Скільки разів за день ми застерігаємо дітей від небезпеки, нехай навіть уявної? А потім чекаємо від дитини самостійності та рішучих дій, але в підсвідомості у неї вже закріпилося переконання, що світ небезпечний. Сформувалася психотравма. Як вона народжується? І що впливає на психіку дитини?
Всі травми, які є у дорослих, формуються до шестирічного віку. Річ у тому, що до цього моменту на дитину просто впливати, у неї ще не сформована картина світу і не вироблене критичне мислення. Є три рівні впливу батьків на дітей.
Невдалий старт
Психотравми трапляються вже до народження. Дитина переймає мамині слова, думки, переконання, установки до появи на світ, вона робить це, щоб вижити. Наприклад, в період вагітності жінка лається, плаче. Від цього дитині погано, адже вона у зв’язці з мамою. Щоб вижити, їй потрібно включити механізм самозахисту. Єдине, що можна зробити, — це зачаїтися, перечекати бурю. Подібна ситуація — підстава для психотравми. Надалі дитина, ставши дорослою, буде при перших ознаках небезпеки (уявної чи справжньої) впадати в стан скутості, напруги, бажання втекти. Наприклад, доросла людина сидить на нараді, начальник робить їй зауваження. Навіть якщо критика безпідставна, відповісти на неї співробітник не може: ще до народження він засвоїв, що в складній ситуації краще зачаїтися.
Негативна установка
Наступний рівень впливу — навіювання. Дитина народилася, батьки твердять їй, що деякі дії можуть призвести до страшних наслідків. Малюк несвідомо вбирає в себе парадигму. Наприклад, мама або тато часто говорять: «Не ходи туди, дядько забере», «У тебе не вийде», «Сиди тихо». В результаті дитина виростає нерішучим тихонею. Або, наприклад, в сім’ї постійно твердять, що гроші — зло. З високою часткою ймовірності можна вважати, що дитина не буде прагнути заробляти, переконана, що треба задовольнятися малим.
Виховання
Це третій рівень впливу на дитину до 6 років. Виховання — множинні, регулярні, щоденні повторення: «Їж з хлібом, доїдай до кінця, хліб — всьому голова». Формується звичка — і людина вже із зайвою вагою. Є не хоче, але все одно повинен залишити після себе чисту тарілку. Або інший варіант. Мама говорила дочці: «Яскраві жінки в житті не реалізовуються, красивою бути погано. Вчися, а не займайся зовнішністю». І через виховання батьки втовкмачують, що головне — вчитися. Дівчинка перетворюється в привабливу жінку, але кожен раз, коли чує, що красива, починає думати, що з нею щось не так, відчуває себе невпевнено.
Читайте також: Правда та Міф: Усе, що мають знати батьки про психологічні травми. Що насправді може нашкодити дитині
Що робити
Батьки завдають дітям психотравми неусвідомлено. Щоб уникнути неприємних наслідків, прислухайтеся до своїх слів, замініть деякі фрази.
Наприклад:
«Тебе не питали» – «Спасибі, що підказав, я подумаю».
«Хочеться, перехочеться» – «Давай намітимо покупку на твій день народження».
«Не чіпай — зламаєш» – «Спробуємо зробити це разом».
«Ти мені заважаєш» – «Зараз я закінчу роботу, і ми пограємо».
«Не ний!» – «Якщо хочеш, поплач, а потім подумаємо, що робити».
Моя дитина
Фото з відкритих джерел
За матеріалами
