У більшості з нас психологічний настрій такий: поки не болить (або поки болить, але можна терпіти), будь-яку болячку краще «перечекати». І до гінеколога ми зазвичай ходимо тоді, коли з’являються тривожні симптоми, нехтуючи регулярними профілактичними оглядами. Однак в тому випадку, якщо, не дай Боже, у тебе ерозія шийки матки, жіночого лікаря потрібно відвідувати регулярно.
Що за страшний діагноз – «ерозія шийки матки?»
Шийка матки – своєрідний вхід в матку, який не пропускає всередину інфекції. У нормальному стані вона покрита гладкою, рівною, ніжно-рожевою шкірою. Діагноз «ерозія шийки матки» означає, що рожевий циліндричний епітелій, який знаходиться всередині шийки матки, вийшов на її поверхню. Лікар може побачити ознаки цієї хвороби за допомогою одного лише гінекологічного дзеркальця.
Багато дівчат і жінок, прослухавши рекомендації лікаря і його пояснення, вирішують, що ерозія – це просто рана, і, пропивши курс призначених ліків, забувають про цю проблему. Рана – значить, затягнеться.
Які ризики виникають при цій “хворобі”?
Якщо ерозію не вилікувати і не стежити за станом шийки матки, знижується захист матки від інфекцій. В результаті є ризик заробити запалення циліндричного епітелію і дисплазію шийки матки – а остання і за кілька років може перерости в рак шийки матки. Від цього різновиду злоякісної пухлини в Україні помирає 6 жінок щодня!
Як виявити захворювання?
Хворобу можна виявити за допомогою огляду і цитологічного аналізу. Як правило, ерозія шийки матки і дисплазія не турбує жінку, і та ні про що не здогадується.
Читайте також: Як зберегти гарні груди після ГВ: перевірені поради
Лікування у лікаря обов’язково!
Ерозія шийки матки буває допологовою і післяпологовою.
Після лікування, призначеного гінекологом, при допологовій ерозії буває досить щорічного огляду і цитологічного аналізу.
При післяпологовій (травматичній) ерозії лікар, швидше за все, призначить припікання: за допомогою електричного струму, рідкого азоту або лазера. Після цієї процедури шкіра проблемної зони заживає, а жінка вважається здоровою.
Моя дитина
За матеріалами
