Пріоритетом для батьків повинні стати щасливі, а не слухняні діти. Більшість з нас так сильно дбають про своїх дітей, що не дозволяють їм падати та набивати власні шишки. Ми втручаємося в їхнє життя і надмірно активно намагаємося захистити від можливих неприємностей навколишнього світу.
Коли я стала мамою, все навколо роздавали мені мільйони порад про те, як я повинна любити та виховувати своїх дітей. Але я ніколи нікого не слухала. Тому, що мало хто насправді знає, як правильно виховати не тільки слухняних, але і щасливих дітей. А ось помилки сучасні батьки роблять дуже часто.
Найпоширеніші помилки батьків
Я закликаю вас взяти відповідальність в цьому питанні на себе. Вашим пріоритетом повинні стати щасливі, а не слухняні діти. Більшість батьків так сильно дбають про своїх дітей, що не дозволяють їм падати та набивати власні шишки. Вони втручаються в їхнє життя і надмірно активно намагаються захистити від можливих неприємностей навколишнього світу.
Моє улюблене правило виховання говорить: «Підготуйте свою дитину до дороги, але не забирайте у неї можливість йти по ній самостійно».
Помилка № 10: Ви вклоняєтеся своїм дітям
Більшість з нас намагаються бути ідеальними батьками. Наші діти живуть в набагато кращих умовах, ніж жили в їхньому віці ми. Ми задовольняємо всі капризи своєї дитини: хоче нову іграшку — будь ласка!, чергову шоколадку — тримай! Проблема, однак, у тому, що діти починають думати, ніби весь світ обертається навколо них. І коли наступного разу ваша дитина не отримає бажаного, то сильно засмутиться. Набагато сильніше, ніж сусідський хлопчисько, з яким так не «сюсюкаються».
Ми не повинні схилятися перед своїми дітьми. Ми повинні любити їх. Вони для нас центр Всесвіту, але самі себе вони так сприймати не повинні. Інакше виростуть егоїстами. Не отримати бажаного тут і зараз — це нормально.
Помилка № 9: Ви вважаєте, що ваші діти ідеальні
Від фахівців, які працюють з дітьми, я дуже часто чую, що багато батьків сьогодні абсолютно не готові сприймати негативні відгуки стосовно своїх нащадків. Як тільки хтось їх критикує, то тут же натикається на хвилю неприйняття або навіть агресії з боку батьків. Іноді нам потрібно втрутитися якомога швидше, щоб ситуація не виходила з-під контролю.
Якщо шкільні вчителі кажуть вам, що ваша дитина погано поводиться та ображає однокласників, висновки потрібно зробити щодо дитини, а не вчителів.
Помилка № 8: Все ваше життя — це ваші діти
Ми пишаємося нашими дітьми. Коли у них виходить щось важливе, ми щасливіші, ніж якби це були наші власні успіхи. Але в усьому має бути міра. У вас повинне бути своє власне життя і свої власні успіхи. Дітям потрібен правильний приклад для наслідування. Станьте їм.
Якщо ви хочете, щоб ваша дитина прожила повноцінне життя, проживіть його самі!
Помилка № 7: Ви приймаєте всі рішення за дитину
Звичайно, ми всі хочемо, щоб наша дитина не потрапила в якусь халепу. Звичайно, ми хочемо, щоб вона співала нам дифірамби та поважала нас за те, що ми хочемо забезпечити їй краще життя.
Проблема, однак, у тому, що така дитина не вміє мислити самостійно. І впадає в одну з двох крайнощів: або вона не може прийняти без вашої участі навіть самого дріб’язкового рішення, або починає забувати про те, що вседозволеність — це ненормально.
Не вирішуйте за вашу дитину, ким вона повинна бути. Це не той прояв любові з вашого боку, який необхідний.
Помилка № 6: Конкурсне виховання
Усі батьки хочуть, щоб їхня дитина була кращою за інших. Краще навчалася, показувала кращі спортивні результати. А дехто захоплюється цим так сильно, що їхнє дитя починає розглядати все життя, як одне нескінченне змагання. Але наше життя — це не тільки піт і боротьба. Життя — це ще і радість від усвідомлення поточного моменту.
Краще постарайтеся прищепити дитині думку, що перемога за будь-яку ціну — це не єдине, що має значення. Людину визначають не її перемоги, а її характер.
Помилка № 5: Ви позбавляєте її дитинства
Чим щасливіше буде дитинство вашої дитини, тим щасливішою людиною вона виросте. Це імператив, доведений вченими. Найкращий спосіб позбавити дитя дитинства — завантажити її шкільними уроками, заняттями в музичній школі, вивченням іноземної, спортом і т. д. А ще ми хочемо, щоб наші діти допомагали нам виконувати роботу по дому. Але при цьому всьому ви не повинні забувати, що у кожного має бути право на дитинство.
Помилка № 4: Ви хочете мати «правильну», а не «справжню» дитину
Ми починаємо будувати плани на своїх дітей вже тоді, коли вони ще в нашій утробі. Ми мріємо, що вони виростуть і досягнуть більшого, ніж ми.
Читайте також: Емпатія і виховання: Ми дуже недооцінюємо своїх дітей
Але іронія в тому, що ви не можете отримати ту ідеальну дитину, про яку мрієте. Ви отримаєте ту єдино можливу людину, яка могла народитися саме у вас. Не намагайтеся змінити в ній те, що вам не подобається. Не примушуйте її ставати тим, ким вона нібито повинна бути в ваших мріях. Нехай вона стане тим, ким сама захоче стати.
Помилка № 3: Ви забуваєте про те, що вчинки важливіші за слова
Ми всі хочемо здаватися своїм дітям ідеальними. Ми всі знаємо, що для того, щоб дитина виросла розумною і доброю, ми повинні показувати їй приклад. Але більшість з нас також забуває про те, що моральні настанови працюють тільки в одному-єдиному випадку: якщо ви самі їх наслідуєте.
Тому, наступного разу, коли будете лаяти своє чадо за те, що воно нешанобливо ставиться до однолітків, запитайте себе: а може, дитина підглянула негативний приклад за вами?
Помилка № 2: Ви судите про батьків по їхнім дітям
Коли ви зустрічаєте, де б то не було, невиховану дитину, то автоматично починаєте думати, ніби у неї погані батьки. Але це не завжди так. Не буває ідеальних дорослих і «пластилінових» дітей. У світі немає нічого ідеального, так само як і нічого безнадійного. Ми ніколи не знаємо, наскільки сильно інші батьки переживають за своїх дітей. Тому і не повинні судити про них.
Помилка № 1: Недооцінка характеру
У кожної дитини є свій характер і свій внутрішній моральний компас. Ці речі означають набагато більше, ніж ваші потуги перетворити своє дитя в ідеальну людину. Не намагайтеся вчити її по написаним в книгах шаблонам. Кожному потрібен свій підхід. Головне, про що варто подбати, — це характер. Єдина можливість дати дитині його загартувати — це дозволити їй більше свободи. Не ховайте свою дитину від реального світу. Нехай ваша любов не стає для неї в’язницею.
Моя дитина
За матеріалами
