У суспільстві давно склалося досить чітке уявлення про те, яким повинен бути чоловік, а якою – жінка. Найчастіше саме ці образи батьки беруть на озброєння, чекаючи того чи іншого від своїх дітей.
Від хлопчиків ми очікуємо, що вони стануть надійними, відважними, працьовитими та відповідальними, а від дівчаток чекаємо поведінки справжньої леді – ніжності, турботливості, всеосяжної любові та розуміння. І таке сприйняття чоловічого і жіночого начала має цілком природну основу, закладену тисячолітньою історією нашої еволюції, коли чоловік був добувачем і захисником, а жінка – берегинею вогнища.
Існує величезна кількість зовнішніх факторів, що впливають на розвиток і становлення особистості дитини. Не останню роль відіграє і той факт, що в сучасному суспільстві не стоїть так гостро питання виживання, і підростаючим поколінням в придбанні деяких рис характеру доводиться спиратися виключно на теорію.
Поширена помилка батьків – неусвідомлена підміна ролей. Прикладом можуть послужити сім’ї, де виховуються різностатеві діти. Часто можна спостерігати картину, коли мами надмірно опікують своїх синів, при цьому багато делегуючи дочкам. І справа навіть не в якихось домашніх обов’язках – це можуть бути елементарні навички самообслуговування і можливість приймати самостійні рішення. Така поведінка мами зовсім не означає, що вона сина любить більше, ніж дочку. Це обумовлено тим, що дівчатка і хлопчики не тільки відрізняються по психоемоційному розвитку, але і за швидкістю розвитку. В результаті мама відчуває більше впевненості в дочці, вона їй “довіряє”, тобто “вірить”, що дівчинка впорається сама.
І переносить більшу частину “опіки” на хлопчика, причому до дрібниць: у вигляді контролю одягненої шапки або зібраних в рюкзак речей. А потім ми дивуємося, звідки у нас беруться сильні самостійні жінки та слабкі, невпевнені в собі чоловіки. Насправді ці чоловіки не погані та не слабкі. Їм просто не дали можливості стати сильними та впевненими. Секрет в тому, що саме хлопчикові батьки повинні “довіряти”, вчити бути відповідальним і самостійним, а дівчинку необхідно “плекати” і “оберігати”, щоб вона відчувала себе коханою і захищеною.
Це лише один з прикладів. Батькам необхідно зрозуміти, що хлопчиків і дівчаток виховувати потрібно по-різному. Розглянемо деякі моменти.
Що враховувати при вихованні різностатевих дітей
Турбота і довіра. Безумовно, будь-яка дитина потребує турботи та довіри, але в різних пропорціях. На думку більшості психологів, дівчаткам потрібно більше турботи, хлопчикам же – довіри, тому з раннього дитинства їх потрібно привчати до дисципліни та порядку: для хлопців це життєво необхідно. Важливо вірити в майбутнього чоловіка і демонструвати це, що буде мотивувати хлопчика розвиватися. Турбота про дівчинку сприяє її духовному зростанню, розвитку талантів, подолання труднощів. Коли відсутні прояви любові, дочка може відчувати себе непотрібною.
Тактильний контакт. Хлопчики більше дівчаток потребують дотиків, поцілунків і обіймів: дівчатка сприймають любов через слово, хлопчики – через відчуття. Це не означає, що дівчаткам тактильний контакт не потрібен, важливо не обділяти ним хлопчаків.
Сприйняття інформації. Дівчатка більшість інформації сприймають на слух, хлопчики ж – візуально. У хлопців узагальнене мислення: вони спочатку бачать ціле, і тільки потім відзначають деталі, дівчинки ж, навпаки, бачать частини, відзначають кольори, поєднуючи їх в цілу картинку – у них мислення детальне, конкретне. Хлопчики запам’ятовують все, що самі «відкрили» і досліджували, дівчатка спираються на механічне запам’ятовування.
Мислення. У хлопчаків воно більш творче, спрямоване на нестандартні рішення, у дівчаток мислення більш прагматично та орієнтоване на отримання конкретного результату.
Заохочення і похвала. Хлопчиків треба хвалити частіше за їх справи та вчинки, за допомогу, не критикуючи за невдачі – ми ж в них віримо! Дівчаток намагаємося відзначати за якості, наприклад, старанність, доброту, охайність.
Емоції у хлопчиків сильні, але короткі, без зовнішнього прояву: відреагували та кидаються діяти. У дівчаток емоції неодноразово проговорюються, адаптація до негативу тривала. Агресія у хлопчиків грубіша і відкрита, але менш керована. Дівчатка рано замінюють фізичну агресію вербальною, ховаючи її за іронією і сарказмом. Виглядає м’якше, але б’є болючіше.
Виділимо кілька “ключиків” до виховання хлопчиків і дівчаток, знання і використання яких, можливо, допоможе комусь не допустити серйозних помилок.
“Ключики” до виховання хлопчиків
Схвалювати та заохочувати до хороших вчинків. Навіть невеликі досягнення і правильні вчинки повинні бути помічені та відзначені батьками. Схвалення мотивує дитину поводитися відповідно і надалі.
Уникати категоричних заборон і більше дозволяти. Заборону слід обґрунтувати та запропонувати альтернативу. Так, ви не дозволяєте, наприклад, бити палицею по відру, але пропонуєте взяти ту ж палицю і разом щось змайструвати з неї або використовувати її як ключку для хокею на майданчику.
Не квапте в освоєнні нових навичок і знань. Не варто вимагати від хлопчика миттєвих досягнень. По-перше, дайте час, щоб він зацікавився цією справою. Якщо цього не відбувається, то запропонуйте щось інше. І не порівнюйте його успіхи з успіхами інших дітей.
Чітко формулювати питання, завдання і прохання. Хлопчики більш лінійні, ніж дівчатка. Краще на ранніх етапах не ускладнювати завдання, сподіваючись, що вони здогадаються. Чітко формулюйте те, що ви хотіли б отримати в цей момент.
“Ключики” до виховання дівчаток
Приймати дівчинку такою, яка вона є. Якщо хлопчиків необхідно хвалити та заохочувати за вчинки, то з дівчатками потрібно трохи інша стратегія. Хваліть її, захоплюйтеся нею тільки за те, що вона є. Річ у тім, що похвала тільки за вчинки створює враження, що і люблять тільки за них. У підсумку в дорослому житті дочка буде прагнути всім догодити, щоб елементарно отримати похвалу. Батькам доведеться знайти баланс, щоб заохочувати та хвалити доньку як за досягнення, так і просто за її індивідуальність та унікальність.
Читайте також: Чим більше обіймати дітей, тим розумнішими вони ростуть
Прищеплювати охайність, почуття смаку. Саме мамі належить прищепити доньці почуття прекрасного, навчити бачити навколо красу і створювати її, прищепити навички догляду за собою.
Обов’язкова участь батька в житті дівчинки. Найбільша помилка батька – повністю відсторонитися від виховання дочки, вважаючи це турботою матері. Для дівчинки батько є ключовою фігурою, і їй необхідні його заохочення і підтримка. Коли батько цікавиться захопленнями своєї доньки, захоплюється її досягненнями, то тим самим окриляє її та змушує прагнути до нових вершин. А ось його відстороненість може бути сприйнята дівчинкою як невдоволення і нелюбов, що веде до розвитку комплексів.
Демонструвати позитивний приклад у взаєминах чоловіка і жінки. Саме спостерігаючи за тим, як батько ставиться до матері, дівчинка підсвідомо вибудовує майбутній сценарій своїх взаємин з чоловіками. Якщо батько цілує та обіймає маму, дарує їй квіти та піклується, то і від свого обранця вона буде чекати подібного звернення. І навпаки, постійний тиск батька на сім’ю може надалі сприйматися дочкою як норма.
Ключовий момент – особистий приклад батьків. Якщо ваші заклики суперечать тому, що дитина бачить щодня у своєму найближчому оточенні, то в 98% випадків вона вибере для себе саме побачену форму поведінки, тому виховання дитини батькам потрібно починати з виховання самих себе.
Автор:Софія Шевченко
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
