Коли батьки розповідають дитині про свої подружні проблеми, намагаються «перетягнути» її кожен на свою сторону, «об’єднатися» разом з дитиною проти другого з батьків, а також з’ясовують стосунки у присутності дитини — це завдає її психіці великої шкоди.
Дитина любить обох батьків! І їй важко бачити нещасною улюблену маму, так шкода стає скривдженого тата. Їй так хочеться зробити їхнє життя кращим. Навіть ціною власного … щастя і здоров’я, психічного і фізичного …
Іноді діти починають хворіти або погано поводитися, щоб підсвідомо об’єднати навколо своїх проблем маму і тата. Щоб батьки забули сварки та розбіжності й зайнялися дитиною.
Тому ніколи:
- Не втягуйте дитину в обговорення поведінки вашого чоловіка / дружини. Не просіть зберегти що-небудь в секреті від мами / тата.
- Не перетягуйте її на свою сторону, намагаючись зробити «союзником». Не робіть з неї посередника між вами: «Іди, скажи татові, що я образилася на нього …»
- Ніколи не чекайте, що дитина прийме чиюсь сторону або буде захищати одного з батьків перед іншим.
- Не ображайтеся на неї за те, що вона продовжує спілкуватися з татом / мамою, попри те, що ви посварилися. Ваша сварка не повинна її стосуватися — це не її справа. Для неї ви залишаєтеся улюбленими батьками, попри все.
Важливо виносити дитину «за дужки» своїх сварок і не втягувати її
У родині є подружня і батьківська підсистеми. Важливо, щоб кордони цих двох підсистем були міцними. Все, що стосується вашого подружнього життя, — це ваша особиста справа, справа двох дорослих за закритими дверима.
У дитини є право на хороші стосунки й з мамою, і татом, навіть якщо тато і мама у сварці.
У ній є частина і мами, і частина тата. Підштовхувати її прийняти чиюсь сторону — це все одно, що змушувати прийняти одну свою частину і відкинути іншу.
Сварки батьків
Діти в такій ситуації часто йдуть в фізичну хворобу або психологічні проблеми. Намагаються згуртувати навколо себе батьків своїм важким станом або різними проблемами.
Хочу навести історію, якою зі мною поділилися:
«Пам’ятаю, ми були з моєю мамою і сином разом за містом. І ось трохи посварилися з нею, і буквально через годину у сина, як гальма зірвало! Став хуліганити, кричати, ламати речі! Добре, що я відразу зрозуміла, що це спроба знову об’єднати та примирити дорослих, нехай і ціною власного покарання. Діти готові навіть пожертвувати собою заради спокою в сім’ї! Тоді я була дуже рада, що вже на той час була знайома і з психологією дорослих і дітей!»
У цьому прикладі добре видно, що діти реагують на сварки дорослих, як лакмусовий папірець, тонко зчитуючи їхній настрій.
При цьому важливо розуміти, що сам по собі конфлікт між дорослими — це не проблема. У двох людей можуть бути розбіжності та різні точки зору. Це абсолютно нормально, і при правильному підході це може бути корисним для стосунків. Конфлікт допомагає прояснити позицію один одного і знайти спільні рішення, а не замовчувати те, що турбує.
Читайте також: Як допомогти дитині, коли сваряться батьки
Питання в тому, як ці конфлікти вирішувати. Є два шляхи.
Незрілий шлях — звинувачення, образи, приниження, пригадування старих образ і минулого, бажання ДОВЕСТИ свою правоту.
Девіз в такому випадку: «Я прав, а ти — неправий. Буде все по-моєму».
Зрілий шлях — постаратися зрозуміти та почути один одного, не тільки привести свої, але і вислухати аргументи іншого. Так, це може бути емоційно і навіть на підвищених тонах, але без образ, переходів на особистості, взаємних звинувачень.
Девіз в такому випадку: «Яке рішення влаштує нас обох? Про що ми можемо домовитися»?
Сімейні сварки
– Я засмучуюсь, коли …
– Я переживаю, якщо …
– Мені неприємно, коли …
– Я хвилююся, коли …
– Мені прикро, коли …
В цьому випадку, інша сторона не відчуває, що на неї нападають і звинувачують, і не починає захищатися або нападати у відповідь.
Але, якщо ви все-таки посварилися, дитина повинна від вас почути:
– Ми любимо один одного, просто у нас є розбіжності.
– Ми посварилися, але вже помирилися, все в порядку.
– Тобі не варто хвилюватися, ми впораємося і розв’яжемо це питання.
– Я знаю, ти переживаєш, але ми розберемося, і все буде добре.
– Це не твоя провина, ти тут ні при чому, це наші дорослі справи.
– Ми дорослі й ми розберемося.
– Ми скоро помиримося, і все буде в порядку.
– Наша сварка ніяк не пов’язана з тобою, ми тебе дуже любимо.
– Ми розберемося, все буде добре.
Напишіть, будь ласка, в коментарях нижче: чи було корисно вам прочитати цю статтю? Які у вас залишилися питання?
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
