Багато людей вважають, що нарциси не народжуються нарцисами , що їх роблять такими життєві обставини та виховання.
Сучасні психологи та психіатри підтримують цю думку, вважаючи, що діти стають нарцисами насамперед завдяки своєму оточенню. У цій статті ми постараємося розглянути більш детально причини, за якими діти можуть стати нарцисами в дорослому віці.
Що таке нарцисичний розлад особистості?
Погляньмо на наукове визначення так званого нарцисичного розладу особистості (НРЛ). Нарцисизм – це визнане медициною психічне захворювання, а не просто ярлик, який можна навішувати на людей, поведінка яких здається нам занадто егоїстичною і самозакоханою.
Як розпізнати справжнього нарциса? Професіонали, що працюють у сфері психіатрії, в першу чергу шукають в поведінці людей такі ознаки: зарозумілість, хронічне прагнення залучити чужу увагу, маніпулювання, переконаність в тому, що їм всі зобов’язані, одержимість багатством і владою, а також нетерпимість будь-якої критики.
Діагностувати нарцисичний розлад особистості в дітях або підлітках не так-то просто – перш за все тому, що саме в цьому віці люди найсильніше ростуть і змінюються. Негативні риси характеру, властиві нарцисам, як правило, зміцнюються і стають найбільш вираженими лише в дорослому віці.
Так що одне лише бажання дитини завжди мати рацію або надмірний егоїзм не обов’язково означають, що він або вона страждає від розладу психіки – але це безперечно тривожний дзвіночок, який свідчить про те, що батькам або опікунам слід уважніше придивитися до того, як вони виховують цю дитину.
Дослідження нарцисизму в дітях
Університет Амстердама недавно провів наукове дослідження, основною темою якого було вивчення нарцисизму у дітей. Це дослідження допомогло вченим визначити, як виховний процес з боку батьків впливає на самооцінку їхніх дітей. Дослідники прийшли до висновку, що на розвиток нарцисизму в дітях куди сильніше впливає надмірна вимогливість з боку батьків, ніж недолік батьківської любові та тепла.
Фактори, які, на думку психологів, можуть вплинути на формування у дітей нарцисичного типу особистості
Більшість сучасних психологів сходяться на думці, що поведінка батьків дуже сильно впливає на ймовірність їх дітей стати нарцисами в дорослому віці. Безумовно, це не означає, що всі нарциси без винятку «створені» своїми батьками – деякі люди дійсно народжуються з подібним типом особистості. Деякі психологи вважають, що нарцисичні риси особистості з більшою ймовірністю проявляються в дітях тоді, коли батьки надмірно хвалять їх і відмовляються бачити в них недоліки, інші ж переконані, що на розвиток таких рис особистості найбільшою мірою впливає недолік батьківської любові та прихильності. Ми постараємося розглянути більш докладно обидва ці погляди на проблему.
1. Жага схвалення з боку батьків
Є чимало чинників оточення, які можуть викликати розвиток нарцисичних рис особистості в дітях, і одна з них – вихована батьками переконаність в тому, що їх схвалення та увагу неодмінно потрібно заслужити. Бажання дітей регулярно отримувати схвалення та увагу з боку батьків абсолютно нормально, і властиво всім дітям. Але іноді дитина не може отримати необхідної їй уваги, і відбувається це через те, що її сім’я вважає, що змагатися у всьому абсолютно нормально, і цінує лише високі досягнення. В результаті цього дитина може почати відчувати себе любою та обдарованою батьківською увагою лише тоді, коли здобуває перемогу в будь-якому змаганні (навіть тоді, коли це змагання створюється буквально на порожньому місці). Коли дитина не отримує визнання своїх досягнень і батьківського схвалення, займаючи друге, а не перше місце, вона починає відчувати себе невдахою, розчарувавши не лише своїх батьків, але і себе саму.
Коли дитина росте в нарцисичній сім’ї, з часом подібна поведінка стає для неї нормою, і все її подальше життя може перетворитися в погоню за чужим схваленням, яке тільки й здатне зробити їх щасливими. Якщо дитина раз по раз чує від своїх батьків, що вона нібито недостатньо хороша, а її досягнення залишають бажати кращого, це призводить до того, що вона вирішує любити себе, і тільки себе, і намагається змусити полюбити себе весь навколишній світ – і все тому, що вона не отримувала достатньо любові від батьків.
Іноді в гонитві за чужою увагою такі люди готові піти буквально на що завгодно. Не отримуючи бажаного схвалення, вони підіймають планку все вище і вище в надії на те, що хоч хтось їх помітить і схвалить їх поведінку. Це стає порочним колом, вирватися їх якого дуже і дуже непросто.
2. Прагнення до досконалості
Коли діти з якоїсь причини починають вважати, що їх люблять і хвалять лише тоді, коли вони роблять все «правильно», і лише в тому випадку, якщо вони «перемагають» в життєвих випробуваннях, вони починають відчувати себе невпевнено і беззахисно. Потрапивши в таку ситуацію, вони зміцнюються в думці, що їх цінують лише тоді, коли вона є унікальними та виділяються на тлі всіх інших, і починають намагатися бути якомога більш «досконалими» – щоб найближчі люди в їхньому житті помічали та хвалили їх зусилля. Вони починають прагнути до досконалості, щоб довести, що в них немає ніяких недоліків, і що вони гідні любові своїх батьків, невдоволено дивляться на них кожен раз, коли вони приносять додому табель, в якому хоч одна оцінка далека від ідеалу, або коли пропускають гол під час шкільного футбольного матчу.
Кожен раз, коли дитина виявляється в їхньому уявленні недостатньо хорошою, такі батьки, образно висловлюючись, ставлять її «в кут», активно або пасивно висловлюючи своє незадоволення. Проблема подібного виховання в тому, що в результаті цього дитина втрачає зв’язок з самим собою. Вона перестає розуміти, хто вона така насправді, і замість того, щоб займатися розвитком власної особистості та усвідомленням життєвих цілей, починає витрачати весь свій час на спроби довести все, чим вона займається, до недосяжно ідеального стану. І це абсолютно неправильно. У будь-якої дитини повинна бути можливість час від часу бути недосконалою, і вона не буде їсти себе за це поїдом.
Ніхто з нас, тим більше в дитячому віці, не може бути переможцем весь час і у всьому. І якщо батьки вчасно не скажуть своїм дітям, що це цілком нормально, в дорослому віці вони постійно відчуватимуть себе переможеними.
3. Батьки, які роблять дітей центром свого всесвіту
Багато батьків в буквальному сенсі цього слова роблять своїх дітей центром власного всесвіту, даючи їм все, чого б вони не попросили. Це, звичайно, не обов’язкова означає, що з такої дитини виросте нарцис, але це один з факторів, що впливають на формування нарцисичного типу особистості. Більшість немовлят під час свого розвитку проходять через стадію, яку багато дитячих психологів називають «жахливим дворічним віком». Якщо замість того, щоб в цей період пояснювати дитині, що можна, а що не можна, максимально йому догоджати, це може привести до того, що дитина вийде з цього процесу, не завершивши його належним чином. На перший погляд, це може здатися втіленою мрією будь-якого батька, але насправді це дуже негативна річ.
Чому? Та тому, що з часом такі діти стають дорослими, чиє сприйняття навколишнього світу до болю нагадує дитяче, і вважають, що оточуючі їм «зобов’язані». Всі навколишні без винятку. Під час описаного вище періоду діти повинні усвідомити, що в їхньому світі є й інші люди зі своїми бажаннями, інтересами та кордонами, які не можна порушувати, і що вони не завжди можуть отримати бажане за першого ж прохання (або взагалі). Саме під час цього періоду вони усвідомлюють, що вони потребують в інших людях, як і ті можуть мати потребу в них, але в кінцевому підсумку вони й навколишні є окремими та незалежними особистостями. Це нормальна стадія розвитку будь-якої людини. Для гармонійного розвитку маленькі діти потребують чіткої установки певних меж, і в обмеженні їх «хочу».
Коли дітям не дозволяють робити помилки та випробовувати на міцність межі особистого простору і допустимість певної поведінки, вони виростають людьми, які не розуміють, які вчинки виходять за рамки прийнятного. Немовлята дізнаються про межі поведінки, порушувати які не слід, найпростішим способом – вони влаштовують істерики, кричать, намагаються маніпулювати оточуючими та демонструють награні емоції … Але якщо з якоїсь причини в відповідному віці вони не дізнаються про ці межі, і не розуміють, що, домагаючись своєї мети, слід брати до уваги бажання та інтереси оточуючих, вони цілком можуть вирости нарцисами – людьми, які вважають, що весь світ повинен крутитися навколо них, і вони повинні отримувати все, чого їм захочеться.
Найстрашніше те, що такі діти потім стають дорослими, все ще переконаними в тому, що влаштовувати істерики для того, щоб отримати бажане – це цілком нормальна і дозволена поведінка. Вони щиро вважають, що заслуговують на увагу оточуючих, і якщо ті з якоїсь причини їх не помічають … як вони сміють!
4. Батьки, занадто сильно хвалив своїх дітей
Багато батьків дуже вже сильно захоплюються своїми дітьми, щиро вважаючи їх кращими в усьому, і підлаштовуючи життєві обставини так, щоб ті максимально рідко відчували хоч якісь невдачі. Образно висловлюючись, навіть коли їх дитина займає в змаганні останнє місце, вони вручають їм розкішний кубок «за участь», і святкують його вручення більше, ніж сім’я переможців. Але, повірте, якщо ви дійсно хочете добра своїй дитині, вам варто зробити все можливе, щоб вона не стала на цей життєвий шлях.
Як батьки, ви повинні допомогти своїй дитині усвідомити, що вона не завжди буде перемагати, і що вона неминуче буде робити помилки. Усвідомити, що помилки та невдачі – це нормально, і на них можна багато чому навчитися. Навчіть їх емпатії та доброту стосовно оточуючих. Покажіть їм приклад правильної поведінки власними діями. Встановіть для них здорові кордони. У книгах і Інтернеті можна знайти мільйон найрізноманітніших «правил» виховання. Хтось буде говорити, що ви надто вже хвалите та оберігаєте свою дитину, а хтось, навпаки, буде вважати, що ви це робите явно недостатньо.
Але вам в будь-якому випадку потрібно постійно займатися зі своєю дитиною, щоб вона зрозуміла, що ви любите її, але ви не можете прибрати з її шляху всі життєві перешкоди, і що ті межі, які ви для неї встановлюєте, дійсно потрібні.
5. Дзеркало батьків
У багатьох випадках люди, що стали нарцисами в дорослому віці, навчилися своїх шаблонів поведінки у власних батьків. Коли батьки ставляться до своєї дитини так, немов вона ідеальна, з часом дитина починає щиро в це вірити. Звичайно, будь-яка дитина потребує певної частки похвали, але якщо батьки почнуть хвалити кожен її вчинок, яким би він не був, це може негативно позначитися на розвитку її особистості. А вже якщо батьки поводяться, як справжні нарциси, їхні діти можуть почати поводитися абсолютно так само.
Вони бачать, як їхні батьки випинають своє его при першій нагоді, живуть так, ніби всі правила у світі писані не про них, і відносяться до інших людей з погано прихованим презирством. Не варто забувати, що діти найчастіше копіюють своїх батьків у всьому, і вони можуть почати поводитися так само як вони, навіть не усвідомлюючи всієї негативності такої поведінки.
6. Природа проти виховання
Деякі діти народжуються з меншою здатністю до емоційної емпатії, ніж інші. Їх емпатія спочатку набагато слабкіша, ніж в інших. Вони проявляють до оточуючих менше співчуття. Це не означає, що у них вроджений нарцисизм. Це означає лише те, що вони не є природженими емпатами – і тільки.
Більшість рис характеру та особистості будь-якої людини є набутими, і сильно залежать від виховання. І якщо нарцисизм людини доходить до такого ступеня, що його цілком можна вважати психічним захворюванням, то це, швидше за все, є наслідком того, що його з самого дитинства вчили того, що йому варто думати тільки про себе, а інші люди не так вже й важливі. Нарциси бачать оточуючих, як об’єкти, здатні допомогти їм отримати бажане, тому, що їх цьому навчили. Як і всі інші люди, вони народилися, вміючи любити, але вони не знають про це, тому що свого часу їх самих недостатньо любили. Втім, далеко не всі недолюблені діти стають нарцисами.
Як розпізнати нарцисичні риси особистості в дітях і компенсувати їх вихованням
Як правило, розпізнати такі риси особистості в дітях не дуже просто, але все ж можливо, якщо уважно придивитися до їх поведінки.
- Коли вони починають поводитися так, немов всі навколишні їм зобов’язані, батькам варто припиняти подібну поведінку і давати їм зрозуміти, що вони не найважливіші люди в усьому світі.
- Також діти-нарциси схильні до неконтрольованих нападів агресії, якщо їм суперечать.
- Слідкуйте за тим, що відбувається, коли вони не отримують бажаного. Найчастіше нарциси проявляють себе у всій красі тоді, коли відчувають загрозу. Вони використовують своє це як захист від, як вони вважають, зловмисності оточуючих.
- Коли ви вказуєте їм на неприпустимість їх поведінки, вони можуть «піти в себе» і перестати сприймати ваші доводи.
- Нарциси не люблять, коли щось ранить їх зарозумілість. Коли вони відчувають невдачу, то найчастіше впадають в лють і починають огризатися на всіх.
Гірка правда - Побачити всі ці риси характеру в дітей (особливо у своїх дітях) не завжди просто. Найчастіше нарциси зовні здаються абсолютно нормальними, і поводитися так, як ви цього від них очікуєте. Дитина в більшості випадків буде поводитися так само як і інші діти, але іноді все ж щось буде її видавати.
Положення ускладнюється тим, що поводження дорослого нарциса часто схоже на поведінку … типової дитини. Діти часто вміють вправно перекладати провину за свої проступки на інших. Вони здатні зачарувати вас своєю ангельською поведінкою, а після проявити свою справжню сутність, варто вам відвернутися. Найчастіше діти та підлітки проявляють ці риси просто через свій вік. Цілком можливо, що у них немає ніяких проблем з психікою, а ведуть вони себе так тому, що вони … ну, діти та підлітки. Саме тому так важливо звертати увагу на виховний процес, щоб в разі чого постаратися направити розвиток їх особистості в потрібну сторону.
Як допомогти нарцисичній дитині
Проблема з поведінкою нарцисичних людей перш за все в тому, що «ліки» від цього психічного стану просто не існує. Але якщо помітити таких дітей в ранньому дитинстві, і постійно працювати разом з ними над їх поведінкою, у багатьох випадках нарцисичні риси особистості можна компенсувати більш позитивними її рисами. Однак для цього діти повинні розуміти негативність своєї поведінки та хотіти змінитися. Дорослі повинні звернути на дітей, які демонструють подібні тенденції, особливу увагу, щоб зробити їх майбутнє доросле життя більш повноцінним в області соціальних взаємодій. Багато хто стверджує, що нарциси практично нездатні на нормальні стосунки – перш за все тому, що бачать будь-якого партнера не як кохану людину, а як засіб отримати бажане.
Кілька думок наостанок
У цілому, якщо вчасно помітити зміни, що відбуваються з нарцисичною дитиною, і відповідним чином змінити її виховання, зробивши наголос на позитивне взаємодія з оточуючими людьми, така дитина цілком здатний змінитися в кращу сторону. А ось змінити погляд на світ дорослого нарциса набагато складніше, навіть якщо він цього хоче, що буває вкрай рідко. Діти ростуть поруч зі своїми батьками або опікунами, борг яких направляти їх життєвий шлях, поки вони не виростуть, і тут важливо дотримуватися балансу. Не вимагайте від них занадто багато чого, але і не дозволяйте лінуватися. Хваліть їх досягнення, але знайте міру. Між зневагою і надмірною похвалою тонка грань, але втриматися на ній цілком можливо, якщо задатися такою метою.
Нарциси здатні тою чи іншою мірою зіпсувати життя всім, хто зустріне на їхньому шляху, включаючи себе самих. Саме тому так важливо приділяти дітям максимальну увагу, щоб забезпечити їм щасливе і безхмарне майбутнє.
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
