Буває, що у батьків уже є доросла дитина, і їм дуже хочеться поняньчитися з малюком. Так в одній родині з’являються діти з великою різницею у віці: і вісім, і десять років, і навіть більше. Буває, що молодша дитина народжується і в другому шлюбі.

Взаємини між уже великою дитиною і малюком відрізняються від тих, які виникають у погодок або у дітей з різницею у два і навіть п’ять років. Різниця у віці між дітьми часто буває причиною сімейних скандалів.

Дитина, яка довгий час була єдиною в родині, уже звикла до того, що лише на неї звертають увагу. Але після появи вдома немовляти все змінюється.

Нерідко буває так, що «доросла» дитина починає приміряти на себе роль батьків і навіть сама виголошується поняньчитися з малюком, погуляти з ним, одягати його. Щоб у сім’ї не виникали сварки, потрібно знати, яка вікова різниця викликатиме найменше проблем.

Оптимальна різниця у віці між дітьми

Яка ж вона — ідеальна різниця у віці між дітьми? Фахівці вважають, що така різниця повинна бути не менше ніж 3 роки, але не більше 5. Це пов’язано з такими моментами:

  • здоров’я мами й тата;
  • підготовка материнського тіла до вагітності та пологів;
  • пройде час, і між дітьми буде більш тісний зв’язок, тому що вони будуть схожі характерами та своєю психологією.

Тому, саме 3-5 років — оптимальна різниця у віці між дітьми.

Різниця у віці до 2 років

Позитивні моменти: мамі не потрібно декілька разів іти в декрет. Вона може відразу подбати про двох немовлят. У малюків поруч завжди буде товариш, і їм так легше почати спілкуватися, розвиватися, грати один з одним. Одяг, іграшки та інші аксесуари можна не викидати й не віддавати іншим людям, а залишити для другого малюка.

Негативні моменти: у мами можуть виникнути серйозні хвороби, тому що її організм ще не відновився. З двома майже однаковими дітьми буде у два рази важче, тому що у них ще не сформувалася самостійність.

Різниця у віці 2-4 роки

Якщо різниця становить 2, 3 або 4 роки, то маємо такі плюси: молодша дитина весь час повторює все за старшим: учиться говорити, ходити, грати. Мама може більше звернути уваги на немовля, поки старший займається собою. До того ж її організм уже відновився.

Але є і мінуси: старша дитина хоче, щоб увесь час приділяли їй. Вона не розуміє, чому, замість спільної прогулянки, мама постійно спілкується з немовлям. Ревнощі можуть дійти до ненависті та навіть істерики. До того ж у цьому віці старший може ненавмисно травмувати молодшого.

Різниця у віці 5-7 років

Якщо різниця в 5-7 років, то переваги такі: старший малюк на психологічному рівні готовий до того, що він буде не єдиною дитиною в сім’ї. Поки мама знаходиться в декреті, вона може допомагати з домашнім завданням школяреві, доглядати за ним.

Але також є і недоліки: зазвичай у цей час старший іде в школу, у нього змінюється режим дня, з’являються нові обов’язки. Це дуже складний період для дитини. І батьки не можуть повністю підтримати її, приділяти саме їй усю увагу. Школяр розуміє, що весь час батька і матері, уся їхня теплота дістається малюку, і він може сильно образитися. А ця образа може перерости в душевну травму, яка залишиться надовго.

Різниця у віці понад 8-10 років

Велика різниця у віці — річ важка, особливо у 8 років. Але спочатку поговоримо про позитивні моменти: до цього часу зазвичай кар’єра батьків іде вгору, вони можуть не економити на малюкові й дати йому все, що хочуть. Завдяки спілкуванню з немовлям обоє батьків відчувають себе молодими. Старша дитина вже може допомогти з новонародженим, їй подобається проводити час з братиком чи сестричкою.

А негативні моменти полягають у тому, що в цей час батькам, як правило, виповнюється близько 40 років. Значить, є ризик народити не зовсім здорового малюка. До того ж старша дитина ось-ось стане підлітком, у неї вирують гормони. Так що невідомо, як вона поставиться до того, що у неї з’явиться брат або сестра. Дитина може виявити агресію, неврівноваженість, упадати в тугу або печаль.

Поради батькам

У дівчат уже в 12 років можуть з’являтися перші материнські інстинкти, а хлопчики навчаються відповідальності, приміряючи на себе образ захисника. І це все, звичайно, добре, але не варто забувати, що у дітей з великою різницею у віці є свої труднощі у спілкуванні.

Іноді батьки покладають свої обов’язки на старшу дитину, але цього категорично робити не можна, адже у дитини 13-17 років є безліч власних проблем, головна з яких — перехідний вік. Дитина, яка няньчиться з молодшим членом родини, може подумати, що вона потрібна в сім’ї тільки для цього. Вона також може подумати, що її просто використовують. Однак старша дитина саме в цей час може потребувати більшої підтримки батьків.

Читайте також: Ми з тобою однієї крові: Дев’ять секретів сестринсько-братської дружби. Як допомогти дітям стати кращими друзями

Згодом негативні емоції та висновки накопичуються — і це віддаляє дитину від мами й тата. Підліток потребує вільного часу — у нього вже є свої плани та погляди на життя, йому так необхідний свій особистий простір. Навіть не думайте позбавляти його власної кімнати, щоб зробити з неї дитячу для малюка. Не змушуйте підлітків спілкуватися з немовлям, нехай до цього підштовхує їх власна цікавість.

У дітей 14-17 років свій світ, на який зазіхати не можна: друзі, закоханість. У 20 років — це університет і безліч інших захоплень відповідно до цього періоду. Якщо мама і тато не будуть тиснути на старшого сина, то він з великою ймовірністю всім серцем прив’яжеться до свого маленького братика або сестрички.

І найголовніше: розподіліть між дітьми свою батьківську любов і подаруйте її й вашому малюкові, і дитині, яка підросла.

Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів