Виховувати дівчаток не так, як хлопчиків? Вперше це питання було задано на порталі Quora, де користувачі можуть задавати будь-які цікаві для них питання з різних сфер знань. На дане питання відповіла Аліша Лі Морган, редактор порталу і мати чотирьох дітей.
У мене четверо дітей і я стверджую, що — так, дівчаток і хлопчиків треба виховувати по-різному. Насправді це було б неправильно, але цей світ такий, який є, тому вам доведеться виховувати дітей по-різному. На жаль, але факт.
Три хлопчики й одна дівчинка
У мене три сини й одна дочка. Я буду вчити всіх своїх дітей тому, щоб вони були сильними. Щоб вони міркували. Щоб вони були на боці правди. Щоб вони проявляли доброту і любов, щоб вміли прощати. Щоб завжди думали своєю головою. Щоб вони пам’ятали про те, що в житті потрібно не забувати радіти, а не тільки працювати в напрямку якоїсь мети. Але дочку, я буду виховувати трохи по-іншому, ніж хлопчиків. Я хочу, щоб всі мої діти виросли хорошими людьми, сильними, підготовленими до життя в дорослому світі. І зараз для хлопчиків і дівчаток це означає різні речі. Тому, що їм доведеться мати справу зі стереотипами. Поп-культура впливає на моїх дітей так, як я не завжди можу припустити та запобігти. Нам постійно зустрічаються люди, які намагаються зробити твердішими моїх синів, а дівчинку — м’якшою. Ці люди говорять, що хлопчики не плачуть, а дівчатка — носять рожеві рюші. Дещо іноді має сенс, тому що бувають ситуації, коли ми просто не можемо плакати — і хлопчики, і дівчатка. Також є час і місце рожевим рюшам, якщо вам вони подобаються — неважливо, хлопчик ви або дівчинка.
Читайте також: Послання дітям. Як від наших слів залежить майбутнє дитини
В чому різниця
Я хочу, щоб моя дочка була впевненою в собі та сильною. Вона часто носить футболки Star Wars і доношує спортивні штани старших братів. Плаття вона теж носить, коли хоче, і просить пришити до спідниці кишені. Я кажу їй, що якщо потрібно, то вона цілком може обурюватися і піднімати голос, битися, коли це необхідно. Всі завжди хочуть і хотітимуть, щоб вона, як дівчинка, була тихою і спокійною завжди. Але я кажу, що іноді можна бути «гучною». А ось її братам я говорю, що так — дівчинка може на вас накричати, ви повинні прислухатися до неї, а не говорити: а, вона дівчисько, ще й молодша за нас! Кажу, що якщо ти програєш в чомусь дівчинці — то це не біда. Правда в тому, що світ все ще занадто жорстокий з дівчатками. Я стільки говорила про це з колегами-жінками: ми повинні бути жорсткими та енергійними, щоб досягти успіху, але ми платимо високу ціну за це. Тому, не дивлячись на те, що я хочу, щоб моя дочка була успішною, я її вчу, як лавірувати.
Фігури вищого пілотажу
Звичайно, я вчу доньку стояти за себе, говорити та діяти чітко і ясно. Але ще я вчу її альтернативним методам спілкування — на випадок, коли доводиться мати справу з людьми, які не можуть або не хочуть мати справи з такою «чіткою та твердою» жінкою. Не тому, що я думаю, що це правильно, а тому, що якщо ти жінка, тобі поки що доводиться підлаштовуватися. Інакше тебе не висунуть на підвищення. Затаврують як людину, з якою важко працювати. А все тому, що ти забудеш сказати: «Я думаю, що …» або «Я не впевнена, але може бути …», замість звичайного «Я знаю, що це саме так». Якщо мої сини мають можливість просто висловлювати свою думку, то я розумію при цьому, що їх сестра не завжди зможе робити це вільно. Тому, я вчу її висловлювати свою думку, і вміти висловлювати її, при необхідності, в більш м’якій формі. Це може стати в пригоді їй в той момент, коли їй потрібно буде довести свою правоту, не маючи дозволу суспільства на прямолінійність, дозволену чоловікові. Паралельно я говорю синам, що дівчатка можуть говорити точно так само прямо і без натяків, як і вони самі. Дівчата можуть сперечатися з ними, говорити їм, що вони не праві, і це нормально — визнати, що ти не правий, а дівчинка — права, вибачитися, не бути зарозумілим. Все це я говорю і моєї дочці, але обережно. Це тому, що світ буде досить жорстко вчити її того ж. А ось від моїх синів світ прийме багато того, чого жінкам не дозволено, тому, якщо можна так сказати, я виховую хлопчиків жорсткіше. На жаль, мені доводиться говорити їй про її безпеку так, як я не говорю з синами. Так, для них теж є ризики та небезпеки й ми будемо продовжувати з ними говорити про це в міру їх дорослішання. Але з дівчатками по-іншому (коли вперше до вас приставали, як до жінки?). Їй треба буде дуже рано «включати» обережність.
Коли все зміниться
Сьогоднішній світ — місце, в якому жінкам живеться складніше, ніж чоловікам. Я намагаюсь зробити все від мене залежне, щоб докласти руку до позитивних змін в цьому сенсі. Але світ змінюється повільно, для цих прийдешніх змін потрібно посилювати щось в наших дочках і одночасно пом’якшувати — в синах і навпаки. І треба діяти в усіх напрямках, включаючи соцмережі, ЗМІ та культуру навколо нас. Не завжди наряджати дівчинку принцесою, а хлопчиків — лицарями. Вчити дівчинку, що вона теж цілком має право рятувати людей, а синів — що їх може врятувати хтось інший, в тому числі жінка.
Не знаю, чи правильно я роблю. Напевно, жоден батько ніколи не буває завжди й повністю правий у виборі методів виховання. Я просто думаю, що однакове виховання хлопчиків і дівчаток — прекрасна ідея і в теорії все виглядає прекрасно, але мені здається, що на практиці це не спрацює, тому, що світ навколо нас рухається по-іншому. І я не хочу робити щось, що добре виглядає тільки в теорії, я повинна створити противагу впливу суспільства. А це значить — виховувати дівчинку не так, як хлопчика.
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
