Підлітки — такі непрості люди, у яких часто змінюється настрій, які сумують і регулярно бувають незадоволені собою і навколишнім світом. Тобто, для них це нормально і безпечно? Виявляється, не завжди…
Не нудьга, а депресія
Депресія вражає підлітків набагато частіше, ніж заведено думати, притому що підлітковий період психологи й так вважають найскладнішим і найвразливішим в житті.
За статистикою, кожен п’ятий підліток страждав від депресії у віці від 12 до 18 років, а з дівчатками це відбувається у 2 рази частіше, ніж з хлопчиками.
Депресія добре піддається лікуванню, але багато дітей так і не доходять до фахівця і, отже, не отримують допомоги. Для підліткового віку характерні перепади настрою, пригніченість і невдоволення собою, але депресія — це щось інше.
Клінічний психолог Олена Бусель впевнена: «Депресія — це не просто складний стан, а справжня хвороба, і важливо вчасно звернути на неї увагу, інакше наслідки будуть дуже серйозними, і головний з них — ризик самогубства. Будь-яку хворобу треба лікувати. Коли ми відчуваємо фізичний біль, ми звертаємося до лікаря і приймаємо ліки, душевний біль — не виняток. Підліткова депресія має певну специфіку й ускладнюється як зовнішніми умовами (підліток входить у доросле життя, це стрес), так і внутрішніми чинниками — гормональною перебудовою, емоційними перевантаженнями. Все це здатне значно погіршити якість життя самого підлітка і в цілому всієї родини, тому звернення за допомогою до фахівців допоможе впоратися з цим непростим періодом».
Депресія може бути викликана як зовнішніми чинниками, травмуючими подіями, так і виникнути без видимої зовнішньої причини — лікарі називають таку депресію ендогенною.
Є різниця
Депресія у підлітків відрізняється від «дорослої» депресії. Якщо дорослі люди частіше відзначають у себе пригніченість, зникнення задоволення від життя, тугу і почуття самотності — для підліткового віку ці стани й так характерні. Більш явні ознаки — дратівливість і агресія, різка нездатність вчитися, засвоювати інформацію, «мозок, як в тумані».
Ознаки депресії
- Печаль, смуток. Дитина часто знаходиться в пригніченому стані, скаржиться на поганий настрій, нудьгу.
- Дратівливість, гнів або ворожість. Вона «вибухає» у відповідь на нешкідливі слова або прохання, реагує агресивно, почастішали конфлікти з близькими.
- Сльозливість. Дитина часто плаче, в тому числі й без причини.
- Віддалення від друзів або сім’ї. Вона стала менше спілкуватися з друзями, частіше бувати вдома — але вважає за краще не виходити зі своєї кімнати, не приєднується до сімейних розваг, ухиляється від спілкування.
- Гостра реакція на критику. Дитина абсолютно не готова почути, що вона щось робить неправильно, відчуває марність і вразливість, важко реагує на відмови та невдачі — особливо це небезпечно для «хронічних відмінників» і дітей, від яких чекають незмінно високих результатів.
- Втрата інтересу. Дитину більше не цікавлять спорт, хобі, книги або кіно — те, що приваблювало раніше.
- Погіршилася успішність. Оцінки погіршилися, вчителі скаржаться, що дитина лінується, неуважна на уроках, не виконує завдань.
- Зміни у звичках їжі та сну. Підліток відмовляється від їжі або спустошує холодильник, насилу засинає і скаржиться на безсоння або, навпаки, постійно виглядає сонним.
- Занепокоєння. Його думки зайняті реальними або уявними проблемами, навіть невеликі труднощі викликають тривогу, пригніченість.
- Почуття провини. Дитина часто зазнає почуття провини та сорому — за те, що вона «не така», поводиться не так або взагалі без причини.
- Втома, нестача енергії. Підліток млявий, часто без причини скаржиться на втому.
- Складнощі з концентрацією. Йому важко зосередитися, думати.
- Незрозумілі болі. Скаржиться на те, що болить голова, шлунок, поперек. При цьому лікарі не знаходять явних порушень, що впливають на самопочуття, або ставлять діагноз ВСД.
- Самоушкодження. Порізи, удари або опіки (які дитина потім приховує під одягом) можуть бути способом зняти напругу, вгамувати душевний біль або «помститися» собі.
Причини депресії
Стреси, пов’язані з навчанням. Багато підлітків не просто хвилюються через навчання, оцінки та іспити, а відчувають серйозний стрес. Скільки тривоги буває пов’язано з підготовкою до іспитів, репетиторами та олімпіадами, вибором вузу. Особливо якщо батьки транслюють підлітку свої високі очікування його успішності, тиснуть.
«Соціальна» тривога. Одне з головних завдань підлітка — вивчити світ навколо і зайняти в ньому своє місце, зрозуміти, як влаштовано соціальну взаємодію. Популярність важлива для більшості дітей, і невизнання однолітками може дуже ранити. Впливати може і тиск з боку ровесників: якщо в компанії заведено вживати алкоголь, наркотики, йти проти закону, а вашій дитині все це не до душі — відмовою бути «як усі» вона боїться нашкодити своїй репутації та залишитися без друзів.
Романтичні проблеми. Перша закоханість, нерозділене кохання, стосунки з протилежною статтю, сварки та розставання, початок статевого життя — все це стає дуже важливою частиною життя дитини.
Травматичні події. Смерть близької людини, випадки жорстокого поводження або інші травмуючі речі в житті дитини або в її оточенні можуть привести до тривожного розладу і депресії.
Розставання або розлучення батьків. Іноді здається, що підліток настільки занурений в себе, що просто не звертає уваги на те, як складаються стосунки між батьками. Але це не так: конфлікти та напругу він, зрозуміло, зауважує і реагує на них, а розставання мами й тата значно впливає на його емоційне благополуччя.
Спадковість. Деякі люди генетично схильні до депресії. Якщо в одного з батьків або близького родича є проблеми з депресією, підліток може бути більш сприйнятливим до цього розладу.
Читайте також: Ми готуємо дітей до позавчорашнього світу
Фінансові труднощі в сім’ї. Звичайно, дитина не несе відповідальності за сімейний бюджет, але, якщо ситуація нестабільна, а батьки явно стурбовані, це може впливати на її стан. Різке падіння рівня життя, втрата роботи батьками, занепокоєння через гроші — все це може провокувати депресію.
Фізичне або емоційне нехтування. Підліток може здаватися неймовірно незалежним і самостійним (або люто вимагати незалежності та самостійності) і проголошувати, що від батьків йому нічого не потрібно, але, звичайно, насправді це не так. Відсутність батьківської уваги на будь-якому рівні, регулярне незадоволення емоційних і фізичних потреб небезпечні для психіки.
Низька самооцінка. Навряд чи ви зустрінете хоч одного підлітка, який буде задоволений собою, але у деяких постійні сумніви, сором’язливість, невпевненість в собі ведуть до пригніченості.
Почуття безпорадності. Підлітку здається, що він ні з чим не справляється, нічого не може контролювати, він — абсолютно марна і нікому не потрібне істота.
Небезпечні ознаки
Олена Бусель: «Дитині складно впоратися з хворобливим станом, страждання хочеться припинити будь-якими способами. Наприклад, хлопчики більш схильні до бунтарської поведінки, можуть зв’язатися з поганою компанією, «бігти» в наркотики та алкоголь. Дівчатка більше схильні до занурення у себе, вони ще не в змозі оцінити свою значимість і місце в житті, тому можуть шукати доказів своєї цінності, наприклад, за допомогою безладного сексу. Жоден з цих способів не може поліпшити стан дитини, скоріше, навпаки.
Як допомогти?
Не панікуйте. Відчувати страх в незнайомій ситуації — нормально, але зіткнення з депресією часто викликає розгубленість у батьків. Ми розуміємо, що відбувається щось серйозне, і боїмося, що не впораємося, у нас немає для цього інструментів — але і це теж нормальна реакція. Доведеться визнати: так, така ситуація сталася, ми поки не знаємо, як з нею впоратися, але ми знайдемо спосіб це зробити й звернемося до фахівців. Звичайно, не потрібно бігти до лікаря під час будь-якої нудьги, але при сумнівах досить звернутися до психолога, в тому числі шкільного, який напевно помітить важливі ознаки.
Підтримуйте без осуду та оцінки. Звичайно, це непросто. Страх і хвилювання — природна реакція батьків, але якщо дитина бачить, що ви не налякані, знаєте, що робити і як допомогти, налаштовані оптіміcтично, їй легше буде впоратися. Якщо дитина раптом заговорила про самогубство — не кажіть щось на кшталт: «Так це все твої соцмережі винні — чого там нахапався». Це абсолютно не сприяє взаєморозумінню.
Будьте чесні. Не удавайте, що все в порядку, не обманюйте про діагноз, навпаки, залученість допоможе підлітку контролювати здоров’я і вчитися справлятися з можливими рецидивами. Слухайте. Обійдіть без нотацій і «лекцій» — замість цього повідомте дитині, що завжди готові її вислухати, і робіть це. Не критикуйте, не оцінюйте, не пропонуйте готових рішень — слухайте. Визнайте її почуття. Не намагайтеся говорити, що те, що відбувається — нормально або «дурниця», навіть якщо її почуття або проблеми здаються вам надуманими або неважливими. Благі спроби пояснити, чому «все не так погано», дитина може сприйняти так, як ніби ви не сприймаєте її емоції всерйоз.
Уникайте соціальної ізоляції. Не заохочуйте бажання дитини весь час бути на самоті! Нехай поруч з нею частіше перебувають близькі, спонукайте спілкуватися з друзями, займатися тим, що приносить радість.
Слідкуйте за їжею і сном. Повноцінне регулярне харчування і сон не менше 9-10 годин — необхідні умови, щоб психологічний стан дитини стабілізувався.
Зверніться до клінічного психолога або психіатра. Депресія — захворювання, яке потребує лікування. Звернення до психіатра не відіб’ється на майбутньому житті дитини й, наприклад, не завадить їй отримати водійські права (За умови, що це саме депресія, а не симптоми інших психічних захворювань). Не бійтеся, якщо лікар призначить антидепресанти: вони не шкідливі, до них немає звикання, як іноді вважають батьки, вони лише налагоджують біохімічні процеси в організмі дитини й допомагають їй справитися зі своїм станом. Крім цього, фахівець запропонує особисту, групову або сімейну терапію. Проблема дитини — це, як правило, проблема всієї сім’ї, яскравий показник, що в стосунках не все в порядку, і буде важлива спільна робота.
Все вийде!
Олена Бусель: «За даними ВООЗ, 80% підлітків повністю долають депресію без будь-яких наслідків для майбутнього. Стати серйозним порушенням здоров’я депресивний епізод може тільки в тому випадку, якщо він затягується, якщо вчасно не було вжито заходів. Але найчастіше депресія зустрічається в легкій і помірній формі, які добре піддаються впливу і безслідно проходять. Сьогодні є ефективні види лікування депресії. На початкових стадіях цілком достатньо психосоціальної підтримки дитини — це можуть бути групові тренінги для підлітків, індивідуальні або сімейні зустрічі з психологом. Дуже важлива і профілактика! Всі ми родом з дитинства, і частіше за все діти копіюють моделі поведінки своїх батьків, дивляться на світ через призму батьківського сприйняття, тому один зі способів профілактики — ваша поведінка. Покажіть дитині, що безвихідних ситуацій не буває, що позитивний настрій допоможе впоратися з будь-якою проблемою, що ви завжди готові підтримувати дитину і бути поруч з нею».
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
