Вередлива дитина, що проявляє істерики с різних приводів ‒ проблема для батьків. Особливо неприємна така ситуація де-небудь на вулиці, в магазині, коли навколо знаходиться багато сторонніх людей, перед якими, по суті, цілеспрямовано і влаштовуються ці «спектаклі». Дитина плаче з різних приводів ‒ через відмову дорослого купити їй іграшку, через те, що її тримають постійно за руку, або просто тому, що у неї поганий настрій.
Потрібно сказати, що ця проблема досить поширена, і з нею стикаються практично всі батьки. Вирішити її в позитивному ключі без зусиль з боку дорослого цілком можливо, якщо знати, як правильно підходити до даного аспекту. Як відучити дитину нити без застосування ляпасів і підвищення голосу ‒ саме цьому ми й хочемо приділити трохи уваги.
Можливі причини, через які діти ниють і вередують
Як би це дивно не звучало, але батьки повинні чітко розуміти світ дитячих примх, щоб розуміти різницю між безпричинним, навмисним ниттям і справжньою проблемою, через яку можуть виникнути сльози. Виявити ці явища легко, оскільки вони мають систематичний характер, і можуть бути умовно виділені в наступному порядку:
Відсутність уваги з боку батьків.
На жаль, це досить розповсюджена проблема в сучасних сім’ях. Малюк ниє та вередує через те, що мама або тато мало розмовляють з ним, часто відсилають зі словами «Іди й не заважай мені», відволікаються на розмови телефоном, з сусідами, на роботу. У таких випадках дитина швидко засвоює те, що тільки примхами та голосним плачем вона змушує дорослого прислухатися до неї та її бажань.
Хвороби.
У маленьких діток ріжуться зубки, можуть бути проблеми з животиком, або просто малюк впав і боляче вдарився. Розуміючи, що в таких ситуаціях вони цілком володіють турботою та увагою дорослих, з плином часу діти починають спекулювати на цьому. Причому, далеко не завжди крики та істерика у них буває викликана дискомфортними відчуттями.
Прояв індивідуальності.
Починаючи з 2-3-річного віку діти прагнуть самостійності. В такому випадку перед мамою стоїть завдання щодо правильної організації атмосфери. Малюк повинен зрозуміти, що в більшості ситуацій маму потрібно слухатися.
Читайте також: 4 простих способи припинити дитячі сльози за 1 хвилину
Відмова з незрозумілих для дитини підстав.
Якщо ви що-небудь забороняєте малюкові, то слова «Не можна, тому що не можна» абсолютно не є аргументом. Дитина повинна зрозуміти, з якої причини їй не дають блискучу іграшку, або чому не можна з’їсти всю шоколадку повністю.
Психологічний дискомфорт.
Маленькі діти, так само як і дорослі люди, відчувають неприємні моменти в психологічному контексті. У них теж бувають невдалі дні, вони можуть бути роздратовані, відчувати негативні емоції.
Кожна з перерахованих вище причин надзвичайно важлива для розуміння батьків, і вимагає окремого розгляду.
Ниття як прояв втоми
Тривала ходьба по магазинах, або знаходження малюка на роботі разом з мамою протягом цілого робочого дня ‒ дуже складне випробування для дитини будь-якого віку. Вона починає вередувати, виявляючи бажання пити, їсти, сходити в туалет, вона може одночасно знемагати від спеки або мерзнути, поступово перетворюючись в маленького монстра.
Не потрібно злитися на малюка ‒ адже він просто перевтомився, і в такому випадку велика частина провини лежить саме на батьках. Адже це дуже шкідливо для дитячої нервової системи, і тому вкрай небажано з боку дорослих допускати для нього такої перенасиченості дня.
Обов’язково потрібно робити перерви та зміну обстановки, ‒ наприклад, сходити в кафе, погуляти в парку та інше. І найголовніше при цьому ‒ потрібно постійно цікавитися самопочуттям дитини, запитуючи про її відчуття і настрої.
Хоче чогось добитися
Дитина-плакса може бути й в 9-річному віці. Найчастіше це трапляється, якщо батьки вчасно не приділили уваги цій проблемі. Як правило, у таких дітей починається все з 2-3 років ‒ вони ниють, плачуть, випрошуючи іграшки. Стаючи більш дорослими, вони вже набувають навичок маніпуляції почуттями батьків, переслідуючи ту ж мету. Однак запити вже стають більш суттєвими ‒ їм потрібні вже не іграшки, а дорогий телефон, прогулянка після школи та інше. До того ж при ігноруванні проблеми до неї може додатися шкідливість підліткового періоду та образливість, що з часом може призвести до більш серйозних наслідків.
Читайте також: Капризи дитини: хто винен і що робити?
Дитині потрібна ваша увага
Буває так, що дитина постійно ниє, переслідуючи бажання якомога довше залишатися маленькою. Це досить часто зустрічається в сім’ях, де є молодші братик або сестричка. І якщо до появи маленької дитини для малюка все було зрозуміло, адже батьківська турбота та увага була спрямовані тільки для нього, то зараз світ кардинально змінився.
І такі зміни сприймаються як катастрофа. В результаті з’являється тактика взяття батьків змором ‒ за допомогою сліз, істерик, схлипувань і завивань. Тут від дорослих потрібно одночасно м’якість і твердість. Не потрібно піддаватися на його «провокації», але разом з тим необхідно обов’язково приділяти якийсь проміжок часу вдень або ввечері для спілкування тільки з маленьким вередником, щоб він зрозумів, наскільки він важливий для своїх батьків.
У дитини щось болить
Якщо проблема не стосується серйозного захворювання, то не потрібно акцентувати багато уваги при ударах і падіннях малюка, інакше з часом це може перерости в цілі «традиції» із заспокоєння дитини. Поясніть йому, що такі ситуації можуть бути з усіма, і головне при цьому ‒ вміти терпіти невеликий біль. В іншому випадку він буде використовувати будь-який момент, залучаючи увагу батьків гучним ревом через маленькі подряпини.
Емоційне перенапруження
Діти дуже схильні до емоційної нестабільності, особливо в перші роки їх життя. Події, що відбуваються з ними протягом всього дня, іноді бувають дуже насиченими, в результаті чого вони можуть вередувати з переростанням цього стану в гучні істерики. Головне, що при цьому потрібно від батьків ‒ це забезпечити малюка спокійним оточенням, і дати йому добре відпочити та виспатися. Як правило, на ранок усі істерики йдуть в минуле і забуваються.
Як відучити дитину нити?
Що робити, якщо все ж ваш малюк придбав звичку домагатися бажаного криком, або дістає домашніх постійним і методичним ниттям? Як повинні поводитися дорослі? Перш за все, потрібно чітко усвідомити, що методи покарань, лайки та шантажу в цьому випадку категорично протипоказані. Всі дії батьків в даній ситуації полягають в наступному:
- Щоб реагувати на дитяче ниття зі співчуттям (замість досади), батьки можуть нагадати самим собі причини того, чому діти ниють і чого вони намагаються цим домогтися.
- Реакція на плачі та істерики повинна бути спокійною. Якщо ви будете кричати на нього, то обстановка буде тільки загострюватися, і може привести до істеричної драми. При відсутності реакції на його крики з часом малюк зрозуміє, що таким чином нічого не доб’ється.
- Не картайте його з приводу плаксивості ‒ краще хваліть за доброту, акуратність та інше.
- Відволікаючи капризулю від його дитячої біди ‒ перемикаючи свою увагу, він забуде про причини розладу.
- Якщо малюкові дійсно погано ‒ пожалійте і підтримайте його, щоб він зрозумів, як його люблять, і яким чином потрібно себе вести в певних випадках.
- При вимозі від дитини неможливого спокійно пояснюйте їй причину цього, вказуючи на те, що голосним плачем тут домогтися нічого не можна.
- Покажіть малюкові, як він виглядає зі сторони. Якщо дитина хникає і ниє, не перестаючи, підведіть її до дзеркала, і запитайте, чи подобається їй така зовнішність. При цьому уникайте своїх коментарів з цього приводу, зберігаючи спокійний тон голосу.
- Якщо день пройшов без капризів, похваліть дитину ввечері за це. Можна також видавати в якості заохочувального призу невеликі медальки або щось інше.
Чого точно не варто робити, якщо ваша дитина ниє?
Всі наведені вище поради допоможуть впоратися з істерикою у дітей. Але разом з тим, опрацьовуючи питання з приводу, як відучити свою дитину нити та плакати без причини, слід усвідомити й деякі інші акценти. Чого ні в якому разі не можна робити в даному процесі?
- Не можна піддаватися на маніпуляції і йти на поводу у маленького шантажиста.
- Не ігнорувати сльози ‒ потрібно прояснити всю ситуацію до кінця в спокійній обстановці, щоб не залишати невирішені проблеми та не залишати малюка сам на сам.
- Вкрай неприпустимо підвищувати голос, перекрикувати дитину, обзивати її образливими прізвиськами, застосовувати фізичний вплив. В результаті дитина закриється в собі та затаїть образу.
- Не забороняйте малюкові плакати ‒ таким чином ви пригнічуєте його емоції, що може привести до нервових розладів.
І хоча приймати, розуміти та по-доброму обходитися з дитячим ниттям ‒ аж ніяк не просте завдання, проте, це чудовий шлях збудувати міцну та надійну прихильність між вами й вашим дитям. Відповідаючи на ниття дитини любов’ю та ласкою, ви розвиваєте його емоційну сферу і зміцнюєте зв’язок між вами.
Моя дитина
За матеріалами
