Батьки помилково вважають, що стрес і нервове перенапруження виникають тільки в зрілому віці. Маленькі діти часто відчувають подібний стан, переймаючись випадково почутою фразою чи сваркою між членами сім’ї. Малюки не розуміють причину поганого настрою й апатії, а дорослі списують нудьгу на перехідний період.
Сучасна дитина живе в постійному потоці інформації, яка формує її внутрішній світ. Вона пригнічує її незміцнілу психіку, провокує дитячий стрес. Завдання батьків – помітити негативний стан, допомогти впоратися з його наслідками, навчити правильно реагувати на зовнішні фактори.
Чим небезпечний дитячий стрес?
У будь-якому віці психологічний дискомфорт небезпечний для людини. Він присутній в сучасному житті, впливає на настрій і самопочуття. Багато людей просто недооцінюють небезпеку стресу, який запускає серйозні захворювання і патології в організмі.
Дитячий стрес зустрічається часто, може переростати в хронічну форму. Він провокує психосоматичні порушення у дитини. При постійному нервовому перенапруженні наднирники активно виробляють гормон кортизол, що впливає на роботу всіх органів і систем.
На тлі стресу у дитини можуть розвиватися:
- алергія і дерматит;
- бронхіальна астма;
- внутрішньочерепний тиск і головні болі;
- напади епілепсії;
- цукровий діабет.
Діти, які переживають стрес, не можуть зосередитися на навчанні. При надлишку кортизолу вони відстають у рості та вазі, загострюються серцево-судинні захворювання.
Як правильно впоратися з дитячим стресом: поради психологів
Фахівці виділяють кілька характерних ознак, що вказують, що дитині потрібна допомога і підтримка дорослих:
- Різка зміна настрою без причини, часті істерики та зриви на крик.
- Сон стає неспокійним, з частими нічними кошмарами й сльозами. Малюк може розмовляти, плакати та кричати.
- Дошкільнята нерідко «впадають в дитинство», починають смоктати палець, проситися на руки до матері, погіршується якість мовлення.
- У рідкісних випадках з’являються проблеми з неконтрольованим сечовипусканням, що додає стресу в життя дитини.
- Частішають конфлікти на ігровому майданчику, в дитячому садку чи школі.
Школярі при стресі скаржаться на втому і головний біль, нудоту, під різними приводами ухиляються від школи, закидають спорт і танці. З’являється апатія і замкнутість, діти не показують радість від довгоочікуваного подарунка або поїздки.
При появі тривожних симптомів намагайтеся слідувати порадам досвідчених психологів:
- При порушенні апетиту не примушуйте малюка переїдати, не боріться за кожен шматочок, не виявляйте тиск.
- Якщо стрес впливає на сон, не зліться, створіть комфортні умови в спальні: гарний нічний світильник, читання казки, легка бесіда або чай з м’ятою послаблять, налаштують на відпочинок.
- У стані перезбудження малюки стають агресивними. Не давайте здачі, намагайтеся заспокоїти дитину і перевести енергію на щось інше. Більше спілкуйтеся і розмовляйте, не засуджуючи ситуацію.
- Неуважність та розсіяність дратують батьків, тому давайте прості й короткі доручення, намагайтеся зайняти дітей цікавими та активними справами.
Стрес у дитини не слід залишати без уваги. Він часто супроводжується дратівливістю, істериками, заїканням. Не сваріть дітей, щоб не погіршити ситуацію. Зверніться до лікаря, який підбере седативні препарати на рослинній основі. Не давайте ліки без обстеження, щоб не замаскувати більш серйозні хвороби, не застосовуйте тілесні покарання.
Батькам складно зрозуміти дитину в стані стресу. При появі ознак тривоги й неврозу не застосовуйте агресію або загрози у відповідь, дійте м’яко і ненав’язливо. Не відмовляйтеся від допомоги психолога: він скоректує поведінку дитини, підбере безпечне і продуктивне лікування в залежності від симптомів.
Моя дитина
За матеріалами
