«А ми додому тільки о 9 вечора повертаємося! У Мариночки дуже щільний графік: після занять в школі йдемо до репетитора з англійської (як-не-як міжнародна мова), потім у донечки фотостудія, а з 19 до 21 – народні танці. Подивилася її щоденник, в середу у неї в розкладі віконце з 17 до 18. Ось думаю, може її на укулеле віддати? Хороший інструмент, популярний зараз». Тим часом Мариночка у свої 9 років має дуже блідий вигляд і не має права голосу. Від слова «зовсім». А хіба їй необхідні всі ці модні та розвиваючі гуртки?
Що отримують від дитячих гуртків батьки?
1. А чим мій гірше?
Он, син Петрова в збірній спортивної школи з футболу, а у Денисових росте справжній Каспаров. Не те щоб мій син теж мав видатні спортивні або шахові здібності. Але він-то точно не гірше цих однокласників, якими так пишаються їх батьки. Так що, нехай ходить. Мож з цього щось і вийде.
2. А раптом знадобиться?
Раптом сьогоднішнє його захоплення стане для сина або дочки в майбутньому справжньою професією. Раптом він стане настільки успішним хокеїстом, що його помітять і заберуть грати в вищу лігу? Ми-то в дитинстві відвідували тільки «гурток прополки буряків на колгоспному полі». Якби свого часу мама змусила мене грати на скрипці та відвідувати музичну школу, як знати, можливо, сьогодні я була б другою Ванессою Мей.
3. Я теж порядна мати!
Що я буду за матір така, якщо не стану приділяти своєму чаду весь свій вільний час? І в цьому питанні не шкода ні часу, ні грошей. Вибирай секцію, що дорожче і присвячуй кожну хвилину заняттям свого чада. Тоді про тебе скажуть: «Ось це мати! Всім матерям мати!». Статус супербатьків сьогодні дорого обходиться!
4. Потішу-но я свої амбіції…
У дитинстві я мріяла стати справжньою артисткою. Але хорошої театральної студії в місті не було, а грошей в сім’ї на оплату найбільш зубожілого театрального гуртка при будинку культури було ще менше. Так моя мрія і залишилася нездійсненною. Так нехай хоч моя маленька порадує глядачів своєю харизмою і талантом. І плювати, що вона мріє стати балериною. Що вона розуміє в житті?
Пропоную альтернативу
Не варто боятися надати дитині право вирішувати, де їй займатися і відвідувати взагалі гуртки. Психологи, наприклад, вважають, що процес «нічогонероблення» відмінно розвиває фантазію і стимулює прояв творчих здібностей. Я не закликаю закинути своє чадо і не займатися ним взагалі. Постарайтеся вибрати для себе функцію провідника, а не наглядача. Направте свою бурхливу батьківську енергію на розвиток у дитини інших корисних навичок:
- Здатність відповідати за свої вчинки і слова;
- Уміння планувати власний вільний час;
- Здатність працювати в команді;
- Навичка слухати і чути оточуючих;
- Навички критичного мислення;
- Здатність нестандартно розв’язувати проблеми;
- Уміння шукати корисну інформацію.
Якщо у вашому розпорядку дня немає часу на те, щоб сісти та поговорити щиро зі своїм малюком, якщо дитина виконує домашні завдання в напівсонному стані, якщо величезна зайнятість в гуртках почали негативно позначатися на її здоров’ї, можливо не варта активна позаурочна зайнятість таких жертв?
У будь-якому випадку, у дітей і батьків має бути час на щасливі спільні миті. Коли можна просто сісти та почитати казку, зробити листівку для коханої бабусі або набрати в миску води й вдосталь похлюпатися. Відчуття щастя в житті дитини набагато важливіше за вміння пілікати на скрипці або декламувати віршики на табуреті під гучні оплески захоплених гостей хвалькуватої мами.
