Ви можете уявити собі батька, який вранці встає з думкою «Як би мені сьогодні підірвати самооцінку своєї дитини, позбавити сенсу її зусилля і досягнення?» Навряд чи.
Більшість батьків хочуть бачити своїх дітей успішними та щасливими. Але проявляючи турботу і любов, не завжди доносять до дитини правильне послання.
Установки
Автор книги «Гнучка свідомість» Керол ДУЕК впевнена: наш успіх залежить від наших установок. Їх всього дві: на даність і на зростання.
- Установка на даність змушує нас думати, що людські якості незмінні.
- Установка на зростання дозволяє нам розвивати те, що у нас вже є, і вірити, що інші здатні на те саме.
Від того, яка установка переважає у вас і ваших дітей, залежить наскільки успішними вони будуть в майбутньому. У всіх сферах життя: на роботі, в сім’ї, в навчанні, творчості та спорті.
Послання
Будь-яке наше слово і дія може нести послання. Воно підказує дітям, як їм сприймати себе. Послання можуть йти з установкою на даність: «Твої якості незмінні, і я їх оцінюю». Або з установкою на зростання: «Ти особа що розвивається, і я зацікавлений у твоєму розвитку». Іноді ми самі не помічаємо, що саме доносимо до своїх дітей, але вони дуже чуйно реагують на всі ці послання і беруть їх близько до серця.
Історія про хлопчика, який пішов в дитячий сад
П’ятирічний Боря відправився з мамою в новий дитячий садок. Там він побачив на стінах дитячі малюнки та запитав: «Хто намалював ці потворні картинки?» Його мама поспішила поправити його: «Недобре називати картини потворними, якщо вони такі красиві». Але вихователька відмінно зрозуміла, про що думає дитина. «Тут, – сказала вона, – тобі не доведеться малювати красиві картини. Якщо захочеш, можеш і сам малювати противні картинки ». Боря посміхнувся. Адже вихователька відповіла на питання, яке насправді його хвилювало: що відбувається з хлопчиками, які не вміють добре малювати?
Потім Боря підняв зламану пожежну машинку і запитав самовдоволеним тоном: «Хто зламав цю машинку?» Його мама знову заметушилася: «Яка тобі різниця, хто її зламав? Ти ж тут нікого не знаєш ». Але вихователька знову все зрозуміла. «Іграшки для того й існують, щоб з ними грати, – відповіла вона йому. – Іноді вони ламаються. Таке буває”. Вона і на цей раз вловила його невисловлене питання: що відбувається з хлопчиками, які ламають іграшки? Боря з радістю відправився в дитячий сад, зрозумівши, що тут його не будуть оцінювати та засуджувати.
Читайте також: 7 порад, які допоможуть виростити сильну особистість, а не людину з синдромом жертви
Послання в разі успіху
Ось приклади реплік. Які послання в них закладені?
«Ти вивчив урок так швидко! Який ти розумний!”;
«Ти тільки подивися на цю картину, Марта! Ну хіба він не другий Пікассо ?! »;
«Ти така розумниця! Отримала п’ятірки, хоча навіть не готувалася! »
Якщо ви схожі на більшість батьків, ви почуєте в цих фразах послання, спрямовані на підтримку дитини та підвищення її самооцінки. Але уважніше. Ось що при цьому чує сам дитина:
«Якщо я не зможу швидко вивчити урок, значить я не розумний»;
«Мені не слід малювати нічого складного, а не те вони зрозуміють, що я не Пікассо»;
«Мені краще перестати готуватися, інакше вони подумають, що я не така вже й розумниця».
Діти з установкою на даність вже зациклені на своїх якостях. Тому фрази «Ти такий розумний! Ти такий талановитий! Ти природжений спортсмен!» можуть завдати шкоди. Дослідження показали, що похвала на адресу інтелекту дітей підриває їхню мотивацію і знижує їх результати. Якщо успіх означає, що вони розумні, тоді провал означає, що вони дурні.
Як хвалити?
Варто уникати похвал, що дають оцінку їх розуму або таланту. Від похвал, в яких мається на увазі, що ми пишаємося насамперед інтелектом або талантом дитини, а не тією працею, яку вона вклала.
Ми можемо хвалити дітей скільки завгодно за процес, орієнтований на зростання, – за те, чого вони домоглися вправами, навчанням, наполегливістю і вибором правильної стратегії.
- «Це домашнє завдання таке велике і складне. Я захоплююся тим, як ти зосереджено над ним працював, і тим, що ти виконав його до кінця ».
- «У цієї картини такі гарні кольори. Розкажи мені про них”.
- «Ти стільки розмірковувала у своєму творі. Після нього я і справді стала розуміти Шекспіра по-новому ».
- «Ти зіграв цю п’єсу на фортепіано з таким почуттям, що я пережила справжній захват. А які в тебе виникають емоції, коли ти її граєш? »
А якщо щось не виходить?
- «Мені сподобалося, з якою старанністю ти працював, але спробуймо ще раз разом і подивимося, що саме тобі незрозуміло».
- «Тобі може знадобитися більше часу на те, щоб розібратися і засвоїти цей матеріал, але якщо ти будеш так само завзято працювати й надалі, то ти впораєшся».
- «У кожної людини процес навчання проходить по-різному. Продовжмо шукати тактику, яка для тебе виявиться найкращою ».
Чек-лист батьків
- Варто уважно ставитися до того, що говорите дитині, і вловлювати приховані послання у своїх словах.
- Не думати, що якості дитини незмінні та не оцінювати їх. Моя дитина – особистість яка розвивається і мені важливо її розвиток.
- Вихваляючи інтелект або талант дитини, я нав’язую їй установку на даність. Цього робити не варто.
- Похвала послаблює і підриває самооцінку і мотивацію дитини. Краще зосередитися на процесі її дій – на тактиках, які дитина застосовує для досягнення якихось цілей, на її зусиллях або на її виборі.
- Варто поспостерігати за своєю дитиною і послухати, що вона говорить, коли робить щось неправильно. Конструктивна критика – той тип зворотного зв’язку, який допоможе дитині зрозуміти, як виправити наслідки скоєного.
- Можна ставити своїй дитині цілі, але вроджений талант не може нею бути. А розвиток умінь і набуття знань – може.
На батьків покладена важлива місія: розвивати потенціал людей. Застосовуймо уроки установки на зростання – і все інше, що тільки можна, – щоб цю місію виконати.
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
