Лінда Стейд, педагог, дослідник в коледжі Санта-Марія в Західній Австралії, вважає, що навіть самі славні діти проходять стадії розвитку характеру, коли їм складно співпереживати комусь і бути добрими. Чому? Як це зрозуміти та все ж достукатися до юних сердець?
Два типи емпатії
Існують емпатія афективна та емпатія когнітивна. Афективна — це та спонтанна, яку ми чекаємо від дітей, співпереживання, яке йде від серця. Її людина має від народження: ми посміхаємося у відповідь на усмішку, ми засмучуємося, якщо хтось плаче. Афективна емпатія присутня в людях в різному ступені, але є вона у всіх. Як внутрішній світ. На жаль, іноді ми свідомо цю емпатію вимикаємо.
Чому діти та підлітки відключають афективну емпатію?
- їх емоційний інтелект ще не цілком розвинений
- емпатія робить людину вразливою, а вони бояться цього
- емпатія може суперечити почуттю приналежності до групи, а це для них часто важливіше
Психолог Джейн Карміньяні каже: «Булінг і проблемна дружба кореняться в деперсоналізації: діти виправдовують свої дії або ігнорують почуття інших дітей. Ображання інших дає короткочасне задоволення: підвищення статусу в групі однолітків, почуття приналежності, репутація і так далі. Вони не в змозі зважити наслідки своїх дій. Якщо у дитини важкий період в житті, вона буде абстрагуватися від особистості людини, яку вона ображає ще більше. Фокус уваги дитини — на ній самій і власних потребах. Тому нам потрібно задіяти когнітивну емпатію.
Когнітивна емпатія
Когнітивна емпатія — це коли ми вирішуємо уявити себе на чиємусь місці, коли ми усвідомлено дивимося на реакцію іншої людини. Це спроба відчути те, що відчуває інша людина, щоб зрозуміти її й краще взаємодіяти з нею. Це як зробити наш внутрішній світ яскравішим. І такій емпатії ми можемо вчити дітей.
1. Подавайте приклад
Перш ніж вимагати чогось від дитини, придивіться до себе: емпатичні ви? Могли б ви бути емпатичним?
2. Навчайте, що емпатія — це …
- слухати та розуміти
- приймати нові ідеї
- ставати досить чутливими, щоб відчути іншого
- відчувати разом, а не замість когось
- прибрати фокус уваги з себе і концентруватися на когось іншого
3. Вчити, що емпатія — це не …
- жалість або осуд
- шукати «позитивні сторони» в чиємусь нещастя
- знецінення чийогось досвіду шляхом порівняння з вашим власним
- чекати вашої черги, щоб висловитися, але не слухати
- критикувати та принижувати.
4. Формуйте чутливість
Карміньяні каже: «Формування чутливості — це початок формування емоційного інтелекту в наших дітях. Чутливість — це щось більше чесне і справжнє, ніж те, що вони бачать по телевізору або в соцмережах. Вони повинні бачити її в значущих дорослих і у своєму житті».
5. Слухайте і вчіть слухати
Розвивайте в собі та дітях здатність активно слухати слова і зчитувати мову тіла, давати feedback і перевіряти, чи правильно зрозуміле те, що говорить і відчуває співрозмовник.
6. Обмежте використання соцмереж
Цифрова взаємодія віддаляє дітей від них самих. Від власних почуттів і думок. Більше живої взаємодії!
7. Ніколи не зупиняйтеся в практиці співпереживання
Вчити емпатії треба з самого раннього віку, але ніколи не припиняти працювати над цією здатністю. Починайте з емпатії на адресу братів і сестер, тварин, маленьких дітей. «Як себе почуває котик, коли ти його тягнеш за хвіст?». Пізніше підключайте друзів і персонажів мультиків. Поступово привчайте дітей думати про людей будь-якого віку, які перебувають в ситуаціях, зовсім не схожих на ситуацію вашої дитини.
8. Читайте їм багато і часто
Читайте не тільки маленьким дітям. Старшим дітям теж корисно читати, щоб мати можливість обговорити прочитане. Віддавайте перевагу художній літературі для дітей, саме вона не просто розважає, а й вчить дітей розуміти чужу точку зору.
Читайте також: Емпатія: Як навчити дітей жити серед людей. Сім принципів виховання
9. Подорожуйте разом
Не журіться про 5-зірковий комфорт. Серед мандрівників ви не знайдете багато лицемірів. Подорожуючи, люди починають розуміти, що світ набагато більше їх самих. Люди дізнаються про те, як живуть інші та чому цінні ці інші.
10. Залучайте їх до добрих справ
Волонтерство — дуже цінний інструмент. Якщо дитина бачить, як живуть люди з інвалідністю, як люди борються з хворобами, як живуть бідні люди, це допомагає їй розвинути емпатію. Крім того, допомагати приємно.
Важливо зрозуміти, що емпатія бореться з бажанням відповідати, зі страхом не виявитися досить хорошим, з багатьма іншими мотивами. Але розвивати її — правильно і добре, хоч і нелегко. Емпатія може стати світлом там, де в людській взаємодії панує темрява. Включимо ж її на повну!
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
