Як говорити з дітьми? А ще про терпіння, самостійність, їжу, агресію, істерики та батьківську компетентність від колег з Центру стратегічного консультування і терапії, Аркадія Мініна і Світлани Мосолової.
Стосунки в сім’ї:
1. Мама вчить дитину терпіння з дитинства. Потрібне прийняття та, одночасно, відстороненість. Не «ставити на п’єдестал». Якщо все дається за першим покликом, тоді бажання не цінується, дитина не вчиться терпінню, погано освоює нові навички. Розвиток сповільнюється.
2. Дитина повинна вміти чекати. Вона не головна, але важлива, і може трохи потерпіти: «Почекай». Це «щеплення» від розчарування в собі надалі, коли постане перед труднощами та обмеженнями, але не буде до них готова.
3. Все, що надмірно – провалюється, в тому числі й батьківська увага.
4. Часто, коли немає свого життя, батьки «розчиняються» в дітях.
5. «Дитина-король» – погана ситуація. Кордони мають бути з дитинства, це формує самостійність.
6. Прагнення до самостійності – одна з фундаментальних потреб. Чим раніше «зламали», тим гірше. І після «поломки» потім все життя людина неуспішна. Навпаки, рання самостійність формує незалежну самооцінку. Тоді дитина не чекає, не залежить від похвали, а робить, що їй важливо.
7. Динаміка розвитку дитини: від повного злиття до відокремлення, і відбувається все поступово.
8. Коли батьки ображаються на дитину, це дитячі емоції. Батьки відповідають за виховання і розвиток, а не навпаки.
9. Авторитет батька залежить від комфорту у своїх кордонах: «Я відповідаю за себе і дитину». Це і є усвідомлене батьківство.
10. Якщо є кордони у дорослих, то вони є й у дітей, і це важливо враховувати. Повинно бути своє місце, де дитина встановлює правила (і не треба лізти туди).
11. Дитина повинна пустувати, і, в міру – навіть не слухатися, це розвиває «Я». Якщо заборонити пустощі та непослух повністю, це заважає розвитку.
12. Вимоги не за віком і / або розуміння викликають стрес.
13. Дитина спеціально не хоче шкодити та поводитися погано. Вона часто не знає, як робити добре.
Читайте також: 8 міфів про правильне харчування для дітей
Харчування:
14. Часто дитина кричить – отримує пляшечку. Потім піддається харчовому насильству, це переходить в РХП. Дитина повинна зголодніти, коли йде їсти.
15. Не потрібно вмовляти доїдати!
16. Як вводити нові продукти? Може бути правило, що пробувати обов’язково, а їсти – ні. Красиво сервірувати. Залучати дитину до приготування їжі. Або говорити: «Це тільки для дорослих, ось коли підростеш … Що, ти вже досить великий? Ну, так вже й бути, одну ложечку … ».
17. Дозволити вибірковість: «Тобі подобається? На що схоже?»
18. Батьки роблять те, що звикли, і часто повторюють те, чому навчилися самі. Тому можна спеціально навчитися чогось ще.
Поведінка в сім’ї:
19. Залежність від гаджета у дітей до 11-13 років яскрава, але швидко проходить, за кілька днів. І її можна використовувати, як важіль.
20. Якщо в сім’ї немає агресії, то агресія до батьків заборонена. Якщо є, тоді це важко зупинити й у дитини.
21. Як батьки реагують? Якщо дитині все сходить з рук, то агресія зростає.
22. Діти не чують, якщо говорити з ними, але не дивитися на них. Потрібно привертати увагу, «очі в очі». Говорити потрібно чітко і конкретно, тому що дитина не розуміє оцінок «погано».
23. Якщо істерика – нехай буде, потрібно дати вихід емоціям. А після, коли заспокоїться, варто це обговорити: «Я не схвалюю твою поведінку, коли ти … Чому ти так себе поводив?»
24. «Ти поганий, не люблю тебе, віддам …» – це не працює. Не дитина поганий, а поведінку не схвалюємо.
25. Щаслива мати – щаслива дитина.
Моя дитина
За матеріалами
