Зациклена на опіці своєї дитини мама, вибудовує з нею вкрай негармонійні стосунки, які вносять дисонанс в розвиток малюка вже на ранній стадії. Так любов матері стає отрутою для дитини, здатною отруїти все її життя.

Благими намірами вимощена дорога в пекло

Сьогодні я хотіла б більш докладно обговорити долі дітей, у яких була і є занадто турботлива мама. Надмірна любов формує сильне зчеплення між матір’ю і дитиною (незалежно від віку останнього) і тим самим перекриває дитині шлях до самостійного життя, й тоді вже дорослі діти:

  • не можуть налагодити своє особисте життя,
  • знайти слушну роботу,
  • вийти на гідний фінансовий рівень,
  • а також часто бувають виснаженими енергетично і навіть виглядають старшими за свої роки.

Однак вихід з ситуації, що склалася є завжди. Не треба звинувачувати своїх батьків — вони виросли в певному середовищі, яке сформувало їх світогляд і поведінку.

Найкраще, що може зробити людина, яка усвідомила, що вона все життя перебувала під надмірною психологічною опікою матері, — це зайнятися власним розвитком.

Вузли долі

Щоб зрозуміти, як розв’язувати ці заплутані сімейні вузли відносин, давайте спочатку розглянемо, в якій атмосфері зазвичай ростуть діти таких матерів.

Читайте також: У яких сім’ях виростають БЛАГОПОЛУЧНІ діти?

Материнські проблеми

Серйозну роль у формуванні ставлення матері до дитини грає аспект, пов’язаний з тим, чому вона вирішує народжувати її.

  • Для себе, щоб не залишитися одній на старості років і щоб було на кого перенести всю свою невитрачену любов?
  • Тому що все навколо вже мають дітей, значить, треба і мені?
  • Або дитина з’явилася в результаті зв’язку з дійсно коханим та люблячим чоловіком?

Як розумієте, перші два варіанти спочатку вносять ускладнення в систему «мати — дитя». Та й в останньому випадку важливо все-таки в підсумку не стати сфокусованою виключно на дитині.

А буває і так.

У сім’ї, в якій кілька дітей, панує прекрасна атмосфера, дітей люблять і поважають їх самостійність … І тут народжується найменша дитина. Може, слабенька, може, дуже довгоочікувана, може, чимось особливо дорога для матері. І мама «зривається».

При цьому старші діти ростуть вільно, а ось найменша виявляється в задушливому середовищі надмірної материнської любові, при цьому вона часто хворіє і їй потрібно більше уваги.

Я недарма написала «часто хворіє». Річ у тому, що нерідко молодші діти народжуються тоді, коли тяга батьків один до одного слабшає, почуття гаснуть і на останню дитину вже не вистачає тієї сили заряду любові, який отримали старші і який робить маленьку людину більш міцною і здоровою.

І наймолодша дійсно може бути хворобливою, нервовою дитиною. Однак мама, замість того, щоб налагоджувати стосунки з чоловіком і з самою собою, починає шкодувати малюка і з головою поринає в турботи про нього, втрачаючи почуття міри.

Чому жінки так зациклюються на дітях? Безглуздість власного життя, прагнення реалізуватися через дитини, дотримання сімейних і соціальних стереотипів.

Зациклена на опіці свої дитини, мама вибудовує з нею вкрай негармонійні стосунки, які вносять дисонанс в розвиток малюка вже на ранній стадії.

  • Вона або бере на себе авторитарну роль, підпорядковуючи дитину собі й «ламаючи» таким чином її внутрішній стрижень, впевненість в собі, навіть її самосприйняття.
  • Або мами догоджають дітям і потурають всім їхнім забаганкам, формуючи слабохарактерні особистості, не здатні докладати тривалі зусилля для досягнення своїх цілей.

І такий стан речей породжує дуже глибоку залежність між матір’ю і дитиною, що, найчастіше, абсолютно влаштовує жінку.

І все це відбувається на тлі погіршення відносин з чоловіком.

Людям, що виросли у такому середовищі позбавленої внутрішньої цілісності, надалі буде дуже важко вибудовувати відносини з протилежною статтю, та й взагалі з життям.

Складнощі батька і майбутнє дітей

Чоловік, дружина якого перемикнула всю свою увагу на дитину, залишається без підтримки її поля любові. Та й загальна атмосфера в будинку вже більше не заряджає чоловіка.

І у нього починається низка невдач, проколів в роботі. Його кар’єра починає розвалюватися. Йому стає складно реалізовуватися в суспільстві. А жінка, дратуючись на нього все більше, і зовсім «виштовхує» його з сімейного простору. І це бачать діти.

Все це позначиться потім на їх житті. Їх внутрішня чоловіча частина буде принижена так само, як батько. І надалі дочки з такої сім’ї залучають у своє життя чоловіків-тиранів, а сини стають «підкаблучниками», живучи з вольовими, нежіночими жінками.

А чоловік … Чоловік, найчастіше, йде з такого будинку.

Жінка ж остаточно замикається на турботі про дітей, «закриваючи», замикаючи на собі простір сім’ї. Так, саме одиноким мамам особливо властиво «затоплювати» дитину у своїй опіці.

Одинока мати

Сьогодні самотня мама — явище дуже поширене, мабуть, занадто поширене. При цьому дійсно самотні жінки зазвичай зосереджують всю свою увагу і сили тільки на вихованні дитини.

Енергії материнства починають настільки превалювати в них, що їх жіночність просто зникає, вона більше не «звучить» в них.

Природно, що чоловіки не затримуються біля них, не намагаються будувати з ними тривалі відносини. Це ображає жінок, і вони грузнуть у звинуваченнях всіх представників чоловічої статі.

Читайте також: 7 ознак недолюбленої дитини

Плюс до цього у мами може залишитися образа на колишнього партнера — батька малюка, і її починають дратувати все чоловіки. І весь цей негатив, навіть невисловлений, ця дисгармонія, формує атмосферу будинку, роблячи її грубою та жорстокою.

Впливає на жінку і суспільство, думка якого приховано тисне на матір-одиначку, не сприймаючи її положення повноцінним.

І ось в такій атмосфері росте дитина.

ЇЇ психіка травмується, в ній «поселяється» роздратування, малюк вередує, ниє, він звикає тягнути енергію з оточення.

А подорослішавши, він може прибитися до неблагополучної компанії, яка, однак, відповідає його стану. Дитина буде бунтувати, бо не зможе розірвати «канати» дисгармонійного зв’язку з матір’ю.

Тому, одиноким матерям просто необхідно займатися саморозвитком. Відпустіть свої прив’язки до дитини. Дозвольте їй вільно розкривати свою особистість, створюйте умови саме для цього. Не вимагайте від свого чада постійної уваги до себе.

Згадайте, що ви — в першу чергу жінка.

Задумайтеся про те, яку ви хотіли б створити пару, якого чоловіка залучити у своє життя, як розкрити внутрішнє поле любові.

І краще від цього стане всім.

Виховуйте у своїх дітях розуміння необхідності реалізації в парі. Вони не повинні вважати, що ваша самотність — це нормально. Самотність — явище тимчасове. А діти — не єдина ваша опора і надія в цьому житті.

Надмірна любов матері калічить душі дітей. Але є нюанси в тому, як це проявляється у відносинах з сином і дочкою.

Автор: Ірина Гаврилова Демпсі

Моя дитина
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів