Непереборність питань “Навіщо?” і “Чому?” у материнстві

Світлана Паніна – психотерапевт і мама чотирьох дітей, людина з приголомшливим почуттям гумору і нестандартним поглядом на багато тем – в батьківстві й не тільки. Світлана публікує важливі та серйозні статті по психології, а ще – дуже веселі та яскраві замальовки з життя багатодітної родини, роздуми про батьківство, про материнство, про стосунки в парі. Сьогодні ми публікуємо пост Світлани, в якому за жартами та легким стилем ховаються думки про серйозне – про те, як складно бути мамою маленької дитини, про те, що мамам потрібна підтримка і зовсім не потрібна критика, про те, що в житті буває всяке. І про те, що всі труднощі переборні. І їх буде куди менше, якщо ми будемо добрішими один до одного.

Це дуже бентежливий досвід батьківства, коли ти дивишся на свою четверту за рахунком дитину, яка сидить в калюжі персикового соку на підлозі й п’є цей самий сік з цієї самої калюжі, і думаєш тільки одну думку.

Ні, не “як мені скоріше витерти калюжу?”. Цю думку я думала багато разів, вона марна – чим швидше ти витреш калюжу, тим швидше утворюється нова. І навіть не “як мені навчити мою дитину пити сік з трубочки, а не вилизувати підлогу?”. Тому, що дитина прекрасно вміє наливати сік в склянку і пити зі склянки. Але зі склянки пити так само нудно, як з трубочки. Тому, зі склянки сік теж треба вилити на підлогу і прямо звідти, з підлоги, всмоктати в себе разом з навколишнім середовищем.

Думка, яку виходить думати, коротка і дзвінка, як удар батогом: “НАВІЩО?!”. Якщо часу на роздуми трохи менше (калюжа мала і дитина швидко приступила до її осушення), то це коротша думка: “ЧОМУ?!”. Чому я колись вирішила, що інтим в подружньому житті при наявності трьох дітей – це хороша ідея?

Адже я розумна жінка з двома вищими освітами й ще одною вельми середненькою, проте медичною. Я ж знаю, що індекс Перля – показник осічок контрацепції – це завжди число більше нуля, як не берегтися. Якщо навіть чоловіча хірургічна стерилізація обіцяє цілих чотири вагітності на тисячу пристрасно люблячих пар протягом року, то що говорити про трохи менше наляканих дітьми людей?

Людство перевалило за сім мільярдів душ в епоху презервативів, тому що за рік на тисячу пар, що використовують “гумки”, доводиться від 20 до 40 вагітностей. Якщо коробка соку була велика і тільки почалася, можна ще встигнути подумати думку “Що я за матір така?”. Це така ж липка і буденна думка, як калюжа соку на підлозі.

Читайте також: 5 досліджень, про які повинні знати всі батьки

Річ у тому, що я жінка. А жінкам, які насмілюються думати вголос свої “Навіщо?” і “Чому?”, обов’язково нагадають про те, що вони матері ніякі. Запитають: “Навіщо тоді народжувала?” І зовсім не з метою дійсно дізнатися “навіщо”. Я б обов’язково пояснила, потім, коли приберу сина з калюжі, калюжу з кімнати, кімнату з палацу, голку з яйця, яйце зі скриньки – хай їм грець цим яйцям …

Я б розповіла про незрозуміле очікування дива. Нездійсненного і незбагненного (воно ж диво). Ну, наприклад, надію, що це кричуще створіння колись навчиться говорити. Поки воно тільки кричить, й здається, що так буде завжди. Не переконують чужі приклади. Нічого не варто досвід вирощування попередніх власних дітей. Здається, що всі колишні діти відразу ходили строєм і говорили віршами. І тільки ця – син макаки та опосума – з народження біжить і кричить. І так буде тривати вічно. Тому, що навіть коли він спить, він все одно кудись біжить і комусь кричить. В усякому разі, сниться мені тільки це.

Але хто ж готовий слухати матерів так довго? Хіба що інші матері. З тих, які схрестили руки на грудях, дивлячись, як їхній дворічний син намагається відколупнути малюнок від шпалер і з’їсти його. Одночасно вони сканують простір: “Дитина в безпеці. Його руки зайняті не битим склом і навіть не кухонними ножами. Шпалерний клей має найменшу токсичність серед інших видів клею. Мене не будуть смикати приблизно 34 секунди – я встигну випити кави, поставити прання і здати річний звіт”.

Кожному з батьків, яким знайомий смак гримучої суміші відчаю і надії, гострота питань “навіщо” і солодкість відповідей на питання “чому”, я б хотіла поставити пам’ятник. Ні. Ще краще! Подарувати нескінченну коробку соку, бездоганно чисту підлогу і безкоштовний абонемент на цілодобовий кліринг. Головне – це утриматися від дослідження індексу Перля в час, що звільнився від роздумів.

Моя дитина
За матеріалами

Моя Дитина
Непереборність питань “Навіщо?” і “Чому?” у материнстві