У разі коли причиною поганої поведінки дитини є той чи інший розлад поведінки, дитина потребуватиме медикаментозного лікування або психотерапії. Розгляньмо найпоширеніші розлади дитячої поведінки.

1. Опозиційно-викличний розлад

Опозиційно-викличний розлад – це руйнівна поведінка, яка трапляється в дітей. При цьому в дитини виявляються такі симптоми:

  • Дитина злиться, впадає в істерики, у неї часто трапляються спалахи негативних емоцій. При цьому дитина має низьку самооцінку;
  • дитина вороже сприймає правила;
  • дитина навмисно зачіпає інших;
  • у всіх проступках дитина звинувачує інших.

2. Розлад поведінки

Діти, які страждають на розлад поведінки, не визнають жодних правил і схильні до антисоціальної поведінки. За даними статистики, від розладу поведінки страждають близько 5 % усіх дітей.

Типові прояви розладу поведінки:

  • Дитина не дотримується правил у школі та вдома;
  • дитина постійно прогулює уроки;
  • дитина з раннього віку пробує сигарети й алкоголь;
  • дитина часто вплутується в бійки;
  • дитина виявляє агресію у ставленні до тварин;
  • дитина часто бреше;
  • дитина схильна до протиправної поведінки: крадіжок, підпалів, псування чужого майна тощо;
  • дитина втікає з дому;
  • зрідка в дитини можуть виникати думки про суїцид.

3. Синдром дефіциту уваги з гіперактивністю

Проявами цього розладу зазвичай є проблеми із зосередженням уваги й імпульсивна поведінка дитини. Також у неї виявляються такі симптоми:

  • Дитина не може зосередитися на чомусь одному;
  • коли ви говорите з дитиною, вона постійно відволікається;
  • дитина не в змозі запам’ятати ваші інструкції і вказівки;
  • дитина неуважна до деталей.

4. Розлад навчання

Є різні розлади, при яких дитина має проблеми з навчанням. Ці розлади впливають на успішність дитини. Вона потребує спеціальних умов, аби не відстати від однолітків.

Прояви:

  • Дитина не розуміє інструкцій і вказівок батьків та вчителів;
  • пам’ять дитини короткострокова;
  • у дитини слабко розвинені комунікативні здібності.

5. Соціопатія

Дитина, котра страждає від такого розладу, байдужа до проблем інших. У дорослому віці цей розлад може посилитися і призвести до протиправних або антиморальних дій.

6. Нерозвинені соціальні навички

Інша назва цього розладу – синдром Аспергера. Сутність цього розладу полягає в порушенні соціального розвитку дитини. Головним симптомом є те, що дитині важко почати розмову або взаємодіяти з іншими людьми.

Розлади поведінки в дітей стають більш помітними в міру дорослішання. Однак, поки діти ще маленькі, батьки часто виправдовують їхню поведінку.

Розгляньмо, як виявляється погана поведінка в дошкільнят.

Проблеми, пов’язані з поведінкою дошкільнят

Батьки в змозі дати раду поганій поведінці дошкільнят. При цьому батькам варто враховувати, що пояснення не допоможуть, а покарання тільки погіршить ситуацію. Отже, як діяти в ситуаціях, коли дитина погано поводиться? Розгляньмо найпоширеніші проблеми, пов’язані з поведінкою дошкільнят, а також рекомендації щодо попередження цих проблем.

Читайте також: Що відбувається з дитиною, коли їй не вистачає уваги?

1. Дитина перебиває батьків

Маленькі діти, як правило, швидко збуджуються й не можуть стриматися, якщо хочуть щось сказати. Тому вони постійно перебивають батьків. Наступного разу, коли ваша трирічна дитина вчинить саме так, ось що вам варто зробити:

  • Дозвольте дитині договорити. Не перебивайте її, і тільки після цього говоріть самі;
    поясніть дитині, чому ви не перебивали її, коли вона говорила. Повідомте їй, що вона матиме змогу висловитися, коли ви закінчите говорити. Скажіть: «Дай мені закінчити» або «Я ще не закінчила говорити».

2. Дитина кричить

Маленькі діти, особливо віком до трьох років, не в змозі висловити свої почуття за допомогою слів. Вони виявляють свій гнів чи розчарування в різний спосіб, зокрема, за допомогою крику. Що батькам робити в таких ситуаціях?

  • В ігровій формі навчіть дитину говорити спокійно. Наприклад, варто сказати: «Перевірмо, хто здатен кричати голосніше за всіх», а потім: «Погляньмо, хто зможе говорити найтихіше»;
  • визнайте почуття дитини й поговоріть із нею. Слова можуть заспокоїти її, і вона, найімовірніше, припинить кричати.

3. Дитина втікає

Маленькі діти можуть утікати або ховатися, відчуваючи злість. Такі дії досить небезпечні, якщо відбуваються поблизу дороги, у супермаркеті або іншому людному місці. Щоб убезпечити дитину, дотримуйтеся рекомендацій:

  • Стежте за рухами дитини, якщо ви перебуваєте недалеко від проїжджої частини або в людному місці;
  • покажіть дитині, де їй можна бігати, а де ні. Поясніть, що люди навколо не бігають, тому й вона не повинна так робити. Для порівняння покажіть дитині людей, котрі бігають у парку, і наголосіть, що тут бігати можна.

4. Дитина смикає за волосся себе та інших людей

Іноді діти кричать, б’ються або смикають за волосся, коли їм щось не подобається. Єдиний спосіб відучити дитину від цього – показати, що така поведінка не працює.

  • Зупиняйте дитину щоразу, коли вона смикає за волосся себе або іншу людину;
    скажіть дитині, що так робити не можна в жодному разі;
  • не смикайте дитину за волосся, щоб продемонструвати, як це боляче. Дитина може сприйняти це як гру й повторити свою дію.

5. Дитина розкидає речі

Діти віком від 1,5 до 3-х років нерідко розкидають речі, іграшки або їжу, щоб показати своє розчарування чим-небудь.

  • Аби дитина не псувала речі, покажіть їй, які з них їй дозволено кидати: м’яч, гумові або м’які іграшки;
  • не дозволяйте дитині розкидати речі, коли вона злиться. Ігноруйте її в таких випадках. Якщо ж вона й далі розкидає речі і при цьому може завдати шкоди іншим дітям, негайно зупиніть її. Скажіть: «Ні, це погано» або «Ні, це боляче». Але промовляти такі фрази потрібно спокійним тоном;
  • знайдіть спосіб сприяти тому, щоб дитина не розкидала речі. Наприклад, у машині можна прив’язати іграшки до сидіння.

Моя дитина
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів