Діти розумніші за своїх батьків, хоча іноді й за чужих теж. Це стає особливо очевидно, коли вони підростають.
Немов разом з їх дорослішанням світ змінює комбінацію клавіш управління, і речі, вчора такі слухняні у твоїх руках, стають абсолютно некерованими. Доводиться думати про це кожен раз, коли твій телефон, який відмовився працювати, оживає в руках сина, комп’ютер теж вступив в змову, і все це діється за твоєю спиною. А молодий король світу з такими знайомими повчальними нотками в голосі підказує тобі з іншої кімнати. Втратити управління світом він зовсім не боїться, впевнений у своїй могутності.
Смішно думати, що небожителя тобі колись видали в ковдрі, і ти відповідала перед цим мінливим світом за його існування. Не спала ночами від відчуття крихкості ввіреного тобі життя, прислухалася до дихання, вставала вночі, щоб його переодягнути, і годувала спочатку по режиму, а потім ви разом, об’єднавшись, встановлювали свій режим і жили по ньому. І світ милувався вашим єднанням, неспроможний перешкодити вашій любові.
Твій володар поступово опановував нові вміння, ти раділа і записувала в таємний блокнотик все його досягнення. Навчився говорити, і ви стали вести довгі, тривалі бесіди.
Читайте також: Не квапте час. Періть пелюшки та купуйте іграшки. Насолоджуйтесь дитинством своїх дітей!
Поступово перейшли до ігор, іноді він грав сам, іноді ваші ігри були спільними. Спочатку ти вигравала без зусиль, але, пам’ятаючи про вік свого суперника, непомітно робила його переможцем. Потім вигравати стало складніше, це радувало обох, робило гру цікавішою.
Настане день, коли, попри всі твої зусилля, ти програєш своєму підрослому противнику. Хоча, хто придумав називати найдорожчу людину противником? Важко сказати, скільки років буде кожному з вас, але якщо до цього часу ти виростеш, як мати, цей день буде кращим у твоєму житті.
Тобі не доведеться більше прикидатися всемогутньою, ти можеш дозволити собі помилитися і зізнатися у своїй помилці, не втративши батьківського авторитету, ти можеш говорити з тим, кого ти ростила, про проблеми, що тебе тривожать. Не бійся, він зрозуміє, тому що давно знає твої сильні та слабкі сторони, знає тебе зсередини. Тому що навіть тоді, коли ви граєте один проти одного, ви залишаєтеся рідними.
І потрібно пройти всі етапи цієї гри, спокійно і терпляче, не кваплячи події, простежити за його дорослішанням, щоб одного разу довірити йому управління світом. І потім сидіти в кріслі та милуватися, як слухається світ його сильних пальців.
І знайти в собі сили, коли він почне свою гру і буде в ній наставником, розповісти йому цю історію.
Автор: Галина Попиріна
Моя дитина
Джерело
