Виховання дитини — складний процес, що вимагає самовіддачі та постійної уваги. Але навіть при цьому нерідко батькам, вихователям або учителям доводиться стикатися з дитячою агресією. Уявна картина, яку ми при цьому собі малюємо, зовсім інша. Нам хочеться бачити дитину задоволеною і щасливою, доброю, здібною та уважною. Щоб позбавитися від дитячої агресії, необхідно розібратися в її витоках. Інакше ви можете почати боротьбу зі слідством замість причини.

Головні причини дитячої агресії:

  • Бажання виділитися;
  • приховані комплекси та низька самооцінка;
  • небажання виділятися з групи. “Зграєва” поведінка;
  • прагнення понизити навантаження, піти від вимог.

Варто обмовитися, що агресія не завжди буває усвідомленою на сто відсотків, проте це не означає, що дитина абсолютно не уявляє, що робить. Вона може не відчувати, навіщо вона здійснює той або інший вчинок, але в змозі нести за нього певну відповідальність. Не треба плутати осмислену агресивну реакцію з неусвідомленою жорстокістю маленької дитини, яка не усвідомлює, чому не можна відривати лапки жукам. Останнє легко коригується, якщо пояснити малюкові різницю між живим і неживим. У цьому добре працюють аналогії. “Пам’ятаєш, як ти ударився ногою, і тобі було боляче? Так само дуже боляче може бути комусь іншому. Не роби так, адже тобі не сподобалося б, якби тебе скривдили”.

Але якщо в такому тоні заговорити з підлітком, можливо, ви доб’єтеся зворотного ефекту, оскільки вікові особливості просто необхідно враховувати.

Що робити батькам агресивної дитини

Чим раніше ви почнете працювати над цією проблемою, тим краще. Закривати очі не варто. Найпростіше наслідувати профілактику: формуючи підростаючу особу, пояснювати, чому не слід йти на поводу у натовпу, якими бувають компроміси (у тому числі й з дорослими), чому важлива адекватна самооцінка і як її сформувати (кращий спосіб — реальне досягнення дитини, її успіх з подальшою похвалою).

Частіше агресія викликана тим, що дитина намагається стати лідером. Сучасна культура формує досить агресивний образ успішної людини. Необхідно нагадувати, що це може закінчитися неприємностями, які зовсім не допоможуть встати попереду інших. І зробити акцент на тих якостях, які є по-справжньому лідерськими, — на відповідальності, прагненні розвиватися, бути першим, ставати краще не в порівнянні з іншими, а в порівнянні з вчорашнім собою.

Агресія може бути викликана недостатнім відчуттям тепла в сім’ї або потрібності в колективі. Поступово формується відчуття “другосортності”, слабкості, які дитина прикриває грубими розмовами та зухвалою поведінкою. Проте заохочувати агресивну поведінку і тут же виконувати примхи дитини — теж не вихід з ситуації. Необхідно чітко сформулювати, що ви поважаєте особу дитини та підкріплювати позитивні якості, успіхи й реальні досягнення.

Читайте також: Приборкання норовливого: Як перестати боротися з дитиною і почати співпрацювати з нею

Колективна агресія дітей — справжня проблема і для батьків, і для педагогів. Нерідко вона виливається в цькування, в розшарування дитячого колективу, з яким важко що-небудь зробити настановами. Насправді, до ефекту натовпу схильні й дорослі люди, які вважають, що давно вже сформували свою особистість. А дитина, не бажаючи відбиватися від колективу, може підхоплювати агресивну манеру поведінки, навіть спочатку не бажаючи цього і відчуваючи внутрішній бар’єр неприйняття. Що у такому разі робити її батькам? Сформувати незалежність від думки більшості, пояснити, що, пішовши на поводу, можна пошкодувати про свою поведінку, відчути себе негідно.

Іноді агресія спрямована на відхід від вимог батьків. Підліток відстоює свої права, забуваючи про обов’язки. В цьому випадку можна піти на компроміс, не зловживаючи поступками, але і не давлячи на дитину. Налаштуйтеся на діалог без агресії, проясните, що тільки в такому тоні ви розмовлятимете. Домовтеся, що ви можете дозволити, а що входитиме в обов’язки дитини. Іноді у формі агресії виражається протест проти гіперопіки. Зайвий батьківський контроль теж може увійти до комплексу причин, що формують агресивні реакції.

Будь-яку проблему можна розв’язати, у тому числі й розібратися з дитячою агресією. Розбіжності між “батьками” і “дітьми” — вічна тема взаємовідносин між поколіннями. Удачі вам в цьому почині.

Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів