволення.
  4. Можливість будувати особисте життя без постійних втручань з боку близьких. І нехай ви будете помилятися, зате все особисте й потаємне залишиться всередині пари або сім’ї.
  5. Незалежність. Відділення від батьків (сепарація) – неминучий і обов’язковий етап дорослішання. І якщо не пройти його, можна назавжди залишитися інфантильним, безпорадним і невпевненим у собі.
  6. Менше приводів для конфліктів. Сваритися і сперечатися немає чого.

Як розв’язувати проблеми, які виникають при спільному проживанні?

Як бути хлопцю або дівчині, якщо він (вона) живе з батьками й розуміє, що це шкодить усім? По-перше, в ідеалі з’їхати та почати жити окремо. Якщо є вільне житло, це просто. Якщо його немає і не передбачається, є сенс задуматися про іпотеку або будівництво будинку.

По-друге, позначте свою самостійність і ступінь втручань у ваше життя з боку батька і матері. Поясніть їм, що ви – доросла людина, що маєте право на власні рішення.

По-третє, спробуйте організувати особистий простір, захищений від усіх. Облаштуйте власну кімнату (якщо можливо), а двері забезпечте замком, щоб приміщення закривалося. Повідомте батькам, що вони не можуть входити в ваш куточок без попередження і без вашої присутності.

По-четверте, шукайте компроміси. Спілкуйтеся, розв’язувати проблеми разом і спокійно, обговорюйте плани та вирішуйте, як жити краще і комфортно для всіх. Мовчазне невдоволення зіпсує відносини й доведе до нервового зриву.

Якщо ви досі живете з батьками, і вас такий стан справ не влаштовує, змінюйте ситуацію. Спільне проживання з матір’ю і батьком часом шкідливе і навіть небезпечне, а окреме житло має безліч переваг.

Моя дитина
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів