Дитина може відчувати страх стосовно найрізноманітніших явищ, предметів, фантазіям. І батькам в такому випадку важливо поставитися до дитячих фобій з увагою і делікатністю. Як допомогти дитині подолати вікові страхи? Ось кілька практичних порад.
Страх — досить неоднозначна емоція. На зорі людства і пізніше страх служив своєрідним щитом між людьми і небезпечним світом. Дане почуття розвивається з досвідом: одного разу відчувши страх, людина буде постійно переживати його в аналогічних ситуаціях. Найбільш важливі дитячі страхи дітей, оскільки, поряд з пізнанням навколишнього світу у дитини може йти формування страхів, які в перспективі можуть негативно відбитися на її дорослому житті.
Дитячі страхи і як з ними боротися
Страхи у дітей — не таке вже рідкісне явище. Що робити, якщо дитину мучать страхи?
Види дитячих страхів:
1. Нав’язливі. Дитина відчуває в конкретному випадку, вони можуть сформувати страх висоти, замкнутого приміщення, скупчення людей.
2. Марення. Найскладніша форма, коли дитина зі своїх якихось міркувань боїться надягати конкретний одяг, гратися з певною іграшкою. Походження такого досить складно встановити, вони навіть можуть свідчити про проблеми з психікою.
3. Страхи спровоковані дитячою фантазією. Такі зустрічаються найчастіше.
Що лякає дитину?
1. Певна ситуація
Укус собаки, зламався ліфт, опинилася в темряві… Подібні страхи також пов’язані з замкнутістю, тривожністю та іншими психологічними якостями дитини. Дані прояви можуть розвинутися і далі, якщо мама і тато бездумно залякують малюка словами: «Не заснеш — вкраде бабай».
2. Систематичні заборони, роздратування і погрози дорослих
Сприйнятливі до навіювань страхи зустрічаються часто, оскільки діти схильні «вбирати» висловлювання на кшталт: «Не біжи — впадеш», «Не чіпай — обпечешся».
3. Фантазії
Нерідко дитина сама вигадує собі страхи. Наприклад, в темряві перед її поглядом виникають різні монстри і чудовиська.
4. Проблеми в сім’ї
Дитина схильна відчувати провину через конфлікти мами і тата. Також вона боїться стати причиною сварок.
5. Відносини з ровесниками
Не виключено, що дитину ображають в колективі, тоді вона, звичайно, не захоче йти в дитячий садок.
Вікові страхи
- До 6 місяців немовлят може налякати раптовий шум, чиїсь активні рухи, падіння з малої висоти.
- Від 7 місяців і до 1 року дітки сприйнятливі до специфічних звуків, (шуму пилососа), до незнайомих людей, змін обстановки.
- Від 1 до 2 років дитина боїться розлучатися з мамою і татом, травм і боїться спати через ймовірних кошмарів.
- Страхи дитини до 3 років засновані на відкиданні батьків, його лякають великі, предмети (автомашини) і новий графік життя (відвідування дитячого садочка).
- З 3 до 4 років дитина може почати боятися темряви, самотності, закритих приміщень. В даний період батьки починають укладати дітей спати окремо і, загасивши світло в їхній спальні, прикривають двері. Однак, саме цей вік складний для дитини, адже в темряві всі страхи посилюються.
- У 6-7 років у дітей розвивається відчуття часу і простору, вона може зрозуміти, що життя невічне, і у неї вірогідна поява страху смерті.
- Діти 7 – 8 років, як правило, побоюються не виправдати очікування, бояться невдоволення батьків.
- У 8 років діти бояться втратити маму і тата.
Якщо мати неспокійна, то своєю поведінкою вона ще більше хвилює свою дитину, наприклад, боязню впасти, вдаритися, поранитися. Можливе походження страху — погрози дорослих (відправити в кут, віддати «сердитому дядькові» та ін.).
Як побороти дитячі страхи
Батькам рекомендується завжди бути уважними і розуміти переживання дитини. Добре б відшукати рівновагу між байдужістю і зайвої тривожністю.
Можна обговорити з дитиною її страхи, постаратися переконати її, але ні в якому разі не сміятися над її переживаннями. Можна разом придумати казку, в якій дитина переможе страх; корисно працювати над її самооцінкою; цінувати її результати в перемозі над різними фобіями.
Хороший метод зняття страху — малювання снів і всього, що лякає дитину. Можна в кінці дати їй розірвати, спалити, знищити фізично цей страх.
Батьки повинні розуміти, що ні в якому разі не можна залишати без уваги стан дитини, не ставитися зневажливо або байдуже до її фобій, не сварити за неспокійну поведінка. Дитина повинна усвідомлювати, що найближчі люди її підтримують, що вона у безпеці і її захистять в будь-який момент.
Моя дитина
За матеріалами
