Конфлікти трапляються навіть в самих дружних сім’ях, і це нормально. Психологічні дослідження показують, що дітям важливо бачити, як конфліктують їхні батьки, щоб навчитися конфліктувати самим. Дивлячись на приклад здорових відносин між батьками, діти вчаться тому, що близькі люди можуть мати розбіжності та вирішувати їх, при цьому залишаючись близькими та люблячими.
Однак далеко не всі конфліктні ситуації однаково корисні для дитини. Їх можна розділити на три види: розбіжності, суперечки та сварки. Розбіжності — це самий «мирний» вид конфлікту, він полягає в тому, що люди мають різні точки зору по одному і тому ж питанню, і відстоюють їх один перед одним.
Суперечки виникають тоді, коли конфліктуючі сторони намагаються переконати один одного і змусити свого опонента змінити точку зору. Сварки — це вже крайня стадія, в якій сперечальники переходять до «важкої артилерії»: образ, принижень, і спроб «перемогти» опонента — емоційно, словесно або навіть фізично.
На відміну від аргументованих суперечок двох дорослих людей, сварки складно назвати відповідним дидактичним матеріалом, по якому ваші діти можуть навчитися вирішення конфліктів. Сварки, в яких опоненти кричать один на одного і використовують всілякі «брудні прийомчики», не здатні привести до раціонального розв’язання будь-якої проблеми, а тому, якщо вже ви вирішили сваритися в пух і прах, то це все ж краще робити за закритими дверима, а не на очах у дитини.
Інша справа, коли ви вступаєте в конфлікт, щоб розв’язувати якусь проблему, висловлюєте протилежні точки зору і спільно шукаєте рішення, яке влаштує обох. Ось, чому може навчитися дитина, яка спостерігає за конфліктуючими батьками.
Конфлікти — не перешкода любові. Діти, які бачать батьків, здатних вирішити конфліктну ситуацію, посперечатися і потім помиритися, вчаться тому, що розбіжності — це не кінець відносин, не погроза благополуччю і не прояв нелюбові.
Будь-яку проблему можна вирішити. Найкраще, що можуть зробити батьки в момент конфлікту (неважливо, один з одним або з дитиною) — це не припиняти діалог, не влаштовувати бойкот і не міняти тему. Це важливо — показати, що можна знайти розв’язання будь-якої проблеми, якщо говорити про неї та разом шукати шляхи розв’язання.
Конфлікти — це не страшно. Діти нерідко бояться вступати в конфлікти з батьками, тому що їхня реакція може бути непередбачуваною. Найгірше, що можуть зробити батьки в конфліктній ситуації — це піти “в ігнор” і перестати реагувати на свого опонента.
Читайте також: На підвищених тонах: 6 доказів того, що сварка при дитині — табу
«Наші дослідження показали, що довгострокові наслідки батьківського ігнорування виявляються більш травматичними, ніж відкрита агресія», — говорить психолог Марк Каммінгс, — «Діти розуміють агресію. Вони розуміють, що відбувається, і можуть якось на це вплинути. Але коли батьки починають їх ігнорувати та стають емоційно недоступними, діти перестають розуміти, що відбувається. Вони просто знають, що щось не так. Ми поступово переконуємося, що ігнорування — це найгірша лінія поведінки з дітьми. А ще вона сильно ускладнює подружні стосунки».
Щоб ваші діти не боялися конфліктувати та сприймали суперечки, як нормальну і необхідну частину життя, важливо поводитися передбачувано і зрозуміло, при цьому зберігаючи контакт з опонентом, навіть якщо ви в цей момент дуже сильно з ним не згодні.
Після сварки завжди можна помиритися. Фахівці рекомендують стежити за тим, щоб діти бачили не тільки моменти суперечок і конфліктів між батьками, а й моменти примирення. Це допомагає їм відчувати себе спокійніше і безпечніше, а також навчитися миритися навіть після найзапекліших сварок.
«Коли діти стають свідками сварки, а потім бачать, як батьки миряться, вони стають набагато щасливішими, ніж до цього», — стверджує Каммінгс, — «Конструктивний конфлікт поступово починає асоціюватися з позитивним результатом».
Якщо батьки відчувають, що вони не в змозі конструктивно вирішувати конфлікти, і при цьому не скочуватись в агресію і скандал, то, ймовірно, їм слід звернутися за професійною допомогою до психолога або психотерапевта.
Дослідження, проведене у 2002 році Університетом Каліфорнії, показало, що діти, які виросли в нестабільній обстановці (наприклад, в сім’ях, де батьки багато сварилися), частіше стикаються з емоційними, соціальними проблемами та проблемами зі здоров’ям у дорослому житті.
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
