Часто фрази, кинуті зі зла, можуть запасти в душу назавжди. Ми зібрали фрази, які ні в якому разі не варто говорити дитині.
Однак, батькам необхідно виховувати себе, а діти просто будуть брати приклад. Так, наприклад, мама може по сто разів день говорити про користь вівсянки, але навряд чи дитина віддасть перевагу цій каші на сніданок, коли тато починає свій день з бургера. Здавалося б, мама просто говорила телефоном з подругою, а потім поклала трубку і розповідає татові, яка її подруга погана. Так це і є справжня дружба? Стежити за собою, за своїми вчинками та словами … Зараз про слова і поговоримо.
Фрази, які не варто говорити дитині. Найкраще — роздрукувати та повісити на видне місце!
«Плакати негарно. На тебе дивляться люди».
Плакати — це нормально, не нормально — збирати в собі емоції та не давати їм вихід. Втім, дорослі на власному досвіді знають, як добре після того, як поплачеш.
«Зараз тебе той дядько забере / віддам в інтернат, якщо будеш себе погано поводити».
У дитини є дорослий, якому вона довіряє. Ви помічали, що після такої фрази, дитина сильніше притискається до дорослого? Так, вона боїться, що її віддадуть або заберуть,
боїться, що мама не стане терпіти таку погану дитину. Вона припинить плакати, але тільки через острах, що дядько забере.
«У тебе не виходить, я сама зроблю».
Це логічно, що дорослий зробить ліпше за дитину, але такою фразою назавжди можна відбити охоту і посіяти у дитини сумніви в тому, що вона на щось здатна.
«У всіх діти, як діти, а ти …»
Кожна дитина — результат роботи батьків, тому правильніше говорити «всі батьки,
як батьки, а я …» Так ось, ця фраза здатна посіяти комплекс — я невдаха, всі кращі за мене, я гірший всіх.
«Доїси, потім підеш гуляти».
Дивно, що дорослі, якщо наїлися, можуть залишити в тарілці їжу, дитині ж це не можна зробити. Чому мама вирішує, коли до дитини приходить насичення? Ніколи про це не замислювалися?
«Ти ж леді, леді так себе не поводять» або «хлопчики не плачуть».
Плачуть всі й це нормально. Хлопчики, дівчатка … всім потрібно виплеснути емоції, а не стримувати з всередині. Цю фразу дитина чує, як «ти слабкий, тому і плачеш» або «плакати — це соромно».
«Я тебе лаю (б’ю), але все одно люблю».
Дивне уявлення про любов: бити чи лаяти — отже, любити. Любов проявляється
по-іншому: турботою, увагою, обіймами …
«Ти повинен мені все розповісти!»
Ця фраза звучить, як якась загроза, точніше, як грозова хмара, яка повисла над дитиною: потрібно розповісти, інакше гірше буде. Втім, пройде час, і чадо прийме рішення: краще не розповідати, щоб мені потім гірше не було.
