Чому не треба примушувати дитину обіймати і цілувати родичів

Тему тілесної недоторканності дітей продовжує один з аспектів цього питання — взаємодія з родичами, які часто обіймають і цілують дітей, не питаючи у них на те свого дозволу. Нумо розберімось, як правильно чинити в таких ситуаціях.

Отже, до вас в гості приїхали родичі, які жадають обіймів і поцілунків. І якщо ви ще здатні це винести, не тікаючи та не ховаючись, то маленька дитина, через свою безпосередність, цілком може люто ухилятися від проявів ніжності (особливо якщо вони йдуть від людей, з якими він рідко бачиться). Не удавайте, що цього не відбувається, скажіть чітко, що зараз малюк не налаштований обніматися, нічого страшного в цьому немає. Нехай дитина почує, що ви на її боці, що вас не лякають погрози бабусь і дідусів «більше не приїхати» або «образитися».

Якщо дитина не хоче обіймати бабусю, то й нехай

Навіщо це взагалі потрібно?

Це потрібно для того, щоб у дитини сформувалися чіткі тілесні кордони, завдяки яким в сумнівних для себе ситуаціях він зможе спиратися на власні відчуття, а не на помилкові ієрархічні установки.

У своїй колонці «Тіло моєї дитини мені не належить» журналістка Катя Хеттер пише: «Примус дітей до дотиків, яких вони самі не бажають, робить їх уразливими для збоченців, більшістю з яких виявляються люди з близького кола».

Звичайно, може здатися, що зв’язок між безневинним поцілунком бабусі та розбещенням вельми ілюзорний, але насправді це не так. Порушуючи зону фізичного комфорту дитини, дорослий ніби говорить їй: «Нічого, ти просто потерпи», підсвідомо вселяючи їй думку про те, що тілесна автономія в цьому випадку нічого не означає.

Не примушуйте

Найчастіше найстарші та просто далекі родичі дитини не бачать нічого поганого в поцілунках з примусу, але ви з дитиною повинні проговорити, що будь-які фізичні дії, навіть ті, які покликані продемонструвати ніжність, можуть бути тільки за взаємною згодою. Не порушуйте ці кордони, змушуючи обніматися з собою, дідусями та бабусями та ін., якщо сама дитина цього не хоче. Будьте послідовні. І завжди приміряйте ситуацію на себе (напевно у вашому дитинстві був не один неприємний епізод зі слинявим поцілунком в щічку, який приніс вам не любов і тепло, а суцільний дискомфорт). Ніякої ніжності з примусу не буває. Не повинно бути так, щоб дитині нав’язувалась думка про те, що його коштом можна задовольняти чиїсь потреби в ніжності.

Ні, відмова від обіймів і поцілунків — це не погана поведінка. Що б там не говорили родичі, дитина, що відмовляється від небажаного фізичного контакту з дорослим, зовсім не погано себе веде. Це не має ніякого відношення до пустощів, хуліганства та іншим (цілком допустимим, до речі) викрутасами в поведінці дитини.

Фото: freepick.com

«Повага і турбота та обійми на вимогу між собою ніяк не пов’язані», – пише Хеттер.

Як пояснити це родичам

Ніяких м’яких і завуальованих способів донести до них думку про те, що ваша дитина має право відмовитися від обіймів, не існує. Це саме та сфера, в якій особливо потрібна чіткість формулювань, послідовність і твердість. Те саме “ні, значить ні” починається в ранньому дитинстві.

В якості альтернативи поцілунків і обіймів, проти яких заперечує дитина, можна придумати особливе рукостискання або спеціальне привітання, яке вона буде практикувати з родичами, що надходять у гості. Також добре б своїм прикладом показати, що дозвіл на обійми можна просто запитати — і якщо дитина проти, не влаштовувати з цього трагедії, не закочувати очі, а просто відпустити її й далі займатися своїми справами.

Для тих родичів, які люблять у своїй промові пригадувати традиції та спиратися на застарілу спадщину суворого виховання, є прислів’я: «На милування нема силування».

Це просте правило, якого багатьом все ще важко дотримуватися, оскільки воно відносно свіже, а ростили нас у впевненості в тому, що дорослим видніше. Але річ у тому, що сьогодні дорослі — це ми, і саме нам необхідно взяти на себе відповідальність за створення міцного емоційного зв’язку з дитиною і навчити її захищати себе.

Так, вибір боку дитини здається очевидним сучасним батькам, але не їх власним батькам, які дотримуються спотвореної установки з серії «старших треба поважати». Звісно, захищаючи інтереси дитини, ви ризикуєте накликати на себе гнів старших родичів, але зате допомагаєте їй відчувати себе в безпеці. Це в XXI столітті набагато важливіше, ніж дотримання застарілих формальностей.

Іншими словами: якщо дитина не хоче обіймати бабусю, то так тому і бути.

Джерело

Моя Дитина
Чому не треба примушувати дитину обіймати і цілувати родичів