Великі очікування, покладені на дитину, можуть бути корисними, але водночас надмірний тиск може мати шкідливі наслідки. У даній статті зазначаються п’ять явних ознак того, що ви здійснюєте занадто великий тиск на дитину.
1. Ви критикуєте частіше, ніж хвалите
Зосереджуючи свою увагу на помилкових і неправильних учинках дитини, ви не помічаєте правильних. Багато батьків ігнорують хорошу поведінку дитини лише тому, що вважають, що дітей не треба хвалити за те, що вони поводяться належним чином, а необхідно примушувати їх ставати «кращими». Проте дуже велика кількість критики може мати наслідки, які травмуватимуть особистість дитини. Намагайтесь відзначати ті моменти, коли дитина поводиться добре, щоб кількість похвал на її адресу (з вуст усіх членів сім’ї) перевищувала кількість критики – у кожній зі сфер її життя.
2. Ви контролюєте діяльність дитини до найдрібніших подробиць
Батьки, які надмірно тиснуть на дітей, ризикують перетворитись на тих, хто постійно намагається перестраховуватись. Якщо ви пильно стежите за щоденними заняттями своєї дитини, такими як уроки, домашні обов’язки, ігри й т. п., і при цьому прагнете переконатись, що вона все робить правильно, ви, імовірно, надмірно тиснете на неї. Хоча дуже важливо брати участь у житті дитини, занадто пильна увага до її занять може мати негативні наслідки.
Якщо ви хочете, щоб ваша дитина була успішною, дозвольте їй робити помилки й зіштовхуватись із їх природними наслідками. Хоча, може, й важко спостерігати за тим, як дитина отримує погану оцінку за контрольну роботу, до якої вона абсолютно не підготувалась, або за тим, як вона втрачає можливість, бо не докладає достатньо зусиль, іноді такі наслідки можуть стати для неї кращими уроками.
Читайте також: Не забирайте у дитини енергію її власних бажань!
3. Ви переконані, що будь-яка ситуація має життєво важливі наслідки
Якщо ви кажете дитині, що більшість ситуацій вимагають підходу «пан або пропав», ви, напевно, занадто сильно тиснете на неї.
Висловлювання типу «Якщо ти не заб’єш гол у цій грі, тренер не буде випускати тебе в основному складі» або «Ти повинен отримати 12 за цю контрольну, якщо хочеш потрапити на шкільну дошку пошани», дають дитині зрозуміти, що в неї є лише один шанс, щоб домогтись успіху.
Так, у житті бувають ситуації, коли така точка зору реалістична, наприклад, коли у випускника школи з’являється можливість пройти співбесіду для вступу у престижний університет – і все ж ситуації, коли є лише один шанс на успіх, зустрічаються рідко.
Проте, для багатьох батьків входить у звичку розглядати кожний тест, змагання чи виступ як найважливіший у житті. Намагайтесь нагадувати собі й дитині, що в житті є безліч можливостей для успіху, і окремий результат не здатний перекреслити все.
4. Ви порівнюєте дитину із друзями та ровесниками
Постійно нагадуючи своїй дитині: «Твоя сестра перемогла на олімпіаді з математики, тому що вона старанно займалась» або «Ти помітив, скільки голів забив сьогодні Максим? Я думаю, що ти можеш забивати більше, ніж він, якщо будеш частіше тренуватись», постійно порівнюючи її з іншими дітьми, ви ставите дитину в безперервну конкуренцію з оточуючими, не враховуючи її індивідуальності.
Коли дітей порівнюють з іншими, тим самим піддаючи тиску, це знижує їх готовність робити щось, у чому вони не досягають успіху. Вони можуть відмовлятись грати у футбол, якщо не бігають швидше за всіх, або відхиляють пропозицію про участь у математичній команді, якщо хтось з учасників розумніше, ніж вони. Надихайте дитину ставати кращою, конкуруючи із самою собою. Кажіть про те, як важливо вчитись і практикуватись, щоби ставати краще сьогодні, ніж учора, – незалежно від того, як справляються з цим оточуючі.
5. Ви часто втрачаєте самовладання
Надмірно тиснучи на дітей, батьки часто й самі зазнають подібне відчуття. Коли діти не відповідають їхнім очікуванням, вони швидко досягають стану розчарування та пригніченості. Якщо ви виходите з рівноваги, тому що ваша дитина не така хороша, як вам хочеться, ви, імовірно, занадто сильно тиснете на неї.
Можливо, ваша дитина не стане видатним автогонщиком і не буде кращим випускником свого класу. Але якщо ви на неї тиснете, щоб вона стала тим, ким зовсім не хоче бути, це лише викличе стресовий стан у всіх членів сім’ї. Знайдіть конструктивний баланс, який дозволить вам надихати дитину ставати краще, не примушуючи її відповідати вашим нереалістичним очікуванням.
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
