У багатьох батьків є дитина, яку вони люблять більше за інших. Це здається нормальним, адже вона частіше слухається батька і матір, краще вчиться або на це є інша причина. Але батьківський фаворитизм руйнує сім’ю — дорослих виснажує почуття провини, «улюбленець» боїться не виправдати їхніх сподівань, а решта дітей відчувають себе покинутими.
Улюблені діти проводять більше часу з батьками. Якщо ви відчували, що вас люблять мама і тато, то в дитинстві вони майже кожну вільну хвилину присвячували вам. Актриса серіалу «Мамочка» Джеймі Преслі опублікувала в інтернеті фотографію 12-річного Дезі та написала, що він її «коханий син». Це обурило користувачів соціальних мереж, оскільки в актриси є ще двоє дітей — маленькі близнюки.
«Кращі моменти в моєму житті — коли поруч мій улюблений син Дезі, — написала Преслі в Instagram і додала, що хоча у неї є« улюблений син », всі три хлопчики їй однаково дорогі. — У нас з ним особливий зв’язок ».
Одні шанувальники актриси назвали цей пост зворушливим, інші ж були обурені. «Я сподіваюся, що ваш син забрав ваш телефон і сам опублікував це», — написав один з них. Коментар зібрав понад 100 лайків.
Читайте також: Люби свою дитину будь-якою: десять заповідей для батьків від Януша Корчака
Батьківський фаворитизм залишається вічною темою. Улюблених дітей і наслідки їх відносин з батьками можна побачити в Біблії (Ребекка більше всіх любить Якова), грецьких міфах (Афіна була улюбленицею Зевса) і казках (потворні зведені сестри ненавидять Попелюшку).
І ці історії нам так зрозумілі, тому що кожен з нас так чи інакше стикався з батьківським фаворитизмом.
Коли в родині нещасні всі
Соціолог Кетрін Конджер з Каліфорнійського університету з 1989 року протягом трьох років вивчала 384 сім’ї з братами та сестрами підліткового віку. Вона з’ясувала, що 74% матерів і 70% батьків зізналися, що приділяли одному з дітей більше уваги.
В рамках того ж дослідження старші діти повідомили, що вважають себе улюбленими дітьми в сім’ї, а молодші — що у первістків є привілеї в порівнянні з ними й це впливає на їх самооцінку.
Тема фаворитизму хвилює і сімейних психологів. Женев’єва фон Лоб, автор книги «Щасливий батько, щаслива дитина», говорить, що більшість батьків, з якими вона працює, більше прив’язані до одного зі своїх дітей, навіть якщо не усвідомлюють цього.
– З мого досвіду, вони дивляться на дітей інакше, по-іншому розмовляють з ними. Про прихильності також свідчить мова їх тіла, — сказала вона.
Деякі сім’ї звертаються до психолога, щоб розв’язувати цю проблему. Батьки відчувають провину за те, що люблять одну дитину більше за інших, і хочуть зміцнити відносини з ними.
– Брати та сестри, яких люблять менше, кажуть, що постійно відчувають себе непотрібними й страждають, — каже фон Лоб. — Улюблена дитина теж нещасна. У неї виникає глибоко вкорінений страх, що вона може втратити увагу і турботу батьків, тому вона постійно намагається виправдати їх очікування, перебуваючи в напрузі.
Фаворитизм готує дітей до суперництва протягом усього життя. У 2010 році вчені Університету Пер’ю і Корнелльського університету довели, що коли одна дитина користувалася преференціями з боку батьків, це шкодило її відносинам з братами та сестрами. Вони рідше надавали один одному підтримку в періоди криз в дорослому віці.
– Це може привести до серйозних конфліктів між дорослими дітьми, — каже Джон Даффі, психолог і автор книги «Виховання підлітка в епоху тривоги». — Батьківський фаворитизм провокує конфлікти, тому що говорить про відносну цінність дітей в сім’ях. Це може привести до образ, болю, суперечок …
Очевидно, що фаворитизм руйнує стосунки в родині.
Як дізнатися, що у вас є улюбленець
Щоб припинити фаворитизм в зародку, треба спочатку розібратися, чи припускаєте ви його в стосунках з дітьми, каже Аманда Деверіх, сімейний психолог у Вільямсбурзі, штат Вірджинія.
– Деякі діти ближче вам за темпераментом і поглядами, тому вам легше спілкуватися з ними та підтримувати, — говорить вона. – Деякі діти ростуть складнішими особистостями, тому є ризик, що вашим улюбленцем стане той, з ким вам простіше. Але любов — це інше.
Більшість батьків вам зізнаються, що їх «фаворити» можуть змінюватися щодня, щомісяця або щорічно.
Експерти кажуть, що фаворитизм може бути пов’язаний з поведінкою дітей, а не з їх особливостями. Якщо Генрі весь час отримує двійки, в той час як п’ятирічний Елліот краще за всіх вчиться в підготовчому класі, допомагає вам по дому і без суперечок укладається спати, то ви віддасте перевагу Еліоту. Однак це буде несвідомо.
– Моя улюблена дитина — це завжди та, хто слухається мене або швидше за всіх засинає вночі, — каже Аароніка Коул, мати трьох дітей, автор блогу Crunchy Mommy. – У мене невисокі стандарти!
Коул бореться з почуттям провини, нагадуючи собі, що вона всього лише людина. Точно так же у неї є улюблена футболка, кіно, їжа і чоловік (її чоловік, природно), час від часу вона вибирає фаворита і серед своїх дітей.
– Я думаю, що ми відчуваємо провину, тому що, як мами, повинні бути ідеальними людьми без недоліків, — написала Коул. — Якщо у вас є улюбленець, то це не означає, що ви любите інших ваших дітей менше. Річ у тому, що той, хто став фаворитом, поводиться так, як вам подобається. Чесно сказати, всі мої діти бували моїми улюбленцями або тими, хто діє мені на нерви.
Мати фаворита — нормально, але є способи допомогти іншим дітям відчути себе настільки ж цінними для вас.
Що робити, щоб все виправити
За словами Даффі, у батьків є мазунчики не так через глибоку прихильність до одної конкретної дитини, скільки тому, що вони не беруть до уваги гідності інших дітей.
– У багатьох сім’ях, в тому числі й в моїй, найбільше цінували того, хто слідував правилам, — сказав він. — Дитина, яка з вами сперечається, виявляється на другому місці. Якби батьки захоплювалися іншими її якостями, то ставлення до братів і сестер стало б справедливим.
Читайте також: Вчинки батьків, після яких їхні діти назавжди втратили до них довіру
Також допомагає вміння прислухатися до себе.
– Уточніть для себе різницю між улюбленою дитиною і «тим, кого ви любите найбільше», — говорить Даффі. — Це дозволяє любити всіх однаково.
Якщо ваші діти відкрито говорять, що ви виділяєте когось із них, то вислухайте їх і обговоріть це, радить психолог Ненсі Бургойна з Сімейного інституту Північно-Західного університету. Якщо не розв’язати цю проблему, її наслідки можуть бути руйнівними. Вибирайте слова мудро.
Ненсі наводить, як приклад, батька двох хлопчиків, якому вдалося врегулювати конфлікт між дітьми.
– Він звернувся до почуттів дитини: «Я чую тебе; ти злишся, бо думаєш, що він подобається мені більше, ніж ти. Це правильно? », — згадує вона. — І сказав: «Зараз ми з твоїм братом ладнаємо краще, ніж з тобою, це правда. Вибач, якщо це ранить твої почуття. Я дуже тебе люблю і завжди буду любити».
– Один зі способів боротьби з вашим природним фаворитизмом, крім того, щоб бути справедливим в правилах і винагородах, — це зосередитися на тому, щоб хвалити дітей за поведінку, яка вам подобається, — сказала Аманда Деверіх. – Цей позитивний зворотний зв’язок не тільки зміцнює самооцінку, але і нагадує батькам про чесноти кожного з дітей.
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
