Роздратування і крики вихованню не допоможуть — саме так вважають індійські батьки. У цій країні традиційне ставлення до дітей сформували індуїзм, буддизм та іслам, об’єднавши найкращі принципи. Тут уникають покарання навіть найзапекліші бешкетники, і в такому підході прихований глибокий зміст.
Сьогодні ми розповімо про головні особливості виховання в індійських сім’ях. Переймаємо корисний досвід і стаємо більш чуйними до своїх дітей.
Техніка доброти
З моменту народження малюків в Індії вчать доброті в глобальному сенсі — не тільки стосовно людей, але і до будь-яких живих істот. У цих сім’ях терплячість зведена у вищу ступінь важливості. Батьки намагаються не показувати негативних емоцій, навіть якщо на те є причини. До прояви стриманості тут ставляться схвально, а ось зайву емоційність і дратівливість сприймають як людські вади.
Контроль ЗМІ
Як правило, сім’я обмежує доступ до телевізора і контролює, щоб дитина дивилася тільки творчі та освітні програми. Такий дисциплінарний підхід вкрай важливий у сучасному інформаційному потоці, коли інтернет і телебачення можуть негативно впливати на формування особистості і навіть стати джерелами небезпеки.
Манери з дитинства
Особливу увагу індійські жінки приділяють правилам поведінки за столом, при цьому вони розуміють, що діти не засвоять ці навички природним чином. Тому мами вчать закривати одяг серветкою, брати їжу пальцями правої руки, а не рукою або обома, не дозволяють розмовляти за столом з повним ротом, гратися з їжею і т. д. В 2 роки подібні витівки дитині, звичайно, пробачають, а ось в 10-річному віці така поведінка точно неприпустима.
Зразок для прикладу
«Ваші звички — це майбутні риси характеру у дітей» — у цій закономірності переконані батьки в Індії. Тому дитині не читають надокучливих лекцій, а показують на практиці, як необхідно себе поводити, вчать життю на своєму прикладі. Передати особистий досвід в нагороду — ось у чому полягає головне завдання дорослих. У вихованні бере участь і старше покоління, адже часто кілька сімей живуть під одним дахом.
Тісний взаємозв’язок
Індійські лікарі рекомендують спільний сон — так малюк і мама будуть краще відчувати одне одного і перебувати в спокійному стані. Якщо дитина поводиться тривожно, її відразу ж беруть на руки, обіймають, приділяють максимум турботи і уваги.
Думки вголос
Шкільна освіта орієнтована на розвиток духовності і толерантності. Заняття проходять у форматі дискусій, дітей вчать мислити і міркувати вголос. Крім основних дисциплін школярам викладають йогу, уроки пам’яті та посмішки. В Індії не змушують вчитися, сама система стимулює дітей думати, розкривати свій потенціал і формувати характер.
Табу для викладачів
Індійські вчителі повинні володіти високим рівнем самоконтролю, їм не можна показувати образу чи невдоволення, вимагати від дітей те, що вони самі не виконують. Викладачі регулярно збираються, щоб обговорити правила поведінки вчителів, а не школярів.
Кращим за самого себе
Основне завдання школярів полягає в тому, щоб поліпшити свої результати. Кожен місяць на зборах підбивають проміжні підсумки, успішних учнів нагороджують спеціальними картками. Індійська дитина прагне до кращих оцінок, працюючи над особистою перемогою, а не випереджаючи сусіда по парті.
Неформальні відносини
Викладачі не соромляться в прояві любові до учнів. Вони можуть підбадьорити та обійняти дитину, похвалити за успіх і погладити по голові. При цьому вчителі не повинні виділяти улюбленців, таке ставлення необхідно всім дітям.
Як і в будь-якій іншій країні, принципи виховання та освіти в Індії сформовані особливостями менталітету, історією держави та місцевими віруваннями. Однак ніщо не заважає нам взяти корисні поради та застосувати їх на практиці: стати добрішими, терпимішими, частіше посміхатися своїм дітям і створити в родині теплу атмосферу.
